Ухвала суду № 137192261, 08.06.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6907/26

2-з/296/21/26

У Х В А Л А

"08" червня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви (інші особи, що можуть набути статусу учасників справи: відповідач ОСОБА_2 ), -

встановив:

05 червня 2026 року на адресу Корольовського районного суду м. Житомира від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Томашевської Оксани Анатоліївни через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до змісту якої просить:

- вжити заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до суду в порядку ч.2 ст.149 ЦПК України за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спадкового договору недійсним та скасування реєстраційних дій;

- заборонити вчиняти будь-які дії щодо оформлення відчуження, перереєстрації, внесення змін стосовно складу майна а саме - АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Корольовського районного суду м.Житомира від 05.06.2026 (о 15 год. 38 хв., п`ятниця), для розгляду заяви про забезпечення позову головуючою суддею визначено Петровську М.В.

В обгрунтування заяви вказує, що ОСОБА_1 буде подано до Корольовського районного суду м. Житомира в порядку ч.2 ст.149 ЦПК України, позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання спадкового договору недійсним та скасування реєстраційних дій. Так, 04.05.2020 між ОСОБА_3 (відчужувач) та ОСОБА_2 (набувач, відповідач) було укладено спадковий договір, за яким набувач зобов`язується виконувати передбачені в ньому розпорядження відчужувача, і в разі його смерті, набуває право власності на належне відчужувачу майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Під час укладення спадкового договору ОСОБА_3 в силу свого похилого віку та наявності прогресуючих хвороб діяв під впливом помилки та не міг взагалі усвідомлювати наслідків своїх дій, оскільки вважав, що укладає договір довічного утримання, за умовами якого відповідач буде доглядати за ним, тобто помилявся щодо правової природи правочину. ОСОБА_2 , запропонувавши укласти договір та пообіцявши матеріальну допомогу, одразу після його підписання виїхала за кордон і тривалий час перебувала за межами України. Таким чином, вона фізично та фактично не виконувала і не могла виконувати жодного з обов`язків, передбачених договором. Позивач є спадкоємцем за заповітом, а тому вправі претендувати на спадкування відповідно до заповіту і тому відповідно до статті 16 ЦК України у даному випадку має право на судовий захист шляхом звернення до суду із вимогою про визнання спадкового договору недійсним та скасування реєстраційних дій.

У зв`язку із тим, що набувач зареєструвала право власності на спадкове майно і має можливість здійснити відчуження цієї квартири або обтяжити її (передати в іпотеку) на користь третіх осіб, існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо оформлення відчуження, перереєстрації, внесення змін стосовно складу майна а саме - квартири АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

У відповідності до ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктами 2 та 4 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 №9 роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) викладено такий висновок: «Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.».

Отже, під час дослідження судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23).

Як вбачається із заяви, предметом позову, який має намір подати ОСОБА_1 , є визнання спадкового договору № 2-279 від 04.05.2020, укладеного між ОСОБА_3 (відчужувач) та ОСОБА_2 (набувач), недійсним та скасування реєстраційних дій. Предметом спадкового договору є квартира АДРЕСА_1 .

У відповідності до копії заповіту від 23.05.2022, ОСОБА_3 заповів все своє майно ОСОБА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки № 478917778 від 26.05.2026, квартира АДРЕСА_1 , - з 18.12.2025 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі спадкового договору № 2-279 від 04.05.2020.

Враховуючи досліджені матеріали справи та предмет позову, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо оформлення відчуження, перереєстрації стосовно квартири АДРЕСА_1 , оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або унеможливити ефективний захист прав та інтересів заявника, за захистом яких звернеться до суду.

Разом з тим, заява в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони внесення змін стосовно складу майна а саме - АДРЕСА_1 , задоволенню не підлягає, оскільки змістовно не конкретизована в цій частині.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити частково.

Заборонити вчиняти будь-які дії щодо оформлення відчуження, перереєстрації стосовно нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Примірник ухвали про забезпечення позову невідкладно надіслати заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, та до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (м. Житомир, вул. Б. Лятошинського, 15-Б).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Повний текст ухвали складено: 08.06.2026.

Суддя М. В. Петровська