Рішення № 137197603, 08.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 рокуСправа №160/36147/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

19.12.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Крамчанін Олександр Вячеславович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, періоду навчання в Криворізькому політехнічному технікумі з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року, періоду проходження строкової військової служби з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року, періоду роботи в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті з 14.02.2000 року по 17.07.2000 рік, та періоду роботи в ТОВ ШЛЯХПОСТАЧ КР з 01.12.2009 року по 31.01.2011 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , за Списком №1 періоду навчання в Криворізькому політехнічному технікумі з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року, періоду проходження строкової військової служби з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року, періоду роботи в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті з 14.02.2000 року по 17.07.2000 рік, та періоду роботи в ТОВ ШЛЯХПОСТАЧ КР з 01.12.2009 року по 31.01.2011 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за невраховані періоди роботи з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року, з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року, з 14.02.2000 року по 17.07.2000 року, та з 01.12.2009 року по 31.01.2011 року за Списком № 1, починаючи з 16.07.2025 року з дня призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управління пенсійного фонду України в Дніпропетровської області. Позивачу 16.07.2025 року призначена пенсія за віком по Списку № 1 згідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058. Позивачем було отримано в Головному управління пенсійного фонду України в Дніпропетровської області Форму РС-право, з якої встановлено, що відповідачем під час призначення пенсії не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1: період навчання позивача в Криворізькому політехнічному технікумі з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року, крім того не зараховано до пільгового стажу період проходження строкової військової служби з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року, не зараховано робота в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті за період з 14.02.2000 року по 17.07.2000 рік, також не зараховано по Списку №1 робота в ТОВ «ШЛЯХПОСТАЧ КР» за період з 01.12.2009 року по 31.01.2011 року. Такі дії позивач вважає протиправними, оскільки має всі необхідні умови для врахування зазначених вище періодів роботи до пільгового стажу за Списком №1, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 08.01.2026 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

05.01.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли копії матеріалів пенсійної справи позивача, однак письмовий відзив на адміністративний позов від відповідача не надходив.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 08.06.2026 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управління пенсійного фонду України в Дніпропетровської області. ОСОБА_1 та з 16.07.2025 року отримує пенсію за віком по Списку № 1 згідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058.

Позивачем було отримано в Головному управління пенсійного фонду України в Дніпропетровської області Форму РС-право, з якої встановлено, що відповідачем під час призначення пенсії не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1: період навчання позивача в Криворізькому політехнічному технікумі з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року, крім того не зараховано до пільгового стажу період проходження строкової військової служби з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року, не зараховано робота в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті за період з 14.02.2000 року по 17.07.2000 рік, також не зараховано по Списку №1 робота в ТОВ «ШЛЯХПОСТАЧ КР» за період з 01.12.2009 року по 31.01.2011 року.

Не погодившись із такими діями відповідача щодо незарахування певних періодів навчання, військової служби та роботи, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Гарантії конституційного права людини на соціальний захист визначено в положеннях Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон №1058-ІV) та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до п.2 ст. 114 Закону № 1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років па зазначених роботах.

Згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Водночас, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як убачається із записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 03.08.1994 року позивач у спірні періоди працював:

- в період з 05.09.1996 року по 30.11.2009 року, ОСОБА_1 , працював в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті в якості електромонтера пристроїв сигналізації, міститься відтиск печатки які зазначають, що за результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1, наказ №193 від 14.02.1995 року, наказ №454 від 18.07.2000 року, наказ №753 від 14.07.2005 року. Також записи підтверджуються довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.05.2025 року №176;

- в період з 01.12.2009 року по 31.01.2011 року ОСОБА_1 , працював в ТОВ «ШЛЯХПОСТАЧ КР» в якості електромонтера з ремонту та обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та обслуговування, міститься запис та відтиск печатки які, зазначають, що за результатами атестації робочих місць, за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1, наказ №32 від 18.12.2009 року.

Зазначені записи про прийняття, переведення та звільнення позивача з даних робіт є послідовними, а також скріплені печаткою та підписом відповідальної посадової особи, та є відмітка, що позивач працював за списком №1, а тому не викликають сумніву у їх достовірності.

З огляду вказаних вище записів трудової книжки не міститься будь-яких виправлень, внесених у дати наказів, тобто, трудова книжка містять необхідні записи про періоди роботи ОСОБА_1 .

Отже, дії відповідача, що полягають у не зарахуванні до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періодів роботи в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті та ТОВ «ШЛЯХПОСТАЧ КР», є протиправними.

Також при підрахунку наявності у позивача достатнього спеціального стажу для призначення пенсії, відповідачем, зокрема, не враховано період навчання позивача в Криворізькому політехнічному технікумі з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року по Списку №1 та не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період проходження строкової військової служби з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року.

З приводу цього необхідно зазначити, що відповідно до довідки №1041-а від 07.10.2025 року ОСОБА_1 , навчався в Криворізькому політехнічному технікумі по спеціальності «Технічне обслуговування і ремонту автоматизованих систем управління рухом на залізничному транспорті» на денному відділенні з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року, що також підтверджується дипломом НОМЕР_2 від 30.06.1994 року та додатком до диплома.

Під час навчання позивач з 29.07.1993 року по 30.11.1993 року працював в інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті в железнодорожньому цеху учиником електромонтера СЦБ на практику, та 08.09.1993 року переведений в залізодорожньому цеху електромонтажером СЦБ по 4 розряду в кар`єр, що підтверджується записами під номером 1, 2, 3 в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 03.08.1994 року.

Крім того позивач працював повний робочий день в кар`єрі глибиною 150 метрів і нижче, що передбачено списком №1 розділу І підрозділу 3 позицією «10104000-17541», затвердженого постановою КМ СРСР №10 від 26.01.1991 року, що підтверджується довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.05.2025 року №176.

Після закінчення навчання позивач 02.08.1994 року був прийнятий на роботу в Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат в залізодорожній цех електромонтером СЦБ в кар`єр по 5 розряду де працював по 10.11.19994 року та був звільнений у зв`язку з призовом на строкову військову службу.

Позивач працював повний робочий день в кар`єрі глубиною 150 метрів і нижче, що передбачено списком №1 розділу І підрозділу 3 позицією «10104000-17541», затвердженого постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року, що підтверджується довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.05.2025 року №176.

Згідно запису трудової книжки НОМЕР_1 номер 6 ОСОБА_1 , з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року проходив служба в армії, що також підтверджується довідкою №3494 від 10.07.2025 року.

Згідно частини 1 статті 38 Закону України від 10.02.1998 року № 103/98-ВР "Про професійну (професійно-технічну) освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 року справа №520/15931/16-а, від 30.03.2021 року справа № 595/495/17.

Відповідно до частини 1 статті 8 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 5 грудня 2019 року у справі №513/1195/16-а.

Отже дії відповідача, що полягають у не зарахуванні до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періодів навчання позивача в Криворізькому політехнічному технікумі з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року, та періоду проходження строкової військової служби з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року, є протиправними.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відновити порушені права позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , за Списком №1 періоду навчання в Криворізькому політехнічному технікумі з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року, періоду проходження строкової військової служби з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року, періоду роботи в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті з 14.02.2000 року по 17.07.2000 рік, та періоду роботи в ТОВ ШЛЯХПОСТАЧ КР з 01.12.2009 року по 31.01.2011 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періодів роботи з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року, з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року, з 14.02.2000 року по 17.07.2000 року, та з 01.12.2009 року по 31.01.2011 року за Списком № 1, починаючи з 16.07.2025 року з дня призначення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 968,96 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, періоду навчання в Криворізькому політехнічному технікумі з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року, періоду проходження строкової військової служби з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року, періоду роботи в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті з 14.02.2000 року по 17.07.2000 рік, та періоду роботи в ТОВ ШЛЯХПОСТАЧ КР з 01.12.2009 року по 31.01.2011 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), за Списком №1 періоду навчання в Криворізькому політехнічному технікумі з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року, періоду проходження строкової військової служби з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року, періоду роботи в Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті з 14.02.2000 року по 17.07.2000 рік, та періоду роботи в ТОВ ШЛЯХПОСТАЧ КР з 01.12.2009 року по 31.01.2011 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсії з урахуванням періодів роботи з 01.09.1990 року по 29.06.1994 року, з 30.11.1994 року по 01.07.1996 року, з 14.02.2000 року по 17.07.2000 року, та з 01.12.2009 року по 31.01.2011 року за Списком № 1, починаючи з 16.07.2025 року з дня призначення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна