Ухвала суду № 137192853, 08.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4435/26

Провадження 2/362/4991/26

У х в а л а

"08" червня 2026 р. суддя Васильківського міськрайонного суду київської області Медведєв К.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Васильківської міської ради про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява, в якій позивачі просять суд зняти арешт із нерухомого майна, на яке претендують позивачі як спадкоємці колишнього власника цього нерухомого майна.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною першою статті 42 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно частини першої статті 46 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 47 ЦПК України, здатність здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повнолітня, а також юридичні особи.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" вказує, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 607/3269/21, відповідачами у справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу його стороною (ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України). Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Отже, відповідачами у вказаних справах є стягувач - особа, в інтересах якої накладено арешт на майно. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, має бути залучено відповідний орган який наклав арешт на це майно.

Позивачами не вказано, яким саме чином Васильківська міська рада порушила їх права.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем у позовній заяві не зазначено відповідачем у справі стягувача, особу в інтересах якої було накладено арешт, а тому позивачу потрібно визначитися щодо належного відповідача по справі.

Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Таким чином, позивач в позовній заяві має зазначити відповідні відомості. Натомість в позовній заяві не вказано таких відомостей.

Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції або заяви в якій зазначити такі відомості.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Вказаною нормою на позивача покладено процесуальний обов`язок повідомити суд про особу, у якої перебуває оригінал доказу, на який посилається позивач. Така обізнаність суду є необхідною для надання оцінки в судовому процесі кожному доказу, з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності. Більш того, обов`язок доказування обставин на які посилається позивач, і подання відповідних доказів покладається саме на нього (ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, позивач в позовній заяві має зазначити у кого перебувають оригінал кожного з доказів, копії яких він додає до позовної заяви.

Натомість в позовній заяві не вказано відомостей у кого перебувають оригінали доказів, копії яких додано до позовної заяви в додатках № 5.

Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити у кого перебувають оригінали доказів, копії яких позивач додає до позовної заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із позовної заяви вбачається, що кожним з позивачів заявлено вимогу немайнового характеру.

Згідно висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2023 року, у справі № 758/5118/21, кожен із позивачів має сплатити судовий збір у розмірі, встановленому для немайнових вимог, адже відповідно до абзацу 2 частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн..

Щодо немайнових вимог, то за приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено такі ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру для фізичних осіб 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки у позовній заяві зазначено два позивача, то кожен з них має сплатити судовий збір за розгляд вимоги немайнового характеру.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір, а іншим позивачем ОСОБА_2 судовий збір не сплачено, то остання має сплатити судовий збір в сумі 1 331,20 грн. за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК уКиїв.обл/Васильків.міс/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA808999980313191206000010786

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Васильківський міськрайонний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Відсутність підтвердження сплати судового збору в повному обсязі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.В. Медведєв