Рішення № 13718794, 09.02.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2011 року Справа № 02/2619

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М.,

за участю представників: позивача: Сас Б.П. –за довіреністю, відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво»

про стягнення 106 239 грн. 30 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 106 239 грн. 30 коп. боргу по лізингових платежах на підставі договору фінансового лізингу №L1272-10/07 від 22 жовтня 2007 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у суду є докази вручення ухвал суду представнику відповідача, однак відповідач не направив свого представника у судове засідання, не вказав поважних причин його неявки, не подав суду заяву про розгляд справи за участі його представника. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, виходячи із того, що стороною у даному спорі є підприємство –юридична особа, представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена керівником підприємства, чи керівник особисто, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(Лізингодавець за договором, позивач у справі) в особі генерального директора Петера Оберауера, що діяв на підставі Статуту, та товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво»(Лізингоодержувач за договором, відповідач у справі) в особі директора Хмарука Володимира Ілліча, що діяв на підставі Статуту, уклали Договір фінансового лізингу №L1272-10/07 від 22 жовтня 2007 року, за умовами якого, п.1.1., позивач на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу без надання послуг з управління та технічної експлуатації у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток № 2 до даного договору) (надалі –«предмет лізингу»), а відповідач зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів (Додаток № 1 до договору) та не може бути менше одного року.

22 жовтня 2007 року було укладено договір купівлі-продажу №Р1272-10/07 між сторонами та ТОВ «АМАКО Україна», за умовами якого ТОВ «АМАКО Україна»(Продавець за договором) зобов’язався передати у власність ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»(Покупець або Лізингодавець за договором), який зобов`язався оплатити, а ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво»(Лізингоодержувач за договором) прийняти обладнання згідно Додатка № 1 (Специфікації), що є невід’ємною частиною даного договору.

Предметом лізингу є будівельна техніка –гусеничний екскаватор E215B-J ». Вказаний у специфікації –Додаток № 1 до Договору (а.с. 12).

Відповідно до Угод про внесення змін до договору фінансового лізингу від 01 листопада 2007 року вартість предмета лізингу становить 770 180,54 грн.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечено відповідачем, що позивач придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу від 22 жовтня 2007 року та передав його відповідачу у тимчасове володіння за плату відповідно до умов Договору фінансового лізингу.

В п. 4.1. договору фінансового лізингу сторони визначили, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № L1272-10/07/25 від 02 листопада 2009 року на суму 21 256 грн. 32 коп., № L1272-10/07/26 від 01 грудня 2009 року на суму 21 240 грн. 01 коп., № L1272-10/07/27 від 04 січня 2010 року на суму 21 231 грн. 24 коп., № L1272-10/07/28 від 01 лютого 2010 року на суму 21 267 грн. 84 коп., № L1272-10/07/29 від 01 березня 2010 року на суму 21 243 грн. 89 коп., всього на загальну суму 106 239 грн. 30 коп.

В Угоді про внесення змін до договору фінансового лізингу від 03 березня 2010 року відповідач визнав наявність у нього простроченої заборгованості за договором в сумі 119 656,70 грн. на підставі рахунків-фактур, в тому числі на підставі рахунків-фактур № L1272-10/07/25, № L1272-10/07/26, № L1272-10/07/27, № L1272-10/07/28, № L1272-10/07/29. Та в пункті 1.1. Угоди вказано, що строк сплати цієї заборгованості не змінюється.

Як вбачається із матеріалів справи, борг відповідача перед позивачем по лізинговим платежам становить 106 239 грн. 30 коп. Сума боргу не змінилася на день прийняття рішення у справі. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»відносини, що виникають у зв’язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно частини 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

В пункті 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»вказано, що лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»визначено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив встановлені договором №L1272-10/07 строки сплати лізингових платежів.

Оскільки борг у заявленій позивачем сумі підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 106 239 грн. 30 коп. боргу по лізингових платежах є законною і обгрунтованою, отже підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 1 062 грн. 39 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво»(19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Дорошенка, 84,

ідентифікаційний код 33757711) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корпус 5, офіс 101, ідентифікаційний код 34480657) борг в сумі 106 239 грн. 30 коп., 1 062 грн. 39 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Д.Пащенко

Рішення підписане суддею 11.02.2011