Рішення № 137187785, 08.06.2026, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області)

Справа № 749/518/26

Номер провадження 2/749/422/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

08 червня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.

секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 749/518/26 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 406 грн 68 коп. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.10.2023 відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (далі - Умови та Правила), підписавши Анкету-заяву про приєднання та Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. На підставі зазначених документів відповідачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , встановлено кредитний ліміт та видано платіжну картку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік. Також підписано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», яким доведено до відома Відповідача всі суттєві умови кредитування.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватись кредитним лімітом. Відповідач же належним чином зобов`язань за договором не виконував, своєчасно не здійснював погашення заборгованості, внаслідок чого станом на 17.04.2026 утворилася заборгованість у розмірі 16 406 грн 68 коп., яка складається з: 13 453 грн 99 коп. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 2 952 грн 69 коп. - заборгованість за відсотками; пеня - 0 грн; штраф - 0 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Також Позивач просить стягнути судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив справу розглянути без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема судом було розміщено (оприлюднено) на вебпорталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, 08 червня 2026 року судом постановлено ухвалу про здійснення заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв від нього не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подала, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства (ст.2 ЦПК України) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя (ч.1 ст. 5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 23.10.2023 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», якою підтвердив свою згоду на те, що вказана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, розміщеними на сайті https://a-bank.com.ua, складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

У той же день, 23.10.2023 Відповідач підписав Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, якою ініціював встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні. Заява містить всі суттєві умови кредитування: вид послуги, вид та мету кредиту, пільговий період - до 62 днів за ставкою 0,000001 %, базову процентну ставку - 3,4 % на місяць (40,80 % на рік) після виходу з пільгового періоду, строк кредитування -240 місяців, порядок погашення, відповідальність за порушення зобов`язань. Заява підписана Відповідачем за допомогою удосконаленого електронного підпису (відкритий ключ: 025caec9811d9061e78965969511c725ebc4e17fd7db1fca8261991eb0b475f8f9) та представником Банку.

Того ж дня Відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», яким підтвердив ознайомлення з усіма умовами кредитування, зокрема з реальною річною процентною ставкою 49,34 %, загальними витратами за кредитом, порядком повернення кредиту та наслідками прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 Умов та Правил, Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт.

На суму фактично використаного кредитного ліміту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за процентними ставками, зазначеними в тарифах, що підтверджується п. 2.1.4.3.2 Умовами та правилами надання банківських послуг.

На виконання умов договору Відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 , встановлено кредитний ліміт у розмірі 15 000 грн та видано платіжні картки, що підтверджується Довідкою за картами та Довідкою за лімітами .

Відповідно до п. 2.1.3.2.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, - клієнт зобов`язується погашати заборгованість та оплачувати послуги банку в повному обсязі відповідно до договору, в тому числі в разі пред`явлення претензій по зроблених операціях до моменту прийняття остаточного рішення щодо задоволення таких претензій.

Відповідно до п. 2.1.3.2.2.11 Умов та правил надання банківських послуг, - клієнт зобов`язується негайно здійснити повне погашення заборгованості (в т.ч. простроченої та овердрафту) за договором в порядку та строки, визначені договором та додатками до договору.

Факт отримання Відповідачем кредитних коштів та активного користування ними підтверджується банківською випискою по картковому рахунку за період з 23.10.2023 по 17.04.2026. Зі змісту виписки вбачається, що відповідач систематично знімав готівкові кошти та здійснював перекази в межах встановленого кредитного ліміту, а банк щомісяця нараховував відсотки за користування кредитом. Відповідач здійснював часткові платежі в рахунок погашення заборгованості, однак у повному обсязі зобов`язань не виконував.

Згідно з Розрахунком заборгованості за договором № б/н від 23.10.2023, складеним станом на 17.04.2026, загальна заборгованість відповідача становить 16 406 грн 68 коп., у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 13 453 грн 99 коп.; заборгованість за відсотками - 2 952 грн 69 коп.

Зазначений розрахунок підписаний Головою правління АТ «А-БАНК» Кандауровим Ю.В., не спростований відповідачем, а тому береться судом до уваги як належний і допустимий доказ розміру заборгованості.

Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання електронного підпису при вчиненні правочинів допускається у випадках, встановлених законом або за письмовою згодою сторін.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктами 2326 Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України, затвердженого Постановою НБУ № 78, передбачено правомірність використання удосконаленого електронного підпису на підставі договору між банком і клієнтом після належної ідентифікації та верифікації клієнта.

Суд встановив, що відповідач підписав Анкету-заяву та Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за допомогою удосконаленого електронного підпису після проведення ідентифікації та верифікації через систему «Дія». Ідентифікація та верифікація відповідача підтверджена Анкетою-заявою (підпис накладено 23.10.2023 о 00:03:53). Паспорт споживчого кредиту також підписаний відповідачем з посиланням на перевірку підпису за відкритим ключем.

Таким чином, між позивачем та відповідачем у встановленому законом порядку укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил, Заяви щодо встановлення кредитного ліміту та Паспорту споживчого кредиту. На відміну від обставин, досліджених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, у цій справі Відповідач не лише підписав анкету-заяву, а й окремо підписав Заяву щодо встановлення кредитного ліміту та Паспорт споживчого кредиту, які містять всі суттєві умови кредитування: суму ліміту, процентну ставку (базову та пільгову), строк, порядок погашення, наслідки прострочення, реальну річну процентну ставку. Це свідчить про належне ознайомлення відповідача зі всіма умовами та їх прийняття.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі - надав відповідачу кредитний ліміт, яким той активно користувався. Даний факт підтверджується банківською випискою по картковому рахунку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за його порушення.

Суд встановив, що Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував: не здійснював своєчасного погашення обов`язкових щомісячних платежів, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість. Зазначені обставини підтверджуються банківською випискою та розрахунком заборгованості, і не спростовані Відповідачем.

Щодо нарахування відсотків суд зазначає наступне. Відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», який містить чітко визначену базову процентну ставку 40,8 % на рік (3,4 % на місяць після виходу з пільгового періоду), а також Заяву щодо встановлення кредитного ліміту, яка містить аналогічні умови. Таким чином, розмір процентів за користування кредитом є погодженим сторонами у встановленому законом порядку, а підстави для відмови у стягненні відсотків відсутні.

Банківська виписка по картці є належним та допустимим первинним документом, що підтверджує рух коштів по рахунку, видачу кредиту та його розмір (п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою НБУ № 75 від 04.07.2018; постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц).

Розрахунок заборгованості перевірений судом, складений з урахуванням фактично використаних кредитних коштів, нарахованих відсотків відповідно до погоджених ставок. Відповідачем контррозрахунку не надано, обставини щодо розміру заборгованості не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі та наявність підстав для стягнення з Відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13 453 грн 99 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 2 952 грн 69 коп., що разом становить 16 406 грн 68 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати у розмірі сплаченого судового збору 2 662 грн 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 12, 19, 81, 141, 142, 258-260, 263-265, 267, 274-279, 435 ЦПК України, ст. 207, 509, 525, 526, 530, 536,599, 626- 638, 1048- 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження:, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ: 14360080, рах. № НОМЕР_3 , МФО 307770) заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.10.2023 у розмірі 16 406 (шістнадцять тисяч чотириста шість) грн 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження:, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ: 14360080, рах. № НОМЕР_3 , МФО 307770) відшкодування судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев