Рішення № 137192842, 08.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4992/25

Провадження № 2/362/847/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Мартинцової І.О.,розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтин Юрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Лютого О.В. звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №51990, вчинений 29.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №IU0045958 від 07.11.2020 в розмірі 37799,00грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що виконавчий напис нотаріусом було вчинено з грубим порушенням вимог законодавства, зокрема, вказаний виконавчий напис вчинено щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №IU0045958 від 07.11.2020, який нотаріально не посвідчений, що суперечить Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

18 липня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у даній цивільній справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цього ж дня ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав. Ухвалу про відкриття провадження доставлено до електронного кабінету відповідача 18 липня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документа, що міститься в матеріалах справи.

Копія позовної заяви із додатками надсилалась за адресою місцезнаходження відповідача неодноразово, однак конверт повертався на адресу суду без вручення із зазначенням "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання".

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтин Юрійович, правом на подання письмових пояснень не скористався. Конверт з копією ухвали про відкриття провадження у справі направлявся на адресу місцезнаходження третьої особи, та вручений йому 01.08.2025, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, правом на подання письмових пояснень не скористалась. Конверт з копією ухвали про відкриття провадження у справі направлявся на адресу місцезнаходження третьої особи та повернувся із відміткою працівника Укрпошти «За закінченням терміну зберігання».

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис №51990 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №IU0045958 від 07.11.2020 в розмірі 37799,00грн.(а.с.24).

Зі змісту цього виконавчого напису вбачається, що приватним нотаріусом пропонується стягнути з ОСОБА_1 невиплачені нею у строк грошові кошти за кредитним договором №IU0045958, укладеним 07.11.2020 між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс».

08.02.2022 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ярошенком Костянтином Юрійовичем відкрито виконавче провадження №68545907 щодо виконання виконавчого напису, вчиненого 29.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем та зареєстровано у реєстрі під № 51990, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» суми боргу у розмірі 37799,00 грн. (а.с.14-15).

15.04.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Ярошенком Костянтином Юрійовичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.(а.с.16-17).

Наказом Міністерства юстиції України №560/5 від 09.02.2023 анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 21.11.2011 за №8404 на ім`я Бригіди Володимира Олександровича. (а.с.35).

На виконання ухвали суду про витребування доказів Київський державний нотаріальний архів листом від 05.02.2026 року повідомив Васильківський міськрайонний суд Київської області, що документи нотаріального діловодства та архіву за період з 2011 по 2022 роки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича знаходяться у приміщенні Київського державного нотаріального архіву. Відповідно до Акту 1 від 27.10.2023 року про нестачу архівних справ, виконавчі написи та документи, на підставі яких вони вчинені до Київського державного нотаріального архіву не передавались.

Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" (далі- Постанова №662) Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Таким чином, вчиняючи 29.12.2021 виконавчий напис № 51990, приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) "Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно", для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання".

Відповідно до статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідач ТОВ "Істафінанс" не виконав вимоги ухвали суду від 18 липня 2025 року про витребування:

- копії кредитного договору №IU0045958, укладеного 07.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 ;

- розрахунку заборгованості за кредитним договором №IU0045958, укладеним сторонами 07.11.2020;

- переліку документів наданих стягувачем ТОВ "ІНСТАФІНАНС" приватному нотаріусу КМНО Бригіді Володимиру Олександровичу для вчинення ним виконавчого напису № 51990 від 29.12.2021.

У зв`язку із невиконанням відповідачем ухвали суду про витребування доказів без повідомлення причин, суд визнає обставини, зазначені позивачем у позові щодо відсутності нотаріального посвідчення кредитного договору №IU0045958, укладеного 07.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» та ОСОБА_1 та відсутність безпірності розміру заборгованості - доведеними.

Оскільки укладений між ТОВ «Інстафінанс» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Така ж позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису №51990, вчиненого 29.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) від 21.09.2021.

Згідно із ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню. Відповідач не надав суду жодного доказу, який би вказав на безспірність вимог стягувача при вчиненні виконавчого напису, та нотаріально посвідчений кредитний договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис.

Відповідно ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову стягненню із відповідача на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 1816,80 грн.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В силу вимог ч. 3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи ( ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами ( ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Так, на підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2025р., протокол №173 від 01.07.2025 щодо узгодження видів, обсягів та договірної ціни за надання професійної правничої допомоги на суму 8683,20грн, ордер та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідач не звертався до суду із клопотанням про зменшення суми витрат на правничу допомогу.

Проаналізувавши зміст наданих позивачем документів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що стягнути із відповідача на корить позивача слід також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5683,20 грн., з урахуванням того, що адвокат не здійснював представництво інтересів позивачки у судовому засіданні, оскільки розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 178, 247, 206, 259, 263 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 29.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №IU0045958 від 07.11.2020 в розмірі 37799,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5683 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят три) грн 20 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСТАФІНАНС», адреса:03035, місто Київ, вулиця Сурикова 3-а, нежилі приміщення літера А, код ЄДРПОУ 43449827.

Треті особи:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, 02068, м. Київ, проспект Григоренка, 15.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтин Юрійович, адреса: проспект Соборності, будинок 15/17, кабінет 223 місто Київ, 02160.

Повне судове рішення складено 08.06.2026.

Суддя Мартинцова І.О.