Рішення № 137190611, 13.05.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 624/900/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бугаєнко І.В.,

за участі секретаря В`юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснокутську Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-

ВСТАНОВИВ:

До Краснокутського районного суду Харківської області за підсудністю з Богодухівського районного суду Харківської області надійшла зазначена вище цивільна справа.

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить: 1) стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №103294870 від 27.05.2021 у розмірі 47532 грн; 2) стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги мотивують тим, що 27.05.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН» ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту №103294870. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит №103294870 від 27.05.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору. Правила надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті кредитодавця.

У позові зазначено, що відповідно до умов Кредитного договору, цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором (правочином), що містить усі істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійсним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього Договору (у т.ч. Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством) або окремих умов цього Кредитного договору (індивідуальної частини) не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього Кредитного договору (індивідуальної частини) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей Кредитний договір (індивідуальну частину) і без включення до нього умов, що визнані недійсними, нікчемними, неукладеними.

Представник позивача зазначає, що відповідач уклав Договір про споживчий кредит №103294870 від 27.05.2021 із ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного документа (долучено до позовної заяви) відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10200 грн.

14.09.2021 згідно з умовами Договору відступлення права вимоги №08Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №103294870 від 27.05.2021 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача. Згідно з Договором відступлення сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, становить 47532 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10200 грн.; заборгованість за відсотками становить 35802 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1530 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

05.02.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що відповідач категорично заперечує проти задоволення вимог позивача, що викладені в позовній заяві, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Відповідачем не укладалися жодні кредитні договори з позивачем, з чого слідує відсутність підстав для нарахування заборгованості. Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів укладання кредитного договору між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Представник відповідача, посилаючись на норми чинного законодавства зазначає, що кредитний договір не містить відомостей про одноразовий ідентифікатор, який має бути згенерований при підписанні відповідачем цього договору. Також відсутні докази, що первісний кредитор ТОВ «Мілоан» надсилало або ж ОСОБА_1 будь-яким способом застосувала ідентифікатор електронного підпису, пройшла ідентифікацію особи та здійснила електронний підпис через смс-повідомлення чи через підтвердження, яке надходить у формі листа до електронної пошти. Позивачем не надано доказів отримання відповідачем одноразового ідентифікатора. Звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази реєстрації саме ОСОБА_1 у інформаційно телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан», отримання нею логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.

У відзиві зазначено, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Мілоан» долучило до позовної заяви копію договору про споживчий кредит № 103294870 від 27 травня 2021 року, копію графіку платежів, копію анкети-заяви на кредит № 103294870 від 27 травня 2021 року та копію паспорту споживчого кредиту, які проте не містять візуального відображення одноразового ідентифікатора (алфавітно-цифрової послідовності), який за посиланням ТОВ «Діджи Фінанс» застосовувала ОСОБА_1 . Таким чином, на думку сторони відповідача матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження укладення 27 травня 2021 року електронного кредитного договору між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Крім того, платіжне доручення № 28046838 від 27 травня 2021 року було сформоване та підписане посадовою особою з прикладенням печатки самого ТОВ «Мілоан». Воно не відповідає за формою та змістом вимогам, установленим постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» у відповідній редакції. Надана ТОВ «Діджи Фінанс» копія платіжного доручення не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу. В матеріалах справи відсутні докази, що рахунок, на який згідно з вказаним платіжним дорученням здійснювалося перерахування коштів - № 444111XXXXXX914, належить саме ОСОБА_1 . Картка з номером НОМЕР_1 ніколи не випускалася на ім`я Відповідача. Так само і відомості про щоденні нарахування та погашення за договором №103294870 від 27 травня 2021 року, що по суті є розрахунком заборгованості, були сформовані самим ТОВ «Мілоан», а тому, вони не можуть вважатися належним доказом виконання ТОВ «Мілоан» своїх зобов`язань за договором щодо надання відповідачці кредиту. ТОВ «Діджи Фінанс» не надало суду жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок відповідача ОСОБА_1 на підставі договору № 103294870 від 27 травня 2021 року, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачу.

Крім того, позов пред`явлено неналежним позивачем з огляду на таке.

14.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги № 08Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаних у реєстрі боржників. Наданими копіями платіжних інструкцій від 05.10.2021 року № 4, від 03.12.2021 року № 2, від 10.01.2022 року, від 03.02.2022 року № 1938 та від 29.06.2022 року № 3 підтверджується оплата ТОВ «Діджи Фінанс» за договором відступлення прав вимоги № 08Т від 14.09.2021 року. До копії договору від 14.09.2021 року № 08Т долучені як додатки форма реєстру боржників, форма акту приймання-передачі, форма акту повернення права вимоги, форма повідомлення боржників про відступлення права вимоги, форма акту приймання-передачі реєстру прав вимоги, які є незаповненими шаблонами . До суду не надано реєстру боржників до договору від 14.09.2021 року, відповідно до якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №103294870 від 27.05.2021 року перейшло від ТОВ «Мілоан» до нового кредитора ТОВ «Діджи Фінанс» згідно з вищезазначеним договором факторингу від 14.09.2021 року №08Т. 25.07.2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» складено на ім`я ОСОБА_1 досудову вимогу щодо погашення боргу за кредитним договором № 103294870 від 27.05.2021 року у розмірі 47 532 грн. Доказів надіслання даної вимоги ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Так само до даної досудової вимоги не долучено жодного документа, на підтвердження заміни кредитора з ТОВ «Мілоан» на ТОВ «Діджи Фінанс».

Крім того, у відзиві зазначено, що на підтвердження наявності заборгованості та її розміру позивач подав до суду першої інстанції анкету-заяву на кредит № 103294870 від 27.05.2021, договір про споживчий кредит №103294870 від 27.05.2021, паспорт споживчого кредиту, договір факторингу від 14.09.2021 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Діджи Фінанс». Проте, анкета-заява на кредит №103294870 від 27.05.2021 та договір про споживчий кредит №103294870 від 27.05.2021 не містять підпису відповідача. Доказів використання чи накладення електронного підпису або підписання одноразовим ідентифікатором матеріали справи не містять. В наданому позивачем договорі відсутні дані щодо відкритого (наявного) карткового рахунку. На підтвердження надання кредитних коштів, позивач надав копію платіжного доручення, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору №103294870 від 27.05.2021 кредитором здійснено перекази коштів у розмірі 10 200,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувачем зазначена ОСОБА_1 . Даних про те, що картка, на яку здійснено переказ, належить відповідачу, матеріали справи не містять. Представник відповідача зазначає, що з урахуванням вищевикладеного, вбачається, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази укладення кредитного договору та надання позивачем кредитних коштів відповідачу.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги №01-05/05 від 05.05.2025, що укладений із виконавцем - ФОП (з ознакою самозайнятої особи) ОСОБА_2., який діє на підставі виписки, платник єдиного податку 3 групи, додаткову угоду № 526 від 31.07.2025 року, акт надання послуг № 526 від 31.07.2025 року та детальний опис робіт від 31.07.2025 року. Доказів того, що ФОП ОСОБА_2 є адвокатом, позивач не надав. Оскільки позивач не надав доказів того, що отримав правничу допомогу від адвоката, витрати в розмірі 5 000 грн. за надані ФОП ОСОБА_2 послуги, стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають. У зв`язку із наведеним, представник відповідача вважає, що позовна вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Відтак, у своєму відзиві представник відповідача просить у позові відмовити у повному обсязі. Розподілити судові витрати. Розглядати справу №624/900/25 за відсутності представника відповідача.

10.02.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що 27.05.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» було підписано договір про споживчий кредит № 103294870 (далі по тексту - Договір), на підставі п. 1.1. якого Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Згідно з п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10 200,00 грн. у валюті: Українські гривні. Відповідно до п. 1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 27.05.2021 (строк кредитування). Пунктом 1.4. Договору визначено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 26.06.2021. Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1. Договору). Згідно п. 6.5. Кредитного договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Кредитор свої зобов`язання за Договором виконав належним чином надавши Позичальнику у користування кредитні кошти, а Позичальник в свою чергу порушив умови Договору, допустив прострочення платежів щодо повернення кредиту та процентів за користування грошовими коштами, у зв`язку з чим Позивач був вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду.

Отже, 27.05.2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» URL: https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано Заявку на отримання кредиту №103294870. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» було направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит №103294870 від 27.05.2021, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб сайті URL: https://miloan.ua/.

Представник позивача, посилаючи на практику Верховного Суду, даючи визначення терміну ОТП-паролю зазначає, що у більшості сучасних програм OTP-авторизація відбувається в режимі реального часу, тобто код генерується і відправляється на телефон користувачеві одночасно. Канал залучення: finme-64 / 21024 / cpl1. IP адреса з якої подано заяву: 178.151.127.96.

Відповідно до п. 5.6. ч. 6 Правил кредитування, Електронна форма індивідуальної частини укладеного Кредитного договору надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника у форматі, що унеможливлює зміну її первинного змісту. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству. Цей Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Представник позивача зазначає, що правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МІЛОАН» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті Кредитодавця URL: https://miloan.ua Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

У відповіді на відзив зазначено, що проаналізований позивачем вище алгоритм дій щодо порядку укладення правочину в електронній формі дає підстави вважати доведеним належними доказами факт, що договір про споживчий кредит №103294870 від 27.05.2021 був дійсно підписаний з ТОВ «МІЛОАН» саме відповідачем, а отже, матеріали справи містять належні докази укладення даного правочину в електронній формі між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем.

Щодо доводів представника відповідача, що позивачем не надано підтвердження факту перерахування грошових коштів саме на рахунок відповідача, у відповіді на відзив зазначено.

ТОВ «МІЛОАН» є зареєстрованою у належному порядку фінансовою установою, що надає фінансові послуги, зокрема з кредитування, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи та свідоцтвом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та ліцензією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до норм чинного законодавства ТОВ «МІЛОАН» на виконання умов договору про споживчий кредит № 103294870 від 27.05.2021 перерахувало Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 в сумі 10 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №28046838 від 27.05.2021, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Оскільки ТОВ «МІЛОАН» - це фінансова установа, а не банківська, яка не має права відкривати рахунки Позичальнику, а лише перераховує кредитні кошти на наданий Позичальником рахунок.

Таким чином, платіжне доручення №28046838 від 27.05.2021, враховуючи вимоги Інструкції, яка була чинною на момент перерахування кредитних коштів, відповідає вимогам та зразку, наведеному у додатку до Інструкції, містить усі обов`язкові реквізити, тобто є належним доказом по справі, а отже, доводи представника Відповідача, що у платіжному дорученні № 28046838 від 27.05.2021 не зазначено повний номер картки отримувача та повних реквізитів її рахунку, що не надає змогу перевірити кому було скеровано кредитні кошти, не заслуговують на увагу суду. Поряд з цим, звертаємо увагу суду, що інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у Кредитора, у зв`язку з чим, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок Відповідача, оскільки такі документи є банківською таємницею, а також відповідно до п. 35 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.

Щодо доводів представника відповідача щодо неналежності позивача, сторона позивача зазначає наступне.

Позивачем до матеріалів справи долучено: Договір факторингу № 08Т від 14.09.2021 р. (який не є визнаним не дійсним згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним); Витяг з Додатку до договору факторингу № 08Т від 14.09.2021 р., що містить персональні дані боржника, номер кредитного договору та розмір боргу на дату відступлення; Платіжні інструкції згідно з договором факторингу № 08Т від 14.09.2021 р., які підтверджують оплату грошових коштів ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ТОВ «Мілоан» за договором факторингу № 08Т від 14.09.2021 р.

Враховуючи, що Додаток до Договору факторингу № 08Т від 14.09.2021 р. містить у собі інформацію щодо великої кількості боржників, що становить таємницю фінансової послуги (відповідно до ч. 1-2 ст. 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»), до позовної заяви Позивачем було долучено саме Витяг з Додатку до Договору факторингу № 08Т від 14.09.2021 р., що не суперечить вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України.

Також, сторона позивача звертає увагу суду, що Договір відступлення прав вимоги, укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Таким чином, на думку сторони позивача, доводи представника Відповідача, що «Витяг з Додатку до договору факторингу №08Т від 14.09.2021 року» не є належними доказами наявності заборгованості за кредитним договором № 103294870 від 27.05.2021, що відповідно до вимог цивільного процесуального закону не встановлює реальне виконання чи невиконання зазначених кредитних договорів боржником/ відповідачем є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо заперечень представника відповідача щодо правничої допомоги, яку отримав позивач, у відповіді на відзив зазначено наступне.

Представник відповідача посилаючись на норми чинного законодавства, зазначає, що позивач заявив витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується відповідними документами. Ця сума є розумною, обґрунтованою та пропорційною, враховуючи: підготовку та подачу позовної заяви; збір та правовий аналіз доказів; ведення електронного листування з судом; участь представника у підготовці процесуальних документів. Судова практика не ставить залежність розміру компенсації за правову допомогу від суб`єктивної оцінки складності справи іншою стороною. Крім того, навіть за умови спрощеного розгляду, Позивач поніс витрати, які були необхідні для ефективного захисту свого порушеного права.

Таким чином зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату «гонорару успіху» не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат та покладення таких витрат на іншу сторону справи, оскільки в такому випадку суд застосовуючи відповідні положення процесуального законодавства, зокрема частин четвертої-п`ятої статті 137 ЦПК України, може оцінювати необхідність, розумність та інші критерії співмірності цих витрат.

Отже, відсутні будь-які правові підстави для стягнення з Позивача на користь Відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Оскільки Відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, доказів, які б спростовували правильність складеного Позивачем розрахунку заборгованості суду не надав, підстав для звільнення Відповідача від обов`язку з повернення використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, Позивач доходить висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості у загальному розмірі 47 532,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10 200,00 грн. (відповідно до п. 1.2 кредитного договору); заборгованість за відсотками становить 35 802,00 грн. (відповідно до п. 1.5.2. та п. 1.6 кредитного договору); заборгованість за комісійними винагородами становить 1 530,00 грн. (відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору); заборгованість за пенею становить 0 грн.

Відтак просить, задовольнити у повному обсязі позові вимоги позивача у справі № 624/900/25 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Здійснювати за відсутності представника позивача розгляд справи № 624/900/25 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

17.02.2026 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено наступне.

Сторона відповідача вважає, що викладені у відповіді на відзив аргументи не підтверджені доказово та не спростовують заперечень, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву. Так відповідь ґрунтується переважно на загальних положеннях законодавства без належного зв`язку з предметом спору, а також містить твердження, що суперечать фактичним матеріалам справи.

Таким чином, у даній справі, з огляду на предмет спору, доказуванню підлягають 3 обставини: 1. Факт укладання кредитного договору№ 103294870 27.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 ; 2. Факт наявності заборгованості за кредитним договором № 103294870 від 27.05.2021 року та її розмір; 3. Факт підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс». Пункт 2 та 3 безпосередньо залежать від встановлення факту укладання договору. Сторона відповідача вважає, що вищезазначені обставини не знайшли свого підтвердження з огляду на наступне.

Позивачем, всупереч положенням ч. 2 ст. 12 ст. 81 ЦПК України та ч. 1 , не надано жодного доказу на підтвердження укладання відповідачем договору на зазначених позивачем умовах з первісним кредитором - ТОВ «МІЛОАН». Належним доказом укладання кредитного договору є письмовий документ (договір), підписаний сторонами, або анкета-заява, підписана позичальником, за умови, що вона містить істотні умови (сума, строк, відсотки тощо).

Електронний договір підтверджується електронним підписом або одноразовим ідентифікатором. При цьому, роздруківка з сайту фінансової установи без підпису боржника не є належним доказом, оскільки не підтверджує волевиявлення особи на вчинення відповідного правочину. Із відповіддю на відзив, як і з позовною заявою, Позивач не надав жодних доказів укладання 27 травня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 кредитного договору за № 103294870. Вставка у тексті відповіді на відзив скріншоту преамбули договору із зазначенням про те, що договір був підписаний одноразовим ідентифікатором S45397 27 травня 2021 року ОСОБА_1 , не є належним та допустимим доказом, та не може підміняти договір в цілому. Наданий скріншот неможливо ідентифікувати ні як письмовий доказ, ні як електронний, ні як електронну копію паперового документа, останній не містить істотних умов договору.

Даний скріншот не є доказом електронного листування між сторонами, яке б підтверджувало укладання кредитного договору у електронній формі. Договір про споживчий кредит, який укладено у електронній формі, має відповідати вимогам законодавства про електронну комерцію, електронні довірчі послуги та захист прав споживачів. Він має бути підписаний електронним підписом (зокрема, одноразовим ідентифікатором), забезпечувати ідентифікацію сторін, містити всі істотні умови та мати форму, що прирівнюється до письмової. Посилання Позивача на те, що Відповідач отримала в SMS-повідомленні одноразовий ідентифікатор S45397, при введенні якого прийняла умови договору, будь-якими доказами не підтверджуються. Доводи ТОВ «Діджи Фінанс» щодо того, що файл із договором із зашифрованим підписом не відображається при відкритті в особистому кабінеті, є непереконливими, оскільки при відкритті файлу з договором за допомогою програмного забезпечення «Adobe Acrobat» у його правому верхньому куті виконаний лише підпис директора ТОВ «Мілоан» Вініченко О.В. саме у форматі підпису, який підлягає перевірці за допомогою програмного забезпечення. Скріншот таких властивостей не має. З наданого скріншоту не підтверджується жодним чином, що між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за № 103294870, який є підставою для звернення до суду з даним позовом. Крім цього, неможливо встановити ані зміст договору, суму, що підлягає поверненню, терміни повернення, відсутня інформація про відсотки. Отже, такий доказ не відповідає вимогам ст. 78 суперечить ч.3 ст. 367 ЦПК України, 79 ЦПК України, та спростовує факт укладання кредитного договору на зазначених Позивачем умовах.

В цілому, обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Мілоан» долучило до позовної заяви копію договору про споживчий кредит № 103294870 від 27 травня 2021, копію графіку платежів, копію анкети-заяви на кредит № 103294870 від 27 травня 2021 року та копію паспорту споживчого кредиту, які не містять візуального відображення одноразового ідентифікатора (алфавітно-цифрової послідовності), який за посиланням кредитора застосовувала ОСОБА_1 . Перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи за відсутності укладання у передбаченому чинним законодавством порядку з нею електронного кредитного договору не є беззаперечним доказом виникнення між сторонами кредитних відносин, оскільки не свідчать, що відповідач вчинила певну сукупність дій спрямовану на отримання кредиту від ТОВ «Мілоан», а саме, зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, отримала повідомлення від суб`єкта електронної комерції (в даному випадку від ТОВ «Мілоан») із одноразовим ідентифікатором, та прийняла пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого їй позивачем одноразового ідентифікатора. Таким чином, матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження укладення 27 травня 2021 року електронного кредитного договору між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Варто відмітити, що інших доказів, окрім вказаного вище договору, який підписано виключно ТОВ «Мілоан» та скріншоту Позивач не надав. Таким чином, подані Позивачем докази не можуть вважатися належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами для підтвердження наявності у Позивача права вимоги до ОСОБА_1 .

Крім цього, як передбачено п. 2.1. договору про споживчий кредит № 103294870 від 27 травня 2021 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , на який посилається Позивач, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. На підтвердження виконання ТОВ «Мілоан» своїх зобов`язань щодо надання кредиту на підставі договору про споживчий кредит № 103294870 від 27 травня 2021 року, позивач надав копію платіжного доручення № 28046838 від 27 травня 2021 року про перерахування коштів в сумі 10 200,00 грн., отримувач: рах. НОМЕР_1 . ОСОБА_1 , кредит. Разом з тим, копії вказаних документів не можуть вважатися належним доказом надання відповідачу кредиту на підставі договору № 103294870 від 27 травня 2021 року. Платіжне доручення № 28046838 від 27 травня 2021 року було сформоване та підписане посадовою особою з прикладенням печатки самого ТОВ «Мілоан». Воно не відповідає за формою та змістом вимогам, установленим постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» у відповідній редакції. Надана ТОВ «Діджи Фінанс» копія платіжного доручення не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу.

У матеріалах справи відсутні докази, що рахунок, на який згідно вказаного платіжного доручення здійснювалося перерахування коштів - № 444111XXXXXX914, належить саме ОСОБА_1 . Між тим, а ні в анкеті-заяві, а ні в договорі кредиту не міститься номеру картки, на яку б позичальник просив перерахувати грошові кошти. Так само і відомості про щоденні нарахування та погашення за договором № 103294870 від 27 травня 2021 року, що по суті є розрахунком заборгованості, були сформовані самим ТОВ «Мілоан», а тому, вони не можуть вважатися належним доказом виконання ТОВ «Мілоан» своїх зобов`язань за договором щодо надання відповідачці кредиту. ТОВ «Діджи Фінанс» не надало суду жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок відповідача ОСОБА_1 на підставі договору № 103294870 від 27 травня 2021 року, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачу. Відсутність у позивача оригіналів первинних документів на підтвердження отримання та повернення Відповідачем кредитних (позичкових) коштів за укладеним з ТОВ «МІЛОАН» договором, не звільняє Відповідача від обов`язку доказування відповідних обставин.

Сторона відповідача вважає твердження про відсутність у відповідача первинних бухгалтерських документів з тих причин, що відповідач не є первісним кредитором (позикодавцем), а дані документи відповідно до п. 35 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видавав кредит, не є обґрунтованими, оскільки вказані докази, вочевидь, мали бути наявні у кредитній справі, право вимоги за якою було набуто Позивачем згідно з договором відступлення прав вимоги № 08Т. Крім того, не долучивши відповідні докази до матеріалів справи Позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження власних спроб отримати відповідні бухгалтерські документи від свого контрагента - ТОВ «Мілоан».

Представник відповідач зазначає, що враховуючи, що матеріалами справи не доводиться факт укладання кредитного договору № 103294870 від 27 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Позивача в повному обсязі.

Вказаний договір № 103294870 від 27 травня 2021 року не містить підпису відповідача по справі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» 14 вересня 2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір № 08Т про відступлення прав вимоги за кредитним договорами, в тому числі і за вищевказаним кредитним договором. Кредитний договір № 103294870 від 27 травня 2021 року не містить електронного цифрового підпису або електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідача, вказане свідчить про відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 виявила волю на укладення кредитного договору, заборгованість за яким є предметом розгляду судом даної справи. А оскільки кредитний договір не є укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН», відсутні підстави вважати, що право вимоги могло бути відступлене Позивачу.

18.02.2026 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б спростували створення відповідачем особистого кабінету на сайті ТОВ «Мілоан», належність засобів зв`язку, які використовувались як ТОВ «Мілоан», так і відповідачем при укладенні договору, іншій особі ніж відповідач, а також як укладення самого договору, так і отримання ним коштів за таким на вказаний картковий рахунок (належність такого не відповідачу, а іншій особі, відповідачем не доведено). Крім того, в поданій представником Позивача відповіді на відзив у справі від 10 лютого 2026 року надано пояснення щодо підписання Відповідачем договору споживчого кредиту № 103294870 від 27.05.2021 за допомогою електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора.

Таким чином, з боку Відповідача відбулося підписання договору про споживчий кредит № 103294870 від 27.05.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - S45397, 27.05.2021 о 15:10 год.

У зв`язку із висловленими представником Відповідача запереченнями Позивач вважає, що буде доречним отримати та зібрати максимально доказів для подальшого розгляду справи по суті, зокрема хронологію вчинення дій та усі наявні додатки до договору про споживчий кредит, та 18.02.2026 було здійснено письмовий запит до ТОВ "МІЛОАН" щодо надання хронології вчинення дій, а саме: - хронологію вчинення дій щодо укладення кредитного договору №103294870, укладеного у формі електронного правочину 27.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 ; - лог застосування коду підписання кредитного договору № 103294870, укладеного у формі електронного правочину 27.05.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 ; - скрін смс для підпису кредитного договору № 103294870, укладеного у формі електронного правочину 27.05.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 ; - скрін оферти-акцепту до кредитного договору № 103294870, укладеного у формі електронного правочину 27.05.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 ; та всі наявні додатки до спірного правочину. Після надання відповіді первісного кредитора ТОВ «МІЛОАН» на письмовий запит буде подано відповідне клопотання про долучення доказів.

Оскільки Відповідач 26.06.2021 кредит у сумі 10 200,00 грн. не повернув, а продовжував користуватися кредитним коштами, то ТОВ «МІЛОАН» відповідно до умов п. 1.6. Договору, з якими погодився відповідач, нарахував проценти за користування кредитом за ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом за 60 днів і таке нарахування відповідає вимогам вищенаведених норм ЦК України та умовам Договору та спростовує доводи відповідача про незаконність нарахування відсотків за користування кредитом після 26.06.2026. На підтвердження законності нарахування заборгованості за відсотками позивачем до позовної заяви було долучено відомості про щоденні нарахування та погашення за договором про споживчий кредит №103294870 від 27.05.2021, яка сформована первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН». Крім того, якщо представник відповідача не згоден з розрахунком заборгованості, наданим позивачем чи ставить під сумнів правильність розрахунку заборгованості, він має право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду.

Поряд з цим, сторона позивача звертає увагу суду, що за весь період перебування права вимоги за зазначеним вище Договором у ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника. Відтак, позивач лише просить суд стягнути із Відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором. Отже, Позивачем обґрунтовано розмір заборгованості за вказаним Договором, тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

06.04.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів, надійшла відповідь про належність картки на яку перераховані кошти ОСОБА_1 , а також виписка про зарахування коштів.

21.04.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача, в яких зазначено наступне. За загальним правилом, належними та допустимими доказами на підтвердження обставини видачі кредитних коштів позичальнику є первинні бухгалтерські документи про видачу готівки або перерахування коштів. У той же час, з відповіді АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не вбачається, що 27.05.2021 року на картку № НОМЕР_3 було зараховано грошові кошти саме від ТОВ «МІЛОАН» та позивач таких доказів суду не надав. Інформація «CASH2CARD P2PCREDIT», МСС 6012 може свідчити про зарахування коштів від будь-якої фінансової організації.

Представник відповідача зазначає, що до матеріалів справи не долучено будь-якого первинного документа, який засвідчує або може засвідчувати надання коштів відповідачу за кредитним договором, інших квитанцій, довідок платіжних компаній, первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт перерахування ТОВ «Мілоан» коштів відповідачу. Відповідних доказів не надано і у відповіді ТОВ «МІЛОАН» на запит за вих. № 2284721346 від 18.02.2026, яку позивач просить долучити до матеріалів справи.

Разом з тим, із наданих суду позивачем доказів не вбачається, що відповідачка вчинила необхідну сукупність дій, спрямовану на отримання позики від ТОВ «МІЛОАН», а саме: зареєструвалася в інформаційно телекомунікаційній системі товариства (особистому кабінеті), яке надало таку пропозицію, отримала повідомлення від товариства (в даному випадку від ТОВ «МІЛОАН») із одноразовим ідентифікатором, та прийняла пропозицію (оферту) позивача шляхом використання (підписання) надісланого їй позивачем одноразового ідентифікатора. У матеріалах справи відсутня довідка про ідентифікацію відповідачки в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

На підтвердження укладення кредитного договору позивач надав до суду паперові копії електронних доказів. Разом із тим зазначені документи не підтверджують факту надсилання позичальнику оферти про укладення кредитного договору та її акцепту, а також не містять доказів того, що сторони обмінялися відповідними електронними документами і що такі документи були підписані у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до змісту Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронні документи, які використовуються під час укладення договору, мають містити обов`язкові реквізити, зокрема електронний підпис, який до його накладення має бути ідентифікований з особою, що його використовує , як це передбачено статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Саме зазначення персональних даних відповідачки у письмових доказах, які містяться в матеріалах справи, наявність яких у третіх осіб не виключається, є недостатнім для ідентифікації особи відповідачки для підтвердження укладення договору відповідно до зазначених умов кредитного договору.

Представник відповідача зазначає, що протягом розгляду даної справи станом на теперішній час позивач так і не надав кредитного договору № 103294870 27.05.2021 за підписом відповідачки. Отже, Позивач не довів ані факт укладання кредитного договору на визначених договором умовах, ані факт одержання грошових коштів відповідачкою від ТОВ «МІЛОАН». При цьому перерахування коштів будь-якою юридичною особою на картковий рахунок фізичної особи за відсутності укладання з нею у передбаченому чинним законодавством порядку з нею електронного кредитного договору не є беззаперечним доказом виникнення між сторонами саме кредитних відносин. За відсутності укладеного кредитного договору такі грошові кошти можуть вважатися збереженими без достатньої правової підстави та підлягають стягненню відповідно до ст. 1212 ЦК України.

12.05.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких зазначено, що серед матеріалів справи відсутні докази на підтвердження факту, що персональні дані Відповідача (РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону, адреса електронної пошти), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені. Тобто доказів, які б спростували створення відповідачем, особистого кабінету на сайті ТОВ «МІЛОАН», належність засобів зв`язку, зокрема номеру мобільного телефону та електронної пошти, які використовувались при укладенні договору, іншій особі ніж ОСОБА_1 , а також як укладення самого договору, так і отримання коштів на картковий рахунок матеріали справи не містять, тобто, якщо сторона відповідача заперечує проти позову, то згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України саме на них покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

Відповідно до наданих позивачем доказів, Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, і відповідач пройшов процедури аутентифікації та підтвердження угоди. Наявність документів, що підтверджують перерахування та отримання кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, підтверджує укладення угоди та її належне виконання з боку первісного кредитора. Представник відповідача, у своїх додаткових поясненнях, не надав достатніх доказів, які безсумнівно підтверджують, що ОСОБА_1 не здійснювала жодних дій або не давала своєї згоди на укладення кредитного договору.

Відповідачем, не надано жодних належних доказів, що засвідчували факт його звернення до ТОВ «МІЛОАН». Крім того, на момент подання Відповідачем додаткових пояснень матеріали справи не містили та не містять жодних доказів того, що рахунок, на який були перераховані кошти за договором про споживчий кредит № 103294870 від 27.05.2021, був відкритий на ім`я особи, яка шахрайським способом отримала від імені Відповідача кредитні кошти. Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо доведення обставин непідписання, неукладення договору позики та неотримання коштів за договором позики виключно вироком суду в рамках кримінального провадження. Таким чином, обставини непідписання, неукладення договору позики та неотримання коштів за договором позики, на які посилається Відповідач у додаткових поясненнях, могли бути доведені і іншими доказами, передбаченими ст. 76 ЦПК України. До того ж, Відповідач не звертався до Суду і за захистом своїх прав із позовом до ТОВ «МІЛОАН» про визнання правочину недійсним договору про споживчий кредит № 103294870 від 27.05.2021, що є черговим доказом того, що Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором. Таким чином, стверджують, що позивач до матеріалів справи долучив належні та допустимі докази укладення Договору про споживчий кредит № 103294870 від 27.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , та відповідно доведено правомірність заявлених позовних вимог.

Щодо перерахування коштів на рахунок відповідача, представник позивача зазначає, що ТОВ «МІЛОАН» виконало всі необхідні вимоги для укладення договору про споживчий кредиту № 103294870 від 27.05.2021, у зв`язку з чим 27.05.2021 було перераховано грошові кошти на банківський рахунок Відповідача (Клієнта) у розмірі 10 200 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 28046838 від 27.05.2021, копія якого була додана до позовної заяви та міститься в матеріалах справи, а також вже отриманою випискою по рахунку Відповідача від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». З урахуванням викладеного вище, наявні в матеріалах справи докази (платіжне доручення, виписки по рахунку Відповідача) є належними та допустимими доказами, що підтверджують перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу на умовах, визначених договором про споживчий кредит № 103294870 від 27.05.2021. Крім того, відображення даної операції у банківській виписці як «P2P» є виключно технічною характеристикою каналу передачі даних у банківській системі. Використання цієї технології є законним методом швидкої виплати кредитів. Маркування «P2P» у виписці не змінює правової природи транзакції, оскільки платіжне доручення чітко ідентифікує цей платіж як виконання зобов`язання за кредитним договором. Таким чином, залучення фінансового посередника ТОВ ФК «Елаєнс» та використання технології карткових переказів для видачі кредиту було заздалегідь погоджено сторонами (випливає зі змісту Договору), здійснено в межах ліцензійних повноважень фінансових установ та належним чином задокументовано, що повністю спростовує будь-які сумніви щодо законності та дійсності отримання 27.05.2021 року суми у розмірі 10 200,00 грн від ТОВ «МІЛОАН».

У відкрите судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі, в якій представник позивача просить судові засідання проводити за відсутності представника позивача, розглядати справу на підставі наявних в справі доказів. Заяву позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором просять задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та її представник у відкрите судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи міститься заява представника відповідача про розгляд справи без участі, в якій представник відповідача просить судове засідання по справі № 624/900/25, призначене на 04.03.2026 року, провести за відсутності відповідача та її представника. Проти позову заперечують у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві та запереченнях. Станом на теперішній час сторонами подані усі заяви по суті та наявні у сторін докази. Звертає увагу суду, що позивач не надав жодного примірника кредитного договору за підписом відповідача (преамбула договору у вигляді скріншота та у форматі png не є належним та допустимим доказом), що свідчить про недоведеність позовних вимог.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом установлено, що 27 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №103294870, відповідно до п.п.1.1.-1.7. якого, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3 Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Сума (загальний розмір) кредиту становить 10200.00 грн. у валюті: Українські гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 27.05.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 26.06.2021. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 6732,00 грн. в грошовому виразі та 43,682,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 16932,00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. Комісія за надання кредиту: 1530,00 грн., яка нараховується за ставкою 15,00 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 5202,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього Договору.

Пунктом 2.3.1.1. договору передбачено порядок пролонгації на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.uaза посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту: строк продовження днів: 3, 7, 15, максимальний розмір комісії, відсоток поточного залишку кредиту 3.00, 5.00, 10.00. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.

Згідно з п. 2.3.1.2. договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.

У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Розділом 6 Договору №103294870 від 27.05.2021 передбачено порядок його укладання.

Згідно з пунктом 6.1. договору, цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно- телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до п. 2.4.1 позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.

Відповідно до п. 2.4.2 договору у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання Позичальника за цим Договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені умовами цього Договору, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п. 1.4 Договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно з п. 1.3 та п. 2.3 цього Договору, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим Позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, п. 3.2.5 Договору.

Пунктом 4.2 розділу 4 кредитного договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.

Відповідно до п. 6.2 договору, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронними повідомленнями (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, який використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником товариству через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Товариству.

Відповідно до п. 6.3 договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він, зокрема, ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано довідку з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» про надсилання одноразовим ідентифікатором смс для підписання договору №103294870 від 27.05.2021 ТОВ «Мілоан» було надіслано СМС позичальнику 27.05.2021 від 15.08.42 на номер телефону НОМЕР_4 .

ТОВ "Мілоан" свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачеві обумовлену суму кредитних коштів, що підтверджується платіжним дорученням №103294870 від 27 травня 2021 року.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, 06.04.2026 до суду надійшла відповідь АТ «Універсал Банк» від 04.04.2026 № БТ/Е-11841, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . За період з 27.05.2021 по 03.06.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_3 було зараховано платіж у сумі 10 200,00 грн. Номер телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_3 в період з 27.05.2021 по 08.03.2021 року: НОМЕР_4 . Номер телефону НОМЕР_6 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ). Крім того, банком також надано відомості про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_3 за період з 27.05.2021 по 03.06.2021, з якого вбачається, що 27.05.2021 о 15:10:21 було зараховано 10 200,00 грн. від «CASH2CARD P2PCREDIT», МСС 6012.

Судом установлено, що 14 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 08Т, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору право вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відтак, до ТОВ "Діджи Фінанс" відповідно до Договору факторингу №08Т перейшло право за Договором №103294870 від 27 травня 2021року, що укладено між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 4.1. договору факторингу №08Т від 14.09.2021 року, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання цього договору.

Того ж дня, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» було підписано Акт приймання -передачі Реєстру Прав вимоги від 14.09.2021 року до Договору факторингу 3 08Т від 14.09.2021

Пунктом 3 договору факторингу визначено порядок сплати фінансування.

Крім того, відповідно до копій платіжних інструкцій № 4 від 05.10.2021, №3 від 29.06.2022, № 1938 від 03.02.2022, №8 від 10.01.2022, №2 від 03.12.2021, №2597 від 20.10.2022 якими підтверджується факт сплати на виконання умов договору факторингу 08Т від 14.09.2021.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, допустивши прострочення повернення кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості, заборгованість відповідача за договором №103294870 від 27 травня 2021 року становить 47532,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 10200,00 грн.; заборгованості за відсотками - 35802,00 грн. та заборгованості за комісією - 1530,00 грн. Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Згідно з частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Підписавши кредитний договір, паспорт споживчого кредиту та графік платежів, анкету-заяву на кредит відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ "Мілоан".

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.

Позивачем надано суду копію укладеного між відповідачем та ТОВ "Мілоан" Договору про споживчий кредит №103294870 від 27 травня 2021 року, в пункті 6.1, 6.5. якого зазначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, і прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, або доказів неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, відповідачем не надано. Посилання відповідача у своїх додаткових поясненнях на те, що вона не укладала жодного договору з позивачем не знаходять свого документального підтвердження. Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача із заявою до правоохоронних органів щодо вчинення відносно неї шахрайських дій.

Поміж тим, як вбачається з матеріалів справи та заяви на отримання кредитних коштів, при зверненні до ТОВ «Мілоан» з метою отримання коштів ОСОБА_1 було заповнено відповідну заяву, яка містить персональні дані серія та номер паспорту, реєстраційний номер облікової картки платника податків тощо.

Доказів, що вказані дані було внесено сторонньою особою внаслідок шахрайський дій або належать іншій особі відповідачем не надано.

Разом з тим, відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

У порушення умов кредитного договору позичальник не виконала зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

Суд звертає увагу, що відповідачем не були надані докази того, що вона повернула кредитні кошти позичальнику або його правонаступнику в повному обсязі, а також не було надано відповідного контрозрахунку заборгованості. Також вказаний кредитний договір сторонами у встановленому законом порядку не визнавався недійсним.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

25.07.2025 року позивач звернувся на адресу боржника із досудовою вимогою від 25.07.2025 про повернення простроченої суми заборгованості в розмірі 47532,00 грн., у якій попередив про стягнення грошових коштів у судовому порядку у разі невиконання даної вимоги.

Зі змісту досудової вимоги, розрахунку заборгованості та відомостей про щоденні нарахування вбачається, що з 14 вересня 2021 року розмір заборгованості та її складові не змінилися. Позивачем заявлено позовні вимоги в межах суми та складових заборгованості, які мав первісний кредитор.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, суд вбачає підстави для часткового задоволення позову.

Що стосується стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов кредитного договору, розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості складає 1530, 00 грн.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

З матеріалів даної справи слідує, що в даному випадку відсутня необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються позичальнику та за які банком встановлена комісія за надання кредиту та обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісійними винагородами у розмірі 1530,00 грн задоволенню не підлягають.

Отже, з урахуванням нікчемності умов договору про нарахування та стягнення комісії, сплачений розмір комісійної винагороди у розмірі 1530,00 грн підлягає зарахуванню в рахунок заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до боржника ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 103294870

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінагнс» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором №103294870 від 27.05.2021 у розмірі 46002,00 гривень (сорок шість тисяч дві гривні 00 копійки), що складається із: ? 10200,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 35802,00 грн. заборгованість за відсотками.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 422,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією № 103294870 від 05 вересня 2025 року /а.с. 8/.

Беручи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2349,72 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем суду надано: договір № 01-05/05 про надання правової допомоги від 05.05.2025, який укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ОСОБА_4 , який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії КС № 8530/10 від 28.11.2019; детальний опис робіт (наданих послуг) від 31.07.2025; додаткову угоду № 526 від 31.07.2025 до договору № 01-05/05 про надання правової допомоги від 05.05.2025 щодо представництва інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ; акт № 526 про підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 31.07.2025, яким визначено вартість години роботи адвоката, детальним переліком проведеної роботи з кількістю витраченого на надану правову допомогу часу, акт прийняття виконаних робіт, на загальну суму 5000 грн.

Відповідно п.п. 4.9 договору про надання правової допомоги № 01-05/05 від 05.05.2025 сторонами узгоджені тарифи за послуги адвоката; передбачено фіксований гонорар адвоката у розмірі 5000,00 грн у разі позитивного для позивача рішення.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,247,259,263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_7 , відкритий в АТ «ПУМБ») заборгованість за Кредитним договором № 103294870 від 27.05.2021 у розмірі 46002,00 грн. (сорок шість тисяч дві гривні 00 копійок), витрати на сплату судового збору у розмірі 2349,72 грн (дві тисячі триста сорок дев`ять гривень 72 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.(три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««ДІДЖИ ФІНАНС», розташоване за адресою: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Бугаєнко І. В.