Рішення № 137192336, 01.06.2026, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________

Справа № 281/231/26

Провадження по справі 2/281/267/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Свинченко Г.Д.,

за участі:

секретаря судових засідань Островської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лугини в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "СВЕА ФІНАНС" звернулося до Лугинського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та судових витрат. Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 2090025 від 11.02.2025 року в розмірі 36330,00 грн. та за договором № 5316020 від 14.02.2025 року в сумі 26362,00 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що зазначена у позові заборгованість утворилась у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, що виникли внаслідок укладення ним зазначених договорів право вимоги за якими на підставі договорів факторингу відійшло позивачу.

13.04.2026 року винесено ухвалу про відкриття спрощеного провадження по справі та призначення справи до судового розгляду.

Представник позивача подав клопотання в якому просив розглядати справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся судом у встановленому ст.ст. 128, 130 ЦПК України порядку, шляхом направлення судового повідомлення на адресу вказану в позовній заяві, яка є останньою відомою адресою його реєстрації, що підтверджується поштовим повідомленням. Жодних заперечень, клопотань та відзиву на позов від відповідача на адресу суду не надходило.

На підставі ст. 280 - 282 ЦПК України, за письмовою згодою позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

11.02.2025 року між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та відповідачем було укладено договір № 2090025 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort", відповідно до якого на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до умов зазначеного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 10500 грн., строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2686,49% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 48300 грн. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Договір підписано відповідачем 11.02.2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е353.

Відповідно до листа № 20250827-895 від 27.08.2025 року, ТОВ "Пейтек" 11.02.2025 року було перераховано кошти в сумі 10500,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до договору факторингу №01.02-34/25 від 26.08.2025 року ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" відступило ТОВ "СВЕА ФІНАНС" право грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №2090025 від 11.02.2025 року станом на 26.08.2025 року складає 36330,00 грн., з яких: заборгованість по тілу - 10500,00 грн.; заборгованість по відсотках - 20580,00 грн.; пеня - 5250,00 грн.

Зазначені обставини підтверджуються договором №2090025 від 11.02.2025 року та додатками до нього, паспортом споживчого кредиту, інформаційним повідомленням споживача, правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", розрахунком заборгованості за договором №2090025 від 11.02.2025 року, листом № 20250827-895 від 27.08.2025 року, договором факторингу № 01.02-34/25 від 26.08.2025 року та додатками до нього, актом приймання-передачі від 26.08.2025 року, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів, витягом з реєстру боржників до зазначеного договору факторингу.

14.02.2025 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та відповідачем було укладено договір № 5316020 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого на умовах, встановлених договором, товариство надає клієнту кредит у гривні, а клієнт зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до умов зазначеного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 7000 грн., строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 3141,8400% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 31640,00 грн. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Договір підписано відповідачем 14.02.2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 90100.

27.082025 року, ТОВ "УПР" 30.09.2025 року було перераховано кошти в сумі 7000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до договору факторингу №01.02-38/25 від 29.09.2025 року ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" відступило ТОВ "СВЕА ФІНАНС" право грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 5316020 від 14.02.2025 року станом на 29.09.2025 року складає 26362,00 грн., з яких: заборгованість по тілу - 7000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 15162,00 грн.; пеня, штраф - 3500,00 грн.; комісія - 700,00 грн.

Зазначені обставини підтверджуються договором № 5316020 від 14.02.2025 року та додатками до нього, паспортом споживчого кредиту, інформаційним повідомленням споживача, правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", розрахунком заборгованості за договором № 5316020 від 14.02.2025 року, листом № 1-3009 від 30.09.2025 року, договором факторингу № 01.02-38/25 від 29.09.2025 року та додатками до нього, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів, витягом з реєстру боржників до зазначеного договору факторингу.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину. Відповідно до наведеної норми права, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час розгляду справи кредитні договори та договори факторингу недійсними, розірваними чи припиненими не визнані.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином суд дійшов висновку, що зазначений позивачем кредитний договір був укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при його укладенні сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які передбачені кредитним договором.

Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21) та від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Позивач на підставі договору факторингу набув права вимоги до ОСОБА_1 відносно боргових зобов`язань, що виникли внаслідок укладення ним кредитних договорів з ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА".

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

За загальними принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12,13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитних договорів та існування заборгованості за вказаними кредитними договорами в загальному розмірі 62692,00 грн., а також враховуючи позицію відповідача, який не оспорив ні суму позову, ні правильність проведених позивачем розрахунків, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 80, 81, 89, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 279, 280, 282, 288, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, б. 8) заборгованість за договором № 2090025 від 11.02.2025 року в розмірі 36330 (тридцять шість тисяч триста тридцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, б. 8) заборгованість за договором № 5316020 від 14.02.2025 року в розмірі 26362 (двадцять шість тисяч триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, б. 8) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Галина Свинченко