Рішення № 137200310, 07.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1168/25

Провадження № 2/522/3547/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Донцової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, Служби у справах дітей Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства, у якому просить визнати батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов?язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження № 2221 від 25.03.2017 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зазначивши наступні відомості про батька: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Позовна вимога про визнання батьківства обґрунтована тим, що позивач проживав у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу, вів спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_4 , про що у Книзі реєстрації народжень Одеського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 25.03.2017 зроблений запис за № 2221. У зв`язку з тим, що шлюб не було зареєстровано, у свідоцтві про народження запис про батька дитини вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Тому у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 , батьком записаний ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла. Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду № 45303 від 18.11.2024 медико генетичного центру «МАМАПАПА» ймовірність того, що ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складає 99,999999 процентів. У позовній заяві позивач зазначив, що визнання батьківства необхідно для того, щоб внести зміни до актового запису про народження дитини та підтвердити своє батьківство перед органами опіки та піклування, оскільки мати дитини померла. Таким чином, позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані судді Донцову Д.Ю.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.05.2025 частково задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідача залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Службу у справах дітей Одеської міської ради.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.08.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

На підставі розпорядження № 1851/25 від 03.12.2025 «Щодо здійснення повторного автоматизованого розподілу справи на виконання рішення Вищої ради правосуддя від 25.11.2025 щодо тимчасового відсторонення судді Приморського районного суду м. Одеси Донцова Д.Ю. від здійснення правосуддя, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 522/1168/25 провадження № 2/522/3561/25.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа передана для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.01.2026 цивільну справу прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження з призначенням справи до розгляду по суті на 17.02.2026. Залучено до участі у справі Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Судове засідання 17.02.2026 не відбулось у зв?язку з відключенням електропостачання в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси. Розгляд справи відкладено на 14.04.2026.

У судове засідання 14.04.2026 з`явився представник позивача - адвокат Розенбойм Ю.О.

Представник Служби у справах дітей Одеської міської ради подав 09.04.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС заяву про розгляд цивільної справи за його відсутності. У матеріалах справи міститься заява представника Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування про розгляд справи за відсутності представника відповідача.Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомили, клопотання та заяви не подавали.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.04.2026 визнано обов`язковою явку представника відповідача - Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування для надання особистих пояснень у справі. Розгляд справи відкладено на 27.04.2026.

У судове засідання 27.04.2026 з?явились представник позивача - адвокат Розенбойм Ю.О., представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування -Гаврилюк А.А., представник Служби у справах дітей Одеської міської ради Ільчук В.О.

У судовому засіданні 27.04.2026 представник позивача - адвокат Розенбойм Ю.О. підтримав позовні вимоги про визнання батьківства, представники Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як орган опіки та піклування та представник Служби у справах дітей Одеської міської ради зазначили про відсутність заперечень щодо задоволення позовної заяви у разі, якщо таке рішення відповідатиме інтересам дитини та якщо батьківство підтверджуватиметься висновком експертного дослідження.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України 27.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 07.05.2026.

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 7 Конвенції про права дитини дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Статтею 51 Конституції України, статтею 5 Сімейного кодексу України передбачено, що держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Сімейного кодексу України (далі - СК України) чоловік має право на батьківство.

Статтею 121 СК України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.

Згідно із статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України (ст. 128 СК України).

У рішенні від 19 березня 2019 року Європейський суд з прав людини у справі "M.T. проти України", № 950/17, § 23-24, вказав, що усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення (див. рішення у справі «Нойлінгер і Шурук проти Швейцарії» [ВП] (Neulinger and Shuruk v. Switzerland) [GC], заява № 41615/07, пункт 135, ЄСПЛ 2010). Щодо спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, Суд нагадує, що незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини (див., у зв`язку з цим, рішення у справах «Каутзор проти Німеччини» (Kautzor v. Germany), заява № 23338/09, пункт 77, від 22 березня 2012 року, та «Аренс проти Німеччини» (Ahrens v. Germany), заява № 45071/09, пункт 74, від 22 березня 2012 року).

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц Верховний Суд дійшов висновку, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Згідно з постановою Верховного Суду від 05.03.2025 (справа № 487/4523/23 провадження № 61-10218св24) для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Вказані висновки також викладено у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 444/526/18, від 08 березня 2023 року у справі № 205/5698/21, від 20 вересня 2024 року у справі № 183/2690/21.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2025 року у справі № 549/419/23, провадження № 61-4505св25.

При проведенні експертних досліджень застосовуються Методичні рекомендації «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей)», які розроблені фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України. Згідно із пунктом 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99% (постанова Верховного Суду від 04.05.2026 у справі № 147/828/23 провадження № 61-113св26).

ЄСПЛ неодноразово зауважував, що наразі ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , про що Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 25 березня 2017 року складено відповідний актовий запис № 2221. Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25.03.2017, виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, вбачається, що батьком дитини записаний ОСОБА_5 , матір`ю ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00018053751 від 16.05.2017 відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 30.08.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що 30.08.2024 складено відповідний актовий запис за № 6750, місце державної реєстрації: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

На підтвердження того, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач надав копію висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 18.11.2024 № 45303, згідно з яким ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%.

У судовому засіданні представники відповідачів не заперечували щодо задоволення позовної заяви про визнання батьківства.

Враховуючи встановлені судом обставини ат досліджені докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення позовної заяви.

Відповідно до статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п. 2.13.1 Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі Правила) підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно з п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Із змісту наведених норм вбачається, що рішення суду про визнання батьківства є підставою для внесення відповідних змін до актового запису народження дитини. Таким чином, органи, що здійснюють державну реєстрацію актів цивільного стану на підставі цього рішення повинні внести зміни до актового запису № 2221, складеного Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 25.03.2017 про народження ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Одесі, Одеська область.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, Служби у справах дітей Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Центральний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Одеса, Одеська область, актовий запис № 2221.

Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису № 2221, складеного Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 25.03.2017 про народження ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Одесі, Одеська область, виключивши відомості про ОСОБА_5 , громадянина України, як батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та записавши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянин України, зареєстроване або задеклароване місце проживання: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 24 травня 1999 року Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, та з урахуванням змін до актового запису № 2221 від 25.03.2017, видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 18.05.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА