Рішення № 137192769, 24.04.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8699/25

Провадження № 2/361/3106/25

24.04.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.

за участю секретаря судового засідання Охріменко Є.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи Ткаченко Є.В.

розглянувши цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Калитянської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради через систему «Електронний суд» звернулося до суду із зазначеним позовом.

Позов мотивований тим, що на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах Служби у справах дітей Калитянської селищної ради (далі Служба) перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рідні брат і сестра. Матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 є ОСОБА_2 .

Відомості про батька ОСОБА_3 внесені до актового запису про народження дитини відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, за заявою її матері дитини.

Батько ОСОБА_4 ОСОБА_5 помер.

За результатами обстеження представниками Служби умов проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24 листопада 2023 року, встановлено, що діти проживають у незадовільних умовах, у помешканні брудно, готової для споживання їжі немає, мати дітей зловживає алкоголем, про дітей не піклується, не забезпечує дітей необхідними речами.

ОСОБА_2 роз`яснено про наслідки неналежного виконання батьківських обов`язків та надано термін припинити вживати спиртні напої, прибрати в помешканні та почати приділяти час дітям.

05 грудня 2023 року наказом Служби № 48 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

15 грудня 2023 року комісією проведено оцінку рівня безпеки дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , за результатами чого складені відповідні акти. Встановлено, що умови проживання дітей незадовільні в будинку дуже брудно, брудний посуд, неприємний запах, в грубі тріщини.

Рішенням виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 19 грудня 2023 року № 221 у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їх відібрано від матері та влаштовано до Комунального закладу Калитянської селищної ради «Малий груповий будинок «Надія».

Служба неодноразово виїжджала за місцем проживання ОСОБА_2 , складала акти обстеження умов проживання, надавала роз`яснення для повернення дітей в родину. Проте, ОСОБА_2 не вживала будь-яких заходів щодо зміни на краще умов проживання для повернення дітей, не припинила вживати алкогольні напої, рекомендації Служби проігнорувала.

На засідання комісії з питань захисту прав дітей щодо питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона будучи належним чином повідомленою двічі не з`явилась.

ОСОБА_2 дітей матеріально не утримує, вихованням не займається. Її бездіяльність по відношенню до власних дітей свідчить про свідоме нехтування правами дітей та своїми батьківськими обов`язками.

Враховуючи викладене позивач (з урахуванням уточнення позовних вимог) просив суд:

1.Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2.Стягнути з ОСОБА_6 на користь дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, шляхом їх перерахування на особовий рахунок дітей щомісячно, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті 24 квітня 2026 року о 11 год. 00 хв., задоволено заяву позивача про виклик свідків.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви та просила їх задовольнити.

Відповідачка, у судове засідання не з`явилася, про час, місце та дату розгляду справи повідомлялася належним чином про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. Причини неявки суду не відомо.

В установлений судом строк відповідачка відзив на позовну заяву не надала, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні представник третьої особи Служби у справах дітей Калитянської селищної ради Ткаченко Є.В. позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, свідків, думку дітей, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Виконкомом Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 36 та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно із свідоцтвом НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 20 є ОСОБА_2 (а. с. 57, 58).

Відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до актового запису про народження дитини відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, за заявою матері дитини, ОСОБА_2 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00051204863 від 14 травня 2025 року (а. с. 43 46).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 0051185393 від 13 травня 2025 року батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про це внесені до актового запису про народження дитини відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України, тобто на підставі визнання батьківства. (а. с. 39 42).

Як вбачається із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00051644534 від 06 червня 2025 року ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 47 50).

З актів обстеження житлових умов проживання від 23 лютого 2024 року № 11, від 13 травня 2024 року № 27, від 02 жовтня 2023 року № 36, від 18 липня 2024 року № 43, від 24 листопада 2023 року № 50 та від 14 лютого 2025 року № 86, вбачається, що діти проживали в незадовільних умовах, мати дітей зловживає алкоголем, про дітей не піклується, не забезпечує дітей необхідними речами.

Згідно з наказу Служби у справах дітей Калитянської селищної ради від 05 грудня 2023 року № 48 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято на облік, як дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах (а. с. 61).

Відповідно до актів проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 15 грудня 2023 року зазначено, що умови проживання дітей незадовільні, в будинку дуже брудно, брудний посуд, неприємний запах, в грубі тріщини, мати вживає алкогольні напої та часто відсутня вдома (а. с. 21 29, 30 38).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 19 грудня 2023 року № 221 негайно відібрано малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з виникненням загрози життю та здоров`ю дітей (а. с. 56).

Рішенням виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 19 грудня 2023 року № 222 тимчасово влаштовано дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального закладу Калитянської селищної ради Дитячий будинок «Надія» за адресою: вул. Центральна, буд. 27, с. Мокрець, Броварського району, Київської області, з моменту підписання акту про факт передачі дитини (а. с. 55).

Згідно з відповіді на лист Служби у справах дітей Калитянської селищної ради Комунальний заклад Калитянської селищної ради «Малий груповий будинок «Надія» від 23 травня 2025 року № 62, вбачається, що за час перебування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в закладі з 20 грудня 2023 року, мати відвідувала їх два рази, а саме: 18 березня 2024 року та 11 липня 2024 року. Додатково спілкується з дітьми по телефону. З вихователями та директором закладу зв`язок не підтримує (а. с. 60).

З огляду на характеристику на виховання Комунального закладу Калитянської селищної ради «Малий груповий будинок «Надія» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в закладі з 20 грудня 2023 року. За час перебування в закладі зарекомендувала себе як старанна та дисциплінована вихованка. Має вузьке коло друзів, хоча комунікабельна. Контактна з навколишніми людьми, та легко знаходить спільну мову. Любить своїх рідних, але відноситься з обережністю. Має тяжкі відносини зі своєю матір`ю, спільної мови між ними не має. При розмові по телефону постійно сваряться. Має тісний зв`язок зі своїм братом. Повертатися додому не хоче. Володіє навчальним матеріалом на достатньому рівні (а. с. 62).

Рішенням Виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 17 червня 2025 року № 214 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно її неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 117, 118).

Допитана, як свідок ОСОБА_9 повідомила суд, що є старостою Семиполківського старостинського округу та жителькою села. ОСОБА_2 батьківських обов`язків не виконувала. Дітьми піклувалася бабуся, але після її смерті дітей вилучили. Відповідачка зловживала алкогольними напоями, дітьми не опікувалась.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснила, що до 9 років проживала з бабусею. У їх будинку брудно. Мама за нею та братом не доглядала, вживала алкогольні напої. Поведінка матері у кращу сторону не змінюється. Вважає, що її потрібно позбавити батьківських прав.

Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснив, що мама обзивала їх, била та постійно вживала алкогольні напої. Додому повертатися він не хоче.

Щодо вимоги про позбавлення батьківських прав

Статтею 51 Конституції України, ч. 2, 3 ст. 5 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст. 141 СК України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 СК України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. ч. 910 ст. 7 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21.

Повторна та тривала нездатність виконувати батьківські обов`язки, нехтування ними, призводить до того, що дитина залишається без батьківського піклування, контролю чи допомоги, необхідних для її фізичного чи психічного благополуччя, а умови та причини нездатності виконувати батьківські обов`язки чи їх нехтування неможливо усунути. На підтвердження цього заявником мають бути надані належні, достовірні та достатні докази.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідно зробити все можливе, щоб зберегти особисті стосунки та, якщо це доречно, відновити сімейні стосунки.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Водночас, якщо з моменту проживання дитини з одним із батьків пройшов значний період часу, інтереси дитини в такому разі можуть превалювати над інтересом того з батьків, який бажає відновити сімейні відносини зі своєю дитиною.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Враховуючи викладене, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані у справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, установивши, що ОСОБА_2 самоусунулася від виховання дітей, стосунків із ними не підтримує, не піклується як мати про дитину, не цікавиться станом їх здоров`я, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток, будь-якої матеріальної допомоги на утримання, лікування та розвиток не надає, не виконує своїх батьківських обов`язків суд дійшов висновку про доцільність позбавлення її батьківських прав, оскільки це буде відповідати інтересам дітей.

Щодо вимоги про стягнення аліментів

Статтею 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 179 СК України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

З огляду на ч. 2 ст. 166 СК України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

З огляду на ч. ч. 1-3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом; якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття; якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів (ст. 430 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим стягнути з відповідачки на користь дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, шляхом їх перерахування на особовий рахунок дітей щомісячно, починаючи з 25 липня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим. Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам дітей.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Частина 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Підпунктом 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради містить вимоги немайнового характеру (позбавлення батьківських прав) та вимоги майнового характеру (стягнення аліментів).

Таким чином, оскільки позивач відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 та п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому з врахуванням ціни позову суд приходить до висновку, що судовий збір, який би мав понести позивач у сумі 6 056 грн (3 028 грн за вимогою немайнового характеру та 3 028 грн за вимогою майнового характеру), підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 150, 164-169, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. ст. 2, 4, 6-13, 19, 81, 89, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Калитянської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, шляхом їх перерахування на особовий рахунок дітей щомісячно, починаючи з 25 липня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити відповідачці, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, смт. Калита, провулок Ювілейний, буд. 4.

Відповідачка: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей Калитянської селищної ради, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, смт. Калита, провулок Ювілейний, буд. 4, код ЄДРПОУ 44699579.

Суддя Н.М. Гізатуліна