Рішення № 137195152, 03.06.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1640/26

Провадження 2/461/1919/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Петрушка І.С.,

за участі:

представника відповідача Кусого А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

03.03.2026 позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1903284 від 26.09.2024 у розмірі 47300 грн, а також судового збору в розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 26.09.2024 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1903284. Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору.Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.

27.08.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №27082025 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі (за наявності) згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 27082025 від 27.08.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 47 300,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1 500,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту; 30 800,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 5 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.08.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №1903284 в розмірі 47 300,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1 500,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту; 30 800,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 5 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою(штраф, пеня).

Ухвалою судді від 04.03.2026 прийнято до розгляду даний позов та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

20.04.2026 через систему Електронний суд представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Кусим А.В. подано відзив на позовну заяву, в якому він, заперечуючи пеозовні вимоги, зазначив таке. Позивачем не підтверджено факт виконання первісним кредитором ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" обов`язку надання позичальнику грошових коштів за Договором. В матеріалах справи не міститься документів, які б свідчили про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором №1903284 від 26.09.2024, як і не містить відомостей про щоденні нарахування та погашення за цим договором, виписку по рахунку про рух коштів. ОСОБА_1 зробив витяг з інтернет-банкінгу, згідно якого вбачається, що на його рахунок 26.09.2024 зараховувалась сума 10 000,00 грн тільки від CASH2CARD A2C EASYCASH, Unavailable, а не від ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ". На підтвердження перерахування грошових коштів ОСОБА_1 за договором позивач надав платіжне доручення №38321718 від 26.09.2024, видане ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 10000,00 грн, однак матеріали справи не містять доказів, що зазначене платіжне доручення було виконане ТОВ "ФК "Контрактовий дім", та на платіжну картку ОСОБА_1 перераховані кредитні кошти. Таким чином, наданий документ лише свідчить про намір здійснити оплату, проте не підтверджує факту списання коштів з рахунку платника та їх зарахування отримувачу. У зв`язку з викладеним, просить суд не брати до уваги зазначене платіжне доручення як належний доказ виконання грошового зобов`язання. Відтак, жодних належних та достовірних доказів, які б вказували на існування у ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" заборгованості за вищевказаним договором матеріали справи не містять.

Щодо суми і складових заборгованості зазначив таке. На відповідача як військовослужбовця, який мобілізований та проходить службу в зоні бойових дій, поширюються пільги, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля. Окрім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Відповідач перебував на військовій з 21.05.2023, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 та є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_2 від 25.03.2024. Окрім цього, навіть після звільнення зі служби, ОСОБА_1 і далі став на захист держави уклавши контракт добровольця ТРО.

Зазначає, що виходячи із положень Закону України «Про споживче кредитування» умови кредитного договору щодо встановлення плати за послуги з надання кредиту і відповідно сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання та обслуговування кредиту в розмірі 32300,00 грн є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати відповідача боржником за цим платежем, що свідчить про безпідставність заявлених в цій частині вимог, які не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 5000грн заборгованості за неустойкою (штрафом, пенею), зазначає, що така вимога є неправомірною, виходячи із того, що відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

22.04.2026 через систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача - Зіморой Д.М. зазначив, що Кредитний договір №1903284 від 26.09.2024 було укладено у відповідності до Закону України "Про електронну комерцію", Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Отже, у відповідності до умов договору, їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні договору.

Щодо підтвердження надання (перерахування) коштів відповідачу первісним кредитором, зазначає наступне. ТОВ «ФК «ЄАПБ» володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних (позичкових) коштів за укладеними з первісними кредиторами, договорів, щодо яких виник спір, з тих причин, що не є первісним кредитором (позикодавцем), а дані документи відповідно до п.35 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Згідно ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею. Стверджує, що позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, якібули передані від Первісних кредиторів до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених Договорів Факторингу.

Окрім цього, 22.04.2026 представник позивача Зіморой Д.М. через систему Електронний суд подав клопотання про витребування доказів.

23.04.2026 через систему Електронний суд представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Кусим А.В. подано заперечення на відповідь на відзив, де він, заперечуючи факт отримання відповідачем кредитних коштів, зазначив, що згідно з банківською випискою АТ «ПРИВАТБАНК» по картці № НОМЕР_3 за період з 26.09.2024 по 30.09.2024 відсутні будь-які надходження від ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ».

Ухвалою суду від 27.04.2026 клопотання представника позивача Зіморой Д.М. про витребування доказів - задоволено, зобов`язано АТ «ПРИВАТБАНК» (Код ЄДРПОУ 14360570) Юридична адреса: вул. Грушевського, 1д, м. Київ 01001, Україна, Адреса для кореспонденції: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна; електронна адреса: info@privatbank.ua; адреса офіційного вебсайту - https://www.privatbank.ua) надати інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) карткових рахунків, відкритих у банку станом на 26.09.2024; інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) карткового рахунку № НОМЕР_3 ; виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_3 за період 26.09.2024 по 30.09.2024 , з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів.

18.05.2026 на адресу суду надійшла витребувана інформація.

У судовому засідання представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кусий А.В. щодо задоволення позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні тим, що наведені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 26.09.2024 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1903284.

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору,.Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору сума (загальний розмір) розмір кредиту становить 10000грн.

Згідно з п.1.3. Кредитного договору кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 26.09.2024 (дата надання кредиту).

Відповідно до п.1.5.2 Кредитного договору Комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 30800грн, що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.1.5.1 Кредитного договору комісія за надання кредиту становить 1500 грн, яка нараховується за ставкою 15%% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховується за ставкою 0,0010% відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.3).

Також ОСОБА_2 підписано паспорт споживчого кредиту №19032284,в якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, а також Графік щомісячних платежів за кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується:

- платіжним дорученням №38321718 від 26.09.2024 ТОВ "ФК Контрактовий дім", згідно якого було перераховано кошти на кредитну картку № НОМЕР_3 (як зазначено і в п.2.1. Кредитного договору), призначення платежу: кошти згідно договору 1903284;

- випискою за договором №б/н за період 26.09.2024-30.09.2024, наданою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на виконання ухвали суду від 27.04.2026, з якої вбачається, що на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_10 26.09.2024 було зараховано кошти в сумі 10000грн, деталі операції CASH2CARD A2C EASYCASH, Unaviable;

- витягом з інтернет-банкінгу від 19.04.2026, наданим стороною відповідача згідно якого вбачається, що на його рахунок 26.09.2024 зараховувалась сума 10 000,00 грн, деталі операції: CASH2CARD A2C EASYCASH, Unavailable.

ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору №1903284 від 26.09.2024 не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість, що підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" у відповідача наявна заборгованість в сумі 47 300,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 1 500,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту;30 800,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 5 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою(штраф, пеня).

27.08.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №27082025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно Реєстром боржників до договору факторингу №27082025 від 27.08.2025 ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №1903284 від 26.09.2024 у сумі 47300грн.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч.4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч.12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до вимог ст.ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідачем, всупереч вимогам частини 1 статті 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасно виконання зобов`язань за кредитним договором та відсутності заборгованості перед позивачем за цим договором.

Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, при цьому, доказів сплати вказаної суми боргу він суду не надав, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1903284 від 26.09.2024 в частині тіла кредиту - 10000, оскільки в добровільному порядку відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує.

Судом не беруться до уваги доводи сторони відповідача стосовно того, що позивачем не доведено факт виконання первісним кредитором зобов`язань за договором, зокрема, щодо перерахування коштів, оскільки таке доводиться, насамперед:

- платіжним дорученням №38321718 від 26.09.2024 ТОВ "ФК Контрактовий дім", згідно якого було перераховано кошти на кредитну картку № НОМЕР_3 (як зазначено і в п.2.1. Кредитного договору), призначення платежу: кошти згідно договору 1903284;

- випискою за договором №б/н за період 26.09.2024-30.09.2024, наданою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на виконання ухвали суду від 27.04.2026, з якої вбачається, що на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_10 26.09.2024 було зараховано кошти в сумі 10000грн, деталі операції CASH2CARD A2C EASYCASH, Unaviable;

- витягом з інтернет-банкінгу від 19.04.2026, наданим стороною відповідача згідно якого вбачається, що на його рахунок 26.09.2024 зараховувалась сума 10 000,00 грн, деталі операції:CASH2CARD A2C EASYCASH, Unavailable.

Як вбачається із наданої АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформації, картковий рахунок із № НОМЕР_5 , належить ОСОБА_2 , а відповідачем не надано жодних доказів того, що сума коштів 10000грн була зарахована від іншої фізичної/юридичний особи, аніж ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ».

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки, то суд приходить до наступних висновків.

Зі змісту позову та матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 5000грн за за кредитним договором №1903284 від 26.09.2024.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Відтак, нарахувана неустойка не підлягає стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредиту, то суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.1.5.2 Кредитного договору Комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 30800грн, що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.1.5.1 Кредитного договору комісія за надання кредиту становить 1500 грн, яка нараховується за ставкою 15%% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Разом з тим, відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на дату укладення договору в цій справі) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 12.09.2023 у цивільній справі №204/224/21 констатуючи відсутність виключної правової проблеми з приводу встановлених банками різного роду комісій у кредитних договорах, які є нікчемними, наголосила на тому, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає, передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі (а) за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи (б) за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи (в) за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі №524/5152/15-ц суд зробив висновок: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів»(будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Відповідно до частину 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, договір, укладений між відповідачем та ТОВ «ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ"» в частині, що передбачає сплату позичальником плати за надання кредиту та плати за обслуговування кредиту, є недійсним.

Таким чином, позивач не може вимагати від ОСОБА_2 заборгованість в частині комісії за надання кредиту в розмірі 1500грн, та комісії за обслуговування кредиту в розмірі 30800грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого ТОВ «ФК «ЄАПБ» судового збору в розмірі 562,87 грн.

Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, cуд, -

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором №1903284 від 26.09.2024 у розмірі 10000грн (десять тисяч гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» 562,87 грн (п`ятсот шістдесят дві гривні вісімдесят сім копійок) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 08.06.2026.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_6 в АТ «ТАСкомбанк», електронна пошта: info@eadr.com.ua, 35625014eapb@gmail.com;

представник позивача: Король Владислав Анатолійович, РНОКПП НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_8 , НОМЕР_11, адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4;

відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

представник відповідача: Кусий Андрій Васильович , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Суддя Ольга КРОТОВА