Ухвала суду № 137194796, 05.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/965/26

Провадження № 2-во/712/75/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Пироженко В.Д.

за участі секретаря Каплі А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про виправлення описки в рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.04.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернувся до суду з заявою про виправлення описки в рішенні Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.04.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Вказує, що у резолютивній частині рішення не вірно зазначена сума стягнення заборгованості із відповідача та загальна сума яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, хоч належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Представник позивача у прохальній частині заяви про виправлення описки просив справу розглядати в їх відсутність.

Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи, або за заявою учасників справи допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Судом установлено, що при написанні судового рішення, як у мотивувальній так і у резолютивній частині рішення зроблено помилку при викладенні обставин та обрахуванні суми боргу за кредитним договором, яка підлягає стягненню. Судом було пропущено абзац заявлених позовних вимог.

Судом у мотивувальній частині зазначено : « Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.02.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z75.00615.006385053.

07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 5.1 Договору, перехід прав вимоги заборгованості до боржників відбувається з дати відступлення прав вимоги, згідно реєстру боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу №07072023, ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № Z75.00615.006385053 в сумі 35 841,48 грн., з яких: 13 134,46 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 3 591,72 грн. - заборгованість за відсотками, 19 115, 30 грн заборгованість за комісіями.

Згідно з умовами Договору позики позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування позикою та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором № № Z75.00615.006385053 в розмірі 35 841,48 грн. та судові витрати.

В мотивувальній частині рішення суду пропущено слідуючий абзац: «Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач лише частково виконав своє зобов`язання, оскільки після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, останній здійснив одноразовий платіж 28.03.2025 року на загальну суму 18 150,79 грн для погашення існуючої заборгованості.

З моменту отримання права вимои до відповідача з 07.07.2023 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість пеерд ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № № Z75.00615.006385053 в сумі 17 690,69 грн, з яких: 13 134,46 заборгованість за основним боргом; 4 556,23 грн- заборгованість за комісіями.

Просить стягнути з відповідача суму заборгованості 17 690,69 грн та судові витрати».

У резолютивній частині рішення зазначено:

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором в сумі 18 272,80 гривень та судовий збір в сумі 1 543,74 грн, а всього 19 816,54 грн. (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 54 коп).

В іншій частині позову позивачу відмовити.»

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає виправити описки та арифметичні помилки у рішенні суду та мотивувальну і резолютивну частину рішення викласти у такій редакції: судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Також у резолютивній частині рішення невірно зазначена загальна сума боргу з урахуванням суми судового збору, замість правильної суми загальної 15 382,59 грн зазначена сума 19 816,54 грн.

Таким чином, суд вважає виправити зазначені описки та арифметичні помилки.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 269 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Виправити описки у мотивувальній та резолютивній частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.04.2026 по цивільній справі № 712/965/26, провадження № 2/712/2069/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та мотивувальну і резолютивну частину рішення суду викласти в такій редакції:

«Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" ( м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.02.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z75.00615.006385053.

07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 5.1 Договору, перехід прав вимоги заборгованості до боржників відбувається з дати відступлення прав вимоги, згідно реєстру боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу №07072023, ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № Z75.00615.006385053 в сумі 35 841,48 грн., з яких: 13 134,46 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 3 591,72 грн. - заборгованість за відсотками, 19 115, 30 грн заборгованість за комісіями.

Згідно з умовами Договору позики позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування позикою та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач лише частково виконав своє зобов`язання, оскільки після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, останній здійснив одноразовий платіж 28.03.2025 року на загальну суму 18 150,79 грн для погашення існуючої заборгованості.

З моменту отримання права вимоги до відповідача з 07.07.2023 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № № Z75.00615.006385053 в сумі 17 690,69 грн, з яких: 13 134,46 заборгованість за основним боргом; 4 556,23 грн- заборгованість за комісіями.

Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором № № Z75.00615.006385053 в розмірі 17 690,69 грн. та судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.02.2026 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоч належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не надав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Як установлено в судовому засіданні, 17.02.2020 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z75.00615.006385053.

Відповідно до п. 1.2. сума позики становить 24 000 гривень. Кредит надається строком на 24 місяців. За користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, 9,99%.

07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Договір факторингу № 07072023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 5.1 Договору, перехід прав вимоги заборгованості до боржників відбувається з дати відступлення прав вимоги, згідно реєстру боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу №07072023, ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № Z75.00615.006385053.в сумі 35 841,48 грн., з яких: 13 134,46 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 3 591,72 грн. - заборгованість за відсотками, 19 115, 30 грн заборгованість за комісіями.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач лише частково виконав своє зобов`язання, оскільки після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, останній здійснив одноразовий платіж 28.03.2025 року на загальну суму 18 150,79 грн для погашення існуючої заборгованості.

З моменту отримання права вимоги до відповідача з 07.07.2023 року, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № № Z75.00615.006385053 в сумі 17 690,69 грн, з яких: 13 134,46 заборгованість за основним боргом; 4 556,23 грн- заборгованість за комісіями.

Відповідно до п.1.2. Договору, Банк надає кредит позичальнику у день підписання даного договору строком на 24 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника. Пунктом 1.7. зазначено, що банк відкриває позичальнику банківський поточний рахунок у гривні.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» було надано копії Договору кредиту та страхування, паспорта споживчого кредиту та додатку до нього, ордеру-розпорядження, договору факторингу, витягу з Реєстру боржників, а також розрахунок заборгованості за укладеним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.

За прямою нормою п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України - кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором № Z75.00615.006385053 від 17.02.2020.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачені в договорі строки грошові кошти та нараховані відсотки не повернув, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка не сплачувалась ні новому, ні попередньому кредитору.

При таких обставинах, суд вважає доведено вимогу позивача в частині стягнення з відповідача 13 134,46 грн тіла кредиту.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо вимог про стягнення з відповідачки суми боргу комісії, суд зазначає наступне.

За загальним правилом, передбаченим ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2, 3 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції на час існування спірних правовідносин) загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 1.5 кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» та відповідачем, встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно згідно Графіку платежів.

Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами кредитного договору не передбачено.

Фактично на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць послуги з надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо, мають оплатний характер, що суперечить вимогам ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, з огляду на те, що позичальнику встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що положення пунктів 1.5 кредитного договору, укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених Графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч.5 ст.216 ЦК України).

За правилами вказаної статті реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Таким чином, з огляду на нікчемність пунктів 1.5 кредитного договору, складова сукупної кредитної заборгованості позичальника у виді боргу за комісією в сумі 4 556,23 грн є безпідставною і не підлягає стягненню з відповідача.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 149256 від 19.12.2025 про сплату судового збору в сумі 3028 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог, а саме в сумі 2 248,13 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1054, 1055 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором в сумі 13 134,46 гривень та судовий збір в сумі 2 248.13 грн, а всього 15 382,59 (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят дві гривні 59 коп).

В іншій частині позову позивачу відмовити.»

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ :