Рішення № 137197626, 08.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 рокуСправа №160/23533/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 27.08.2020 року по 21.06.2023 року. Зазначає, що з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується наданою довідкою. У зв`язку з безпосередньою участю в бойових діях або забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, він набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн., в розрахунку на місяць, відповідно до п.1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року за період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року. Проте, що виплати проведені не в повному обсязі підтверджуються довідкою від 06.04.2023 року №13/156. У зв`язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

20.11.2023 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

06.02.2024 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року в адміністративній справі №160/23533/23 залишено без змін.

20.05.2025 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Мандрик Владислав Володимирович, задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

03.06.2025 року адміністративна справа надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №160/23533/23 перерозподілено судді Горбалінському В.В.

06.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято дану справу до свого провадження та витребувано у Військової частини НОМЕР_1 :

- інформацію з підтверджуючими документами про завдання/заходи, а також місце виконання/здійснення таких завдань/заходів ОСОБА_1 в період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року.

Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання витребуваної судом інформації та документів.

13.08.2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

По тексту відзиву відповідач зазначив, що на момент звернення позивача до суду з позовною заявою, на адресу НОМЕР_2 окремої бригади (Військової частини НОМЕР_1 ) довідка на позивача згідно додатку №1 або №2 окремого доручення та журнал бойових дій про участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом спірного періоду не надходили.

29.08.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у Оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »:

- інформацію з підтверджуючими документами про завдання/заходи, а також місце виконання/здійснення таких завдань/заходів ОСОБА_1 в період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року.

29.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою, в якій зазначив, що Оперативне угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не підпорядковується ІНФОРМАЦІЯ_1 та запропоновано звернутися до органу військового управляння вищого рівня, з питання підпорядкованості.

29.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у Міністерства оборони України:

- інформацію з підтверджуючими документами про завдання/заходи, а також місце виконання/здійснення таких завдань/заходів ОСОБА_1 в період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року.

Встановлено Міністерству оборони України п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду для подання витребуваної судом інформації та документів.

Міністерство оборони України на виконання ухвали суду від 29.09.2025 року повідомило, що військові частини не є структурними підрозділами Міністерства оборони, в свою чергу військові частини підпорядковуються Генеральному штабу Збройних Сил України, який є частиною системи військового управління. Міністерство оборони України зазначило, що воно не має можливість подати запитувану інформацію, в свою чергу запитуваною інформацією та документами має володіти Генеральний штаб Збройних Сил України.

04.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у Генерального штабу Збройних Сил України:

- інформацію з підтверджуючими документами про завдання/заходи, а також місце виконання/здійснення таких завдань/заходів ОСОБА_1 в період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року.

Встановлено Генеральному штабу Збройних Сил України п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду для подання витребуваної судом інформації та документів.

Генеральний штаб Збройних Сил України на виконання ухвали суду від 04.11.2025 року повідомив, що Військова частина НОМЕР_1 до складу Збройних Сил України не входить, в свою чергу вказана військова частина відноситься до Державної спеціалізованої служби транспорту.

25.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у Адміністрації Державної спеціалізованої служби транспорту інформацію з підтверджуючими документами про завдання/заходи, а також місце виконання/здійснення таких завдань/заходів ОСОБА_1 в період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року.

Адміністрація Державної спеціалізованої служби транспорту на виконання ухвали суду від 25.12.2025 року повідомила суд, що в Адміністрації Держспецтрансслужби відсутня інформація з підтверджуючими документами про завдання/заходи, а також місце виконання/здійснення таких завдань/заходів ОСОБА_1 у період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року. Згідно інформації наданої Військовою частиною НОМЕР_1 05.04.2022 року відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_2 окремої бригади позивача відряджено до Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для виконання бойових завдань. На момент звернення позивача до суду з позовною заявою довідка на позивача згідно додатку №1 або №2 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29 та журнал бойових дій про участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не надходили до Військової частини НОМЕР_1 . Під час відрядження військовослужбовець підпорядковується та виконує накази (вказівки) командира (начальника) до якого відряджений, у зв`язку з цим у Військової частини НОМЕР_1 відсутня можливість перевірити чи брав позивач безпосередню участь у бойових діях чи інших заходах. З огляду на вищевикладене, інформація з підтверджуючими документами про завдання/заходи, а також місце виконання/здійснення таких завдань/заходів ОСОБА_1 у спірний період має бути відомою посадовим (службовим) особам ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Суд звертає увагу, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року було витребувано у Оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » інформацію з підтверджуючими документами про завдання/заходи, а також місце виконання/здійснення таких завдань/заходів ОСОБА_1 в період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року.

В свою чергу суд звертає увагу, що Оперативно-стратегічне угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повідомило суд, що воно не є правонаступником Оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та у Оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відсутні витребувані судом документи та інформація.

Таким чином судом було вжито заходи щодо отримання вищенаведених доказів та інформації та було витребувано у Військової частини НОМЕР_1 , Оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та Адміністрації Державної спеціалізованої служби транспорту вищенаведені докази.

Однак вказаними особами не було подано витребувані судом докази та кожна з вказаних осіб повідомляла про наявність витребуваних доказів у інших осіб. Проте витребування вказаних доказів у інших осіб не призвело до отримання витребуваних судом доказів.

Проте суд зазначає, що у суду відсутні докази місцезнаходження та/або адреси для листування Оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

29.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребуваноу Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та Адміністрації Державної спеціалізованої служби транспорту:

- інформацію про місцезнаходження та/або адресу для листування Оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

12.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Військова частина НОМЕР_3 із клопотанням щодо виконання ухвали суду від 29.01.2026 року.

У вказаному клопотанні Військова частина НОМЕР_3 зазначила, що Військовою частиною НОМЕР_3 за дорученням Генерального штабу Збройних Сил України №148/суд від 30.01.2026 року опрацьовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 року.

Також у вказаному клопотанні зазначено, що Оперативне угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_3 ніколи не перебувало та управління ним Військова частина НОМЕР_3 не здійснювала.

Підсумовуючи у вказаному клопотанні зазначено, що оскільки Оперативне угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » створювалось та припиняло існування за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України, то належним розпорядником інформації щодо місцезнаходження та/або адреси для листування Оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та правонаступника повинен бути Генеральний штаб Збройних Сил України, як суб`єкт владних повноважень в розумінні КАС України.

Отже Військова частина НОМЕР_3 , якій Генеральний штаб Збройних Сил України доручив виконати ухвалу суду від 29.01.2026 року, фактично зазначає, що витребувана судом інформація має бути у Генерального штабу Збройних Сил України, у якого ухвалою суду від 29.01.2026 року і було витребувано дану інформацію.

Таким чином фактично Генеральний штаб Збройних Сил України не надав суду витребувану судом інформацію.

04.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у Генерального штабу Збройних Сил України:

- інформацію про місцезнаходження та/або адресу для листування Оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та його правонаступників.

17.03.2026 року Генеральний штаб Збройних Сил України звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою, в якій зазначив, що Оперативне угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було розгорнуто за рахунок особового складу Військової частини НОМЕР_3 . З урахуванням вищезазначеного, у Генеральному штабі Збройних Сил України витребувана інформація відсутня. Водночас, для отримання необхідних документів (інформації), щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів в період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року, вважається за доцільне звернутися у встановленому порядку до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.

20.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано:

1) у Військової частини НОМЕР_3 :

- інформацію про місцезнаходження та/або адресу для листування Оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та його правонаступників;

2) у Галузевого державного архіву Міністерства оборони України:

- інформацію з підтверджуючими документами про завдання/заходи, а також місце виконання/здійснення таких завдань/заходів ОСОБА_1 в період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року.

24.03.2026 року Військова частина НОМЕР_3 повідомила суд, що Оперативне угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ніколи не перебувало та управління ним Військовою частиною НОМЕР_3 не здійснювалось.

07.04.2026 року Галузевий державний архів Міністерства оборони України повідомив суд, що

- в журналі бойових дій Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період з 21.06.2022 року по 02.07.2022 року значиться, що угруповання оволоділо та утримує рубіж: населені пункти: Василівка, Лугове, Щербаки, Нестерянка, Новоданилівка, Новопокровка, Мирне, Дорожнянка, Марфопіль, Вишневе, Новодарівка, Рівнопіль, Нескучне (область не зазначена);

- в бойових розпорядженнях Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період з 05.04.20222 року по 09.07.2022 року міститься інформацію щодо коротких висновків з оцінки противника, завдань підрозділам угруповання в смузі відповідальності, завдань взаємодіючим частинам, термінів готовності;

- поіменні списки військовослужбовців особового складу в вищезазначених документах відсутні;

- в перевірених наказах командувача Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період з 21.06.2022 року (починається з №1) по 10.07.2022 року ОСОБА_1 не значиться.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 27.08.2020 року по 21.06.2023 року.

Згідно із довідкою №6/12-881 від 14.07.2023 року Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року відповідно до Бойового розпорядження Об`єднаного командного пункту оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №313/ОУВ/49т.

22.03.2023 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо нарахування та виплати його довірителю додаткової винагороди, що регулюється постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

У своїй відповіді від 06.04.2023 року на адвокатський запит Військова частина НОМЕР_1 вказала наступне:

«1. ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу в управлінні НОМЕР_2 окремої бригади (військовій частині НОМЕР_1 ) Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України.

2. Питання нарахування та виплати додаткової винагороди регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (зі змінами) (далі постанова), а також телеграмою Міністерства оборони України від 25.03.2022 р. № 248/1298 та окремим дорученням Міністерства оборони України від 23.06.2022 р. № 912/з/29 (далі Окреме доручення).

3. Відповідно до наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 05.04.2022 р. № 50 сержант ОСОБА_1 вибув у відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (посвідчення про відрядження від 05.04.2022 р. № 78) та згідно наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 09.07.2022 р. № 164 прибув з відрядження та приступив до виконання службових обов`язків.

4. На адресу військової частини не надходили жодні документи, рапорти, журнал бойових дій, довідки керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до якого для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

5. За час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 до кримінальної, дисциплінарної та адміністративної (за скоєння військових адміністративних порушень) відповідальності не притягувався. Порушених проваджень відносно ОСОБА_1 станом на 06.04.2023 у військовій частині немає.

6. Повідомляємо, що видача довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 413) (зі змінами). Видача даної Довідки є підставою для надання особі учасника бойових дій. Згідно з чинним законодавством адвокат не є належним суб`єктом для отримання Довідки.

На підставі вищезазначеного підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди згідно нормативних документів зазначених у пункті 2 відповіді на Ваш запит немає.».

Додатком до вказаного листа були: довідка форми 5 від 06.04.2023 року № 6/12-395; витяг із наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 27.02.2022 р. № 2; витяг із наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 22.03.2022 р. № 32; витяг із наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 05.04.2022 р. № 50; витяг із наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 09.07.2022 р. № 164; копія посвідчення про відрядження від 05.04.2022 р. № 78; довідка про грошове забезпечення від 06.04.2023 р. № 13/156.

08.06.2023 року представник позивача вдруге звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом щодо надання документів підтверджуючих безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії.

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 14.07.2023 року повідомлено наступне:

«1. ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу за контрактом з 27.08.2020 р. по 21.06.2023 р. у військовій частині НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України та з 21.06.2023 по теперішній час проходить службу у військовій частині НОМЕР_4 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України.

2. Відповідно до наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 05.04.2022 р. № 50 сержант ОСОБА_1 вибув у відряджений до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (посвідчення про відрядження від 05.04.2022 р. №78) для виконання бойових завдань, а саме для підготовки до руйнування мостів та улаштування вузлів загороджень в інтересах бригад ТрО та згідно наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 09.07.2022 р. №164 прибув з відрядження та приступив до виконання службових обов`язків.».

Додатком до вказаного листа були: витяг із наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 05.04.2022 р. № 50; витяг із наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 09.07.2022 р. № 164; довідка № 6/12-884 від 14.07.2023 р.

Судом встановлено, що відповідно до довідки №13/156 від 06.04.2023 року Військової частини НОМЕР_1 позивачу у спірний період виплачено: у квітні 2022 року 30 000,00 грн., у травні 2022 року - 30 000,00 грн., у червні 2022 року 30 000,00 грн., у липні 30 000,00 грн. додаткової винагороди згідно із постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 9 цього Закону).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ №168).

Відповідно до пункту 1 постанови КМУ №168 (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно із пунктами 2-1, 3 постанови КМУ №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Міністром оборони України в Окремому дорученні №912/з/29 від 23.06.2022 р., яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022 р.

Абз.3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Згідно із п.4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток № 1 або додаток № 2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Відповідно до п.5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. або 30 000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн. за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 3 до цього доручення).

Отже, з огляду на вказані норми можливо дійти висновку про те, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком № 1 Окремого доручення.

У спірному випадку встановлено, що позивач відповідно до наказу командира НОМЕР_2 окремої бригади від 05.04.2022 року №50 вибув у відряджений до Оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (посвідчення про відрядження від 05.04.2022 року №78) для виконання бойових завдань, а саме: для підготовки до руйнування мостів та улаштування вузлів загороджень в інтересах бригад ТрО та згідно із наказом командира НОМЕР_2 окремої бригади від 09.07.2022 року №164 прибув з відрядження та приступив до виконання службових обов`язків.

В свою чергу суд завчає, що необхідною умовою для отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 грн. є не лише перебування військовослужбовця в районах проведення воєнних (бойових) дій, а необхідним є саме прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, наведені обставини мають бути підтверджені документально, журналами бойових дій та наказами командира військової частини.

Відповідно до довідки від 06.04.2023 року №13/156 Військової частини НОМЕР_1 позивачу у спірний період виплачено: у квітні 2022 року 30 000,00 грн., у травні 2022 року - 30 000,00 грн., у червні 2022 року 30 000,00 грн., у липні 30 000,00 грн. додаткової винагороди згідно із постановою КМУ №168.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що додаткова грошова винагорода в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, що відповідачем пояснюється відсутністю підстав для такого нарахування.

Як вбачається з матеріалів справи, за спірний період відсутні бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командира підрозділу тощо про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Судом було неодноразово витребувано у різних органів військового управління інформацію з підтверджуючими документами про завдання/заходи, а також місце виконання/здійснення таких завдань/заходів ОСОБА_1 в період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року, про що зазначено вище.

Проте, в жодного органу військового управління відсутні бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командира підрозділу та довідки командира військової частини (Оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), які підтверджували б наявність підстав для нарахування позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць.

В свою чергу позивач в якості підстави для виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. надав суду довідку №6/12-884 від 14.07.2023 року Військової частини НОМЕР_1 відповідно до якої, позивач приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року відповідно до Бойового розпорядження Об`єднаного командного пункту оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 313/ОУВ/49т.

Однак, надана довідка не може бути доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або відповідних заходах, оскільки вона не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, яка складається з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168.

Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо.

Отже, вказана довідка не може бути належним доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Водночас, матеріали справи не містять інших належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, її безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

В свою чергу відсутність скарг заявника на неправильну кваліфікацію умов проходження військової служби, відсутність бойових наказів (бойових розпоряджень), відсутність записів у журналах бойових дій або журналах ведення оперативної обстановки, бойових донесень, книгах служби нарядів та подій, що відбувалися, відсутність рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, унеможливлюють визнання судом у якості доказаних відображених у тексті позову його аргументів.

За змістом постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 відсутність наказу суб`єкта владних повноважень про призначення додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 у конкретній сумі унеможливлює проведення грошового платежу (ініціювання переказу коштів) на користь громадянина.

Отже, у спірному випадку встановлено, що бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командира підрозділу та довідки командира військової частини, в якій проходив службу позивач, про його безпосередню участь у бойових діях у спірний період або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, до відповідача не надходило.

Тобто, у відповідача не існувало правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди за спірні періоди, виходячи із розрахунку 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Таким чином, враховуючи те, що у відповідача не існувало документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, складення яких передбачено Окремим дорученням, і складення таких документів не залежало від волі відповідача, то відсутні підстави стверджувати про те, що у спірних відносинах Військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 за період з 05.04.2022 року по 09.07.2022 року.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст.2, 72-77, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський