Ухвала суду № 13718861, 11.02.2011, Господарський суд Чернігівської області

11.02.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, тел. (0462) 67-28-47

проспект Миру, 20

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

“ 11 ” лютого 2011 року

За позовом Учасника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок” ОСОБА_1

14000, АДРЕСА_1

До Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок”

16310, с. Виблі Куликівського району, вул. Троїцька, 69

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя А.С. Сидоренко

ВСТАНОВИВ:

Учасником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок” ОСОБА_1 заявлено позов до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Світанок” про визнання недійсним рішення загальних зборів колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства „20-річчя Жовтня” від 29.05.2008р. в частині виділення майна в натурі ОСОБА_2.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

У відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України, під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. За змістом ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Використовуючи свої правомочності учасник господарського товариства може оскаржити рішення загальних зборів учасників товариства, як акт вищого органу управління таким товариством. При цьому, на загальних зборах учасників товариства мають бути присутні саме учасники цього товариства, склад яких наведено у статуті товариства.

Положеннями ст. ст. 7, 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»встановлено, що об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

До пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

У відповідності із п. п. 9, 15, 16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001р. № 62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2001р. за № 305/5496, виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Отже, загальні збори співвласників майнових паїв реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства не є тотожні загальним зборам учасників господарського товариства (товариства з обмеженою відповідальністю), яке створено згідно із Законом України „Про господарські товариства”, а пайовий фонд майна колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства не є тотожним майну господарського товариства.

Як вбачається із змісту протоколу № 1 від 29.05.2008р., проводилися збори саме громадян співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства „20-річчя Жовтня”, а не загальні збори учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок!.

Таким чином, спір щодо правомірності прийнятого зборами громадян рішення не відноситься до корпоративного спору.

Зважаючи, що даний позов подано фізичною особою, а відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України фізичні особи, які не мають статусу підприємця, можуть бути стороною у господарському процесі у справах зі спорів, що виникли з корпоративних відносин, дана заява не підлягає розгляду в господарському суді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно ст. 47 Господарського процесуального кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку відмови в прийнятті заяви (скарги).

Пунктом 13 Порядку оплати витрат з інформаційно технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 визначено, що повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи.

Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

У звязку з відмовою в прийнятті позовної заяви позивачу підлягає поверненню державне мито у розмірі 85,00 грн., сплачене ним до державного бюджету квитанцією від 10.02.2011р. № 90/90, а також витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., сплачені ним до державного бюджету квитанцією від 10.02.2011р. № 92/92.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 21, 47, 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті позовної заяви.

Ухвалу надіслати сторонам. До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається позивачу, додати позовні матеріали.

Повернути ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) з Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31111095700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) 85 грн. 00 коп. державного мита, сплаченого квитанцією від 10.02.2011р. № 90/90.

Повернути ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) з Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31210264700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22050000) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, сплаченого квитанцією від 10.02.2011р. № 92/92.

Дана ухвала є підставою для повернення державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу з Державного бюджету України.

Дана ухвала набирає чинності з 11.02.2011р., є виконавчим документом та може бути предявлена до виконання протягом трьох років.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко