Ухвала суду № 137197377, 08.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду

08 червня 2026 року Справа 160/11957/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена 27.05.2023 засобами поштового зв`язку позовна заява ОСОБА_1 , підписана та направлена його представником ОСОБА_2 , до військової частини НОМЕР_1 про:

- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 27.06.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;

- зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 27.06.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.

За наслідками розгляду означеної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 27.06.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 27.06.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з їх визначенням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.

За реплікацією Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що 26.09.2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом створено 1 (один) виконавчий лист в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 27.06.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з їх визначенням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.

29.09.2023 року за вих. №70111/23 Дніпропетровським окружним адміністративним судом на адресу ОСОБА_1 направлено копію судового рішення від 27.07.2023 року з відміткою про набрання законної сили та 1 (один) оригінал виконавчого листа.

05.12.2023 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року в адміністративній справі №160/11957/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

17.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі №160/11957/23 повернуто заявнику без розгляду.

25.02.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій заявник просить суд:

1. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

2. Зобов`язати суб`єкта владних, повноважень військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23.

Аргументи даної заяви зводяться до того, що позивачу на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23 виплачено суму у розмірі 27 545 грн. 34 коп. Станом на 05.02.2026 року рішення суду не виконано у повному обсязі. Представником позивача подано адвокатський запит щодо витребування належних документів, але відповідач всіляко уникає, посилаючись на неправомірність виплати. Відповідно до розрахунку різниці прожиткового мінімуму та ПО, ВЗ виплачено суму у розмірі 27 545 грн. 34 коп. Відповідно до розрахунку різниці прожиткового мінімуму та ПО, ВЗ не виплачувалось ПО (посадові оклади) та інші складові грошового забезпечення, які є похідними від посадового окладу га окладу за військове звання, а саме: надбавка за вислугу років, надбавка за особливі умови проходження військової служби, премія, таємність, кваліфікація, шифрувальні роботи. Отже, відповідач навмисно не виплатив ПО (посадові оклади) та інші складові грошового забезпечення, які с похідними від посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавка за вислугу років, надбавка за особливі умови проходження військової служби, премія, таємність, кваліфікація, шифрувальні роботи, що в подальшому призвело до зменшення суми виплати, не дивлячись на те що інші показники були збільшені. На думку заявника, така поведінка посадових осіб військової частини НОМЕР_1 призвела до порушення ст. 43 Конституції України, а також права на майно у розумінні ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Таким чином, відповідач протягом тривалого часу уникає зобов`язання щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі 160/11957/23 .

За відомостями протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.02.2026 року зазначену вище заяву вирішено розподілити та передати судді ОСОБА_3 .

Відповідно до розпорядження Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 року № 279 д Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 з посади судді за її поданням заяви про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 28.11.2023 року №1129/0/15-23. Відповідно до підпункту 2.3.41 та 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ від 11.11.2024 №39, погодженого ДСАУ від 29.11.2024 №529 та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року (зі змінами), призначено повторний автоматизований розподіл заяви по справі №160/11957/23 за позовом ОСОБА_1 , провадження №560зв-26/160/11957/23, за допомогою автоматизованої системи документообігу.

За відомостями протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 року зазначена вище заява розподілена та передана судді Пруднику С.В.

02.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено повністю. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23 в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 27.06.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з їх визначенням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23 в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 27.06.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з їх визначенням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали суду. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 надати суду: визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України Про виконавче провадження та актуальні на час подання відомості щодо керівника військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування та виплати: грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 27.06.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з їх визначенням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів. Попереджено керівника військової частини НОМЕР_1 , що відповідно до ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Копія вказаної ухвали від 02.03.2026 року була 02.03.2026 року 17:30 доставлена до електронного кабінету ОСОБА_5 .

Копія вказаної ухвали від 02.03.2026 року була 02.03.2026 року 17:30 доставлена до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 .

Також, копію ухвали суду від 02.03.2026 року отримано військовою частиною НОМЕР_1 07.03.2026 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В період з 01.06.2026 року по 05.06.2026 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За приписами ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Варто зазначити, що станом на 28.04.2026 року звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23 військовою частиною НОМЕР_1 до суду не подано.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а.

З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено ст. ст. 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно із п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Розгляд зазначеного звіту про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ, в порядку письмового провадження, а також після виходу одного з членів колегії суддів із відпустки.

Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах ч. 2 та 3 ст. 382-2 КАС України.

Згідно ч. 1 - 4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

При цьому за змістом норм ч. 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 у справі № 640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.

Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі № 160/5259/20 Верховний Суд відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

У взаємозв`язку із наведеним суд вважає за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов`язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.

При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Зокрема перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у ч. 5 ст. 382-3 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами ст. 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Зокрема суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту ч. 2 і 5 ст. 382-3 КАС України.

Втім, як вказано судом вище, станом на 08.06.2026 року звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23 військовою частиною НОМЕР_1 до суду не подано.

Разом з тим, враховуючи передбачене у ч. 5 ст. 382-3 КАС України право суду звільнити боржника від сплати штрафу за невиконання (неповне виконання) судового рішення, за наявності певних документально доведених обставин, та з метою перевірки обґрунтованості доводів сторін про дійсні причини невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23 й, відповідно для вирішення по суті клопотань учасників справи з питання накладення (звільнення від сплати) штрафу у зв`язку із невиконанням судового рішення в частині, суд розглядає як прийнятне надати відповідачу можливість виконати судове рішення належним чином, шляхом: подання до суду письмових та вмотивованих поясненень щодо нарахування та виплати грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 27.06.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з їх визначенням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне надати військовій частині НОМЕР_4 новий строк для надання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23 - три місяці з дня отримання цієї ухвали суду.

Суд звертає увагу відповідача на те, що до суду повинен бути подано саме звіт у відповідності до вимог ст. 382-2 КАС України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23 не будь-яке пояснення або заява про виконання вимог ухвали суду.

При цьому суд звертає увагу на приписи статті 80 КАС України.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина шоста).

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (частина сьома).

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина восьма).

Згідно із частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом.

Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема:

- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Ураховуючи те, що безпосередньо командир військової частини НОМЕР_1 не є учасником справи та відомості щодо нього, які визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, суд з метою забезпечення своєчасного та об`єктивного розгляду питання про процесуальні наслідки неподання відповідачем звіту про виконання рішення суду у справі та наявність чи відсутність підстав для накладення штрафу, вважає за необхідне покласти на військову частину НОМЕР_1 обов`язок надати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника, відповідального за виконання рішення.

Крім того, суд зазначає, що згідно з статтею 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 145 КАС України встановлено, що заходами процесуального примусу є, крім інших, штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч. 5 ст. 149 КАС України).

Керуючись статтями 80, 144, 145, 149, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 372, 373, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Одночасно зі звітом надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду документальні докази виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23.

Попередити військову частину НОМЕР_1 , що у випадку невиконання обов`язків покладених судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст. 149 КАС України.

Роз`яснити військовій частині НОМЕР_1 , що звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року у справі №160/11957/23 має відповідати вимогам ст. 382-2 КАС України.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати суду:

- визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

1) письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування та ОСОБА_6 :

- грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 27.06.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання з їх визначенням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум із зазначенням загальної суми як без відрахування податків та зборів так і з відрахуванням податків та зборів.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя С. В. Прудник