Рішення № 137192786, 24.04.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3975/25

Провадження № 2/361/1314/25

24.04.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Охріменко Є.І.

представника позивача Кореневич Ю.О.

представника третьої особи Ткаченко Є.В.

розглянувши цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Калитянської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

УСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради через систему «Електронний суд» звернулося до суду із зазначеним позовом.

Позов мотивований тим, що на обліку Служби у справах дітей Калитянської селищної ради (далі Служба) перебуває малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

08 лютого 2024 року представниками Служби відвідано родину ОСОБА_3 з метою обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено що для дитини не створено належних умов проживання: в помешканні холодно, брудно, мати зловживає алкоголем.

Згідно з акту обстеження умов проживання від 18 листопада 2024 року дитина проживала в одній кімнаті зі своєю матір`ю та її співмешканцем, спала на розкладному кріслі у небезпечній близькості до груби. У кімнаті відчувався сморід від чадного газу та було брудно. Санвузол у даному помешканні відсутній. Мати дівчинки була у стані, схожому на алкогольне сп`яніння.

05 грудня 2024 року працівники Служби разом зі старостою Заворицького старостинського округу вчергове відвідали родину ОСОБА_3 . Рекомендації працівників Служби прибрати в помешканні та припинити вживати спиртні напої, ОСОБА_1 проігноровано.

Директор Заворицької гімназії Калитянської селищної ради С. Гайовий засвідчив, що учениця 4 класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не завжди має чистий та охайний вигляд: одяг, обличчя та волосся часто брудне, батьки не приділяють належну увагу вихованню та навчанню доньки.

08 лютого 2025 року близько опівночі за адресою проживання родини ОСОБА_3 викликані працівники поліції. Як стало відомо, у момент небезпеки ОСОБА_2 зателефонувала своїй рідній тітці ОСОБА_4 та повідомила про те, що мати у стані алкогольного сп`яніння напала на неї, почала бити та кусати. Тітка викликала поліцію за адресою проживання дівчинки.

У зв`язку із загрозою життю та здоров`ю ОСОБА_2 проведено оцінку рівня безпеки дитини, про що складено відповідний акт. За даними акту дитина має зовнішні ознаки занедбаності, зокрема брудний одяг, не приємний запах, окрім того у дівчинки були наявні синці, укуси, подряпини. На момент виявлення дитини, рівень безпеки дитини оцінено, як «дуже небезпечний» через жорстоке поводження матері з дитиною у стані алкогольного сп`яніння.

10 лютого 2025 року виконавчим комітетом Калитянської селищної ради прийнято рішення «Про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_2 » № 20, відповідно до якого дитина влаштована до Центру «Дитяча лікарня» для проведення обстеження стану здоров`я та надання необхідної медичної допомоги. А згодом влаштована в родину рідної тітки ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене позивач (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив суд:

1.Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до її малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, шляхом їх перерахування на особовий рахунок дитини щомісячно, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті 24 квітня 2026 року о 12 год. 00 хв., задоволено заяву позивача про виклик свідків.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви з урахуванням уточненої заяви та просила їх задовольнити.

Відповідачка, у судове засідання не з`явилася, про час, місце та дату розгляду справи повідомлялася належним чином про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. Причини неявки суду не відомо.

В установлений судом строк відповідачка відзив на позовну заяву не надала, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні представник третьої особи Служби у справах дітей Калитянської селищної ради Ткаченко Є.В. позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, свідків, думку дитини, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що батьками малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Заворицької сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 18 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а. с. 21).

Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 08 лютого 2025 року зазначено, що дитина мала зовнішні ознаки занедбаності, зокрема брудний одяг, неприємний запах, окрім того у дівчинки були наявні синці, укуси, подряпини. Під час вилучення дівчинки, матір була в стані алкогольного сп`яніння (а. с. 7 15).

Згідно з наказу Служби у справах дітей Калитянської селищної ради від 14 лютого 2024 року № 7 малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах (а. с. 22).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 10 лютого 2025 року № 20 негайно відібрано малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з виникненням загрози для життя та здоров`я дитини. Тимчасово влаштовано малолітню ОСОБА_2 до Центру «Дитяча лікарня» для проведення обстеження стану здоров`я і надання необхідної медичної допомоги (а. с. 20).

З огляду на характеристику учениці 4 класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона навчається у Заворицькій гімназії із першого класу. Зовнішній вигляд учениці не завжди охайний, одяг не завжди чистий та випрасуваний, волосся та обличчя часто брудне. Батьки не приділяють належну увагу вихованню та навчанню доньки (а. с. 23).

З акту обстеження житлово-побутових умов проживання Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 18 червня 2025 року, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 проживають: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стосунки в сім`ї доброзичливі, сімейні. Зі слів ОСОБА_4 біологічна мати малолітньої ОСОБА_2 не цікавиться життям та станом здоров`я доньки, матеріально не підтримує. ОСОБА_4 створила належні умови для проживання, виховання, навчання та розвитку малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 55, 56).

Згідно з відповіді на лист виконуючого обов`язки селищної голови Пилипенко В.В. Служби від 20 червня 2025 року, вбачається, що малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом Служби від 10 лютого 2025 року № 12 тимчасово влаштована на виховання та спільне проживання у сім`ю громадянки ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 58).

Згідно з даних Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2025 року у справі № 361/2273/25 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Рішенням виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 19 серпня 2025 року № 247 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 89 92).

Допитана, як свідок ОСОБА_8 повідомила суд, що є старостою Заворицького старостинського округу. ОСОБА_1 батьківських обов`язків не виконувала. Дитиною не опікувалась. Умови проживання жахливі. Відповідачка зловживає алкогольними напоями, постійно ходить п`яною. Неодноразово підрізала свого співмешканця та веде аморальний спосіб життя. Ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення належних умов виховання та проживання своєї малолітньої доньки ОСОБА_9 , не створила належні умови проживання дитини, а саме за місцем проживання антисанітарні умови, безлад, бруд, відсутнє ліжко для дитини. Неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомила, що мати про неї не піклувалась, не цікавиться її шкільним життям. З днем народженням не вітає, а коли вона хотіла привітати її з 8 березням вона не брала слухавки. Додому не бажає повертатись.

Щодо вимоги про позбавлення батьківських прав

Статтею 51 Конституції України, ч. 2, 3 ст. 5 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст. 141 СК України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 СК України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. ч. 910 ст. 7 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21.

Повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов`язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов`язки чи їх нехтування неможливо усунути. На підтвердження цього заявником мають бути надані належні, достовірні та достатні докази.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно зробити все можливе, щоб зберегти особисті стосунки та, якщо це доречно, відновити сімейні стосунки.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Водночас, якщо з моменту проживання дитини з одним із батьків пройшов значний період часу, інтереси дитини в такому разі можуть превалювати над інтересом того з батьків, який бажає відновити сімейні відносини зі своєю дитиною.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Враховуючи викладене, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані у справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, установивши, що ОСОБА_1 самоусунулася від виховання дитини, стосунків із нею не підтримує, не піклується як мати про дитину, не цікавиться станом її здоров`я, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток, будь-якої матеріальної допомоги на утримання, лікування та розвиток не надає, не виконує своїх батьківських обов`язків суд дійшов висновку про доцільність позбавлення її батьківських прав, оскільки це буде відповідати інтересам дитини.

Щодо вимоги про стягнення аліментів

Статтею 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 179 СК України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

З огляду на ч. 2 ст. 166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

З огляду на ч. ч. 1-3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом; якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття; якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів (ст. 430 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим стягнути з відповідачки на користь дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, шляхом їх перерахування на особовий рахунок дитини щомісячно, починаючи з 11 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим. Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам дітей.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Частина 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Підпунктом 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради містить вимоги немайнового характеру (позбавлення батьківських прав) та вимоги майнового характеру (стягнення аліментів).

Таким чином, оскільки позивач відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 та п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому з врахуванням ціни позову суд приходить до висновку, що судовий збір, який би мав понести позивач у сумі 6 056 грн (3 028 грн за вимогою немайнового характеру та 3 028 грн за вимогою майнового характеру), підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 150, 164-169, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. ст. 2, 4, 6-13, 19, 81, 89, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Калитянської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, шляхом їх перерахування на особовий рахунок дитини щомісячно, починаючи з 11 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити відповідачці, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, смт. Калита, провулок Ювілейний, буд. 4.

Відповідачка: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Калитянської селищної ради, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, смт. Калита, провулок Ювілейний, буд. 4, код ЄДРПОУ 44699579.

Суддя Н.М. Гізатуліна