Постанова № 13719093, 04.02.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02"лютого 2011 р. Справа № 61/252-10

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Шевель О.В.,

судді Білоусової Я.О., судді доповідача Пуль О.А.,

при секретарі Сємєровій М.С. ,

за участю представників сторін :

позивача представник Сизова Л.В. за довіреністю № 010-00/6259 від 17.09.2010 р.;

відповідача- арбітражний керуючий Караченцев Ю.Л. (ліцензія НОМЕР_1 від 27.08.2009 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 44Х/2-7) позивача - Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові на рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2010 р. по справі № 61/252-10,

за позовом Публічного АТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові, м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Озон-Інвест», м.Харків, код 14107925,

про зобовязання вчинити певні дії,-

встановила:

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просило визнати недійсним правочин з переходу корпоративних прав засновника ТОВ фірма «Озон-Інвест»ОСОБА_1 до ОСОБА_2; скасувати рішення ТОВ фірма «Озон-Інвест»зі зміни складу його учасників (засновників) та внесення відповідних змін до статуту ТОВ фірма «Озон-Інвест»; застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені статтями 216,234 Цивільного кодексу України; скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ фірма «Озон-Інвест».

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Швидкін А.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2010 р. по даній справі та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку повністю, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права. А саме, судом, на думку апелянта, невірно застосовано положення статей 214,234,238 Цивільного кодексу України. Апелянт вважає, що відповідач всупереч приписам пункту 5.2.12 Генеральної угоди № 6806NІ від 09.08.2006 р. здійснив дії зі зміни керівного складу боржника та перехід своїх корпоративних прав без попередньої згоди банку на це, чим учинив дії, направлені на зміну обсягів та характеру діяльності й операцій боржника та фактично спрямовані на неповернення кредиторові належних до сплати за договором коштів. При цьому зміна обсягів та характеру діяльності й операцій боржника підтверджується тим, що засновник боржника ухвалив рішення про самоліквідацію боржника, що має наслідком припинення підприємницької діяльності боржника та закінчення надходження грошових коштів, за рахунок яких останній мав би можливість належним чином виконати взяті на себе за договором зобовязання перед кредитором. Правочин було ухвалено не з метою реального переходу корпоративних прав, а задля подальшої ліквідації боржника та списання його боргів, у тому числі перед кредитором, що порушує права останнього як законного іпотекодержателя та кредитора за кредитними та іпотечними договорами. Отже, у цьому випадку вбачається цілковита невідповідність волі (ухилення від сплати боргів боржника перед кредитором шляхом самоліквідації) фактичному волевиявленню (правочин з переходу корпоративних прав з метою ведення подальшої господарської діяльності). Окрім того, в оспорюваному правочині вбачаються ознаки того, що він спрямований на незаконне заволодіння майном боржника як юридичної особи.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2010 р. по справі № 61/252-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, вважаючи його законним і обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

12.07.2010 р. ОСОБА_1 учасник ТОВ фірма «Озон-Інвест»та ОСОБА_2 уклали попередній договір про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ фірма «Озон-Інвест», відповідно до якого взяли на себе зобовязання до 23.07.2010 р. укласти договір про відступлення частки у статному капіталі товариства за ціною 15000,00 грн.( а.с.59-60 т.1).

ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 15000,00 грн., про що свідчить розписка (а.с. 61 т.1).

На загальних зборах учасників ТОВ фірма «Озон-Інвест», що відбулися 23.07.2010 р. був присутній ОСОБА_1, який володів 100% статутного капіталу товариства, та був запрошений ОСОБА_2 Відповідно до складеного протоколу від 23.07.2010 р. на загальних зборах було прийнято рішення про наступне: введення до складу учасників ТОВ фірма «Озон-Інвест»ОСОБА_2; виведення зі складу учасників ОСОБА_1 з відступленням належної йому частки ОСОБА_2; визначення частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ фірма «Озон-Інвест»у розмірі 15000,00 грн., що складає 100% статутного капіталу; затвердження нової редакції статуту ТОВ фірма «Озон-Інвест», вчинення затверджуючого підпису на першій сторінці статуту та реєстрацію його у встановленому законодавством порядку; звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства та призначення директором ОСОБА_2 ( а.с. 45-46 т.1).

23.07.2010 р. ОСОБА_1 учасник ТОВ фірма «Озон-Інвест»та ОСОБА_2 уклали договір № 23/07-01 про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ фірма «Озон Інвест», посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, Харківської області ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за № 1879 ( а.с. 30-31 т.1).

Відповідно до приписів п.п 1.1 вказаного договору ОСОБА_1 відступив та передав у власність ОСОБА_2 належну йому на праві власності частку у статутному капіталі ТОВ фірма «Озон-Інвест», що складає 100% статутного капіталу, на суму 15000,00 грн., а ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 грошові кошти у сумі у п.2.2 договору до підписання та нотаріального посвідчення даного договору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 912355 від 22.10.2010 р. учасником та керівником ТОВ фірма «Озон-Інвест»є ОСОБА_2 ( а.с.25-27 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»просить визнати недійсним правочин з переходу корпоративних прав засновника ТОВ фірма «Озон-Інвест»ОСОБА_1 до ОСОБА_2, застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені статтями 216,234 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»від 28.12.2007 р. № 04-5/14 спори за позовами осіб, що не є учасниками (акціонерами) господарського товариства, до господарського товариства за своїм суб*єктним складом не належать до корпоративних. Зокрема, це стосується спорів: про визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств за позовами кредиторів, заставодержателів, орендарів майна або інших осіб, що не є учасниками (акціонерами) відповідних товариств; про визнання недійсними установчих документів суб*єктів господарювання, їх частини або змін до них за позовами органів державних реєстраторів державної податкової служби, або інших органів, що контролюють діяльність товариства.

Справи з відповідних спорів залежно від складу сторін розглядаються господарськими або загальними судами.

Як встановлено судом першої інстанції, цього не спростовано в апеляційній інстанції, ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»не є учасником (акціонером) ТОВ фірма «Озон-Інвест».

Статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п*ятою та шостою статті 203 ЦК України. Відповідно до приписів статті 203 ЦК України для чинності правочину необхідно додержання наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє

правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; право чин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Матеріалами справи підтверджено, що договір № 23/07-01 від 23.07.2010 р. про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ фірма «Озон-Інвест», укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідає усім зазначеним нормам Закону. Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають приписам діючого законодавства.

Приписами частини 2 статі 114 ЦК України передбачено, що товариство з обмеженою відповідальністю може бути створено однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Приписами статті 116 ЦК України передбачено право учасника товариства здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства.

Відповідно до приписів статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Статтею 58 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Відповідно до статті 59 цього ж Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю віднесено вирішення питання виходу зі складу учасників товариства, внесення змін до статуту товариства, інше.

Відповідно до статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що позивачем не надано ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду жодного доказу на підтвердження своїх вимог.

З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги ПАТ Державний експортно-імпортний банку України», заявлені до ТОВ фірма «Озон-Інвест», про визнання недійсним правочину з переходу корпоративних прав засновника ТОВ фірма «Озон-Інвест» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених ст.ст. 216, 234 ЦК України, є необґрунтованими.

Окрім того, позивач, звертаючись з позовом, просив скасувати рішення товариства зі зміни складу його учасників (засновників) та внесення відповідних змін до статуту ТОВ фірма «Озон-Інвест».

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено перелік способів захисту цивільних прав, відповідно до якого кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Чинне законодавство передбачає такий спосіб захисту корпоративних прав як визнання рішення загальних зборів недійсним, тоді як скасування акту може бути лише факультативним (необов*язковим) наслідком визнання такого акту недійсним у судовому порядку. З урахуванням специфіки спірних правовідносин законом взагалі не передбачено можливість скасування рішень, прийнятих загальними зборами учасників товариства як способу захисту порушених прав учасника.

Отже, з огляду на відсутність підстав для визнання недійсним правочину з переходу корпоративних прав засновника ТОВ фірма «Озон-Інвест»ОСОБА_1 до ОСОБА_2; скасування рішення товариства зі зміни складу його учасників (засновників) та внесення відповідних змін до статуту; застосування наслідків недійсності правочинів, передбачених ст..ст. 216,234 ЦК України; скасування державної реєстрації змін до статутних документів товариства, яка є похідною вимогою від вимоги про визнання недійсним правочину з переходу корпоративних прав засновника ТОВ фірма «Озон-Інвест»ОСОБА_1 до ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно і обґрунтовано відмовлено позивачу у задоволенні позову повністю.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до матеріалів справи, фактичних обставин та чинного законодавства, заперечення, викладені в апеляційній скарз, і є необґрунтованими і не можуть бути підставою для його скасування, у зв*язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2010 р. по справі №61/252-10 залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. 99,п.1ч.1 ст.101, ч.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2010р. по справі №61/252-10 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В.Шевель

суддя Я.О.Білоусова

суддя О.А. Пуль

Повний текст постанови складено 04.02.2011 р.