Ухвала суду № 137197496, 08.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 червня 2026 рокуСправа №160/9014/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем, на виконання рішення суду в адміністративній справі №160/9014/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій просила:

- визнати протиправними дії командування Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови в призначенні виплат грошового забезпечення ОСОБА_1 , дружині, члену сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який знаходиться в полоні, викладеної в наданій відповіді на заяву від 08.02.2024 №40/05/10/2-1320/н-40.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №160/9014/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не належного розгляду у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 від 14.01.2024 року про призначення виплат грошового забезпечення як дружині, члену сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який знаходиться в полоні, та прийняття відповідного рішення за результатами її розгляду.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.01.2024 про призначення виплат грошового забезпечення як дружині, члену сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який знаходиться в полоні, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.

У задоволенні решти позовним вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 залишено без змін.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №160/9014/24 надрало законної сили 06.02.2025.

До суду від позивача надійшла заява про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №160/9014/24, в якій останній просить суд:

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 по справі №160/9014/24;

- за наслідками розгляду звіту Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту;

- накласти на командира Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заява обґрунтована тривалим невиконанням рішення суду відповідачем, з посиланням на приписи ст. ст. 382, 383 КАС України.

До суду від представника відповідача надійшли заперечення на заяву позивача.

В обґрунтування заперечень зазначено, що на виконання рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та прийнято рішення про відмову у виплаті належних видів грошового забезпечення. Крім того, наголошує, що з 24.04.2026 ОСОБА_1 втратила право на отримання виплат, оскільки її чоловіка звільнено з полону.

Розглянувши заяву позивача, суд зазначає, що передбачивши у статтях 382 - 383 КАС України різні (відмінні один від іншого) способи судового контролю за виконанням судового рішення, законодавець встановив й відмінну процесуальну форму реалізації прав зацікавленої особи на подання заяв (клопотань) про їх здійснення, а також встановив різний порядок прийняття та розгляду таких заяв.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлення цього способу судового контролю за виконанням рішення суду може мати місце за ініціативою суду або за клопотанням позивача, поданим як до ухвалення рішення у справі так і після ухвалення на стадії його виконання.

Спеціальних вимог до змісту заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, процесуальний закон не містить, що обумовлює застосування загальних вимог до форми та змісту письмової заяви (клопотання), що передбачені ст. 167 КАС України.

Натомість ч. 2 ст. 383 КАС України передбачає чіткі вимоги до змісту заяви про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду.

Строків для подання заяви на підставі ст. 382 КАС України не встановлено, а тому виходячи із мети здійснення судового контролю, така заява може бути подана на стадії виконання рішення суду.

У свою чергу статтею 383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України). При цьому, процесуальним наслідком недотримання встановленого процесуальним законом строку для подання заяви є її повернення заявнику (ч. 5 ст. 383 КАС України).

Крім того і судові рішення, які приймаються за результатом розгляду питань, передбачених ст. 382 та 383 КАС України, є різними. Зокрема, розглядаючи заяву в порядку ст. 382 КАС України, суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та за наслідком оцінки звіту ухвалити рішення про прийняття або відмову у прийнятті звіту, накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.

За результатом розгляду заяви в порядку ст. 383 КАС України суд приймає рішення про залишення її без задоволення, або постановляє окрему ухвалу на підставі ст. 249 КАС України.

Узагальнюючи вказане, суд доходить висновку, що встановлення статтями 382, 383 КАС України різних способів судового контролю за виконанням рішень судів зумовлює і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю. Як зазначалося, законодавцем встановлено не лише відмінні правила подання та розгляду заяв в порядку ст. ст. 382-383 КАС України, але й розмежовано повноваження суду щодо прийняття до розгляду цих процесуальних питань, тому їх об`єднання в одній заяві є недопустимим.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі №556/2081/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З матеріалів заяви встановлено, що позивач подає заяву в порядку ст. 383 КАС України, при цьому, вимоги заявляє відповідно до приписів ст. 382 КАС України.

Беручи до уваги вищевикладене, з огляду на об`єктивну наявність підстав для неможливості розгляду в одному провадженні заяви, що подана одночасно в межах ст. 382 КАС України та ст. 383 КАС України, враховуючи процесуальні вимоги ч. 1 ст. 382 КАС України, ч. 5 ст. 383 КАС України та ч. 2 ст. 167 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність повернення даної заяви без розгляду заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 166, 167, 248, 256, 382, 383 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем, на виконання рішення суду в адміністративній справі №160/9014/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними повернути заявнику.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька