Постанова № 137187676, 18.05.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/2553/26

Провадження №3/751/791/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року місто Чернігів

СУДДЯ НОВОЗАВОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА ЧЕРНІГОВА

Яременко І.В.

з участю секретаря Усік Ю.О.,

особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Зубчук О.Р.,

розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Чернігівській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,

який притягається до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності 25.03.2025 постановою серії ЕНА № 4350776 за ч. 2 ст.126 КУпАП, повторно протягом року 08.03.2026 о 20 годині 53 хвилини у м. Чернігові по просп. Перемоги, 53/48, керував транспортним засобом Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без посвідчення водія відповідної категорії тобто не маючи права керування таким транспортними засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, тому відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609736 за ч.5 ст. 126 КУпАП.

12.05.2026 через систему «Електронний суд» від захисника Зубчук О.Р. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП за вчинення дій особою в стані крайньої необхідності, тобто в умовах, передбачених ст.18 КУпАП, та у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Одночасно просить виклати та допитати у судовому засіданні командира 3-го екіпажу БпЛА 1-го взводу БпАК 1-ї роти УБпАК ОСОБА_2 , в якості свідка.

Особа, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що 08.03.2026 близько 21 години, керуючи автомобілем Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по просп. Перемоги та був зупинений працівниками патрульної поліції. Зазначив, що є діючим військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , в той день сів за кермо транспортного засобу, будучи позбавленим права керування, для перевезення боєкомплектів, за усним розпорядження його командира, більше нікому було виконати таке розпорядження, оскільки водій екіпажу був у відрядженні, командиру він не повідомив, що позбавлений права керування транспортними засобами, думаючи, що це негативно вплине на його військову репутацію. Також ОСОБА_1 у судовому засіданні просив не застосовувати до нього покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він бажає поновити водійські права, та вже розпочав процедуру для їх отримання, тому що це вкрай необхідно для проходження військової служби. Крім того, просив врахувати його бездоганну військову службу, що він є учасником бойових дій, нагороджений "Золотим хрестом", медаллю "За поранення" (легке), відзнакою міністра оборони України "Хрест сил спеціальних операцій", грамотою та подякою.

Захисник адвокат Зубчук О.Р. у судовому засіданні підтримала доводи викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, зазначивши, що 08.03.2026 ОСОБА_1 виконував бойове завдання та вчиняв дії в стані крайньої необхідності, а саме здійснював перевезення боєприпасів для забезпечення потреб військового підрозділу та виконував завдання, пов`язане із проходженням військової служби. Зазначене перевезення боєприпасів здійснювалося на виконання бойового розпорядження та було обумовлене необхідністю належного забезпечення підрозділу в умовах виконання завдань оборонного характеру. На момент виникнення необхідності перевезення боєприпасів штатні водії військової частини проходили навчання та не мали можливості здійснити відповідне транспортування, у зв`язку із чим ОСОБА_1 був змушений виконати поставлене завдання з метою недопущення зриву виконання бойових завдань та забезпечення належного функціонування військового підрозділу. Транспортний засіб використовувався виключно в інтересах обороноздатності держави та виконання службових обов`язків, а не для особистих потреб чи отримання будь-якої вигоди. За таких обставин дії ОСОБА_1 були спрямовані на належне виконання військового обов`язку та бойового розпорядження, а не на свідоме ігнорування вимог законодавства.

Доповнила, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, на службі в ЗСУ за призовом з 2022 року, з 08 липня 2024 року проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , має військове звання старшина 1 статті та є учасником бойових дій, займає посаду командира екіпажу безпілотних літальних комплексів (малі), де проходить службу, неодноразово нагороджений численними нагородами, на підтвердження чого надано довідку форми №5, копію посвідчення учасника бойових дій, копію військового квитка, копії посвідчень нагород, подяк, грамот.

Вважає, що застосування позбавлення права керування транспортними засобами, позбавить його можливості поновити права керування транспортними засобами та належним чином виконувати покладені на нього обов`язки пов`язані із обороною держави.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного.

Адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Відповідно до п.2.1 (а) ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується дослідженими доказами у справі, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 08.03.2026 серії ЕПР1 № 609736; відеозаписом доданим до протоколу; копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4350776 від 25.03.2025; реєстраційною карткою транспортного засобу.

У судовому засіданні свідок - т.в.о. командира взводу ударної роти БпЛА в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 показав, що він є командиром у складі екіпажу ударних БпЛА або комплексів, ОСОБА_1 перебуває у його безпосередньому підпорядкуванні. 08.03.2026 не було погоди і за специфікою їх служби був час для поновлення боєкомплектів. Вказав, що він відправив ОСОБА_1 (дав усне розпорядження) за межі Чернігівського гарнізону, до меж Київського гарнізону у місто Бучу на декілька годин для отримання обладнання, для виконання обов`язків військової служби. На той час йому не було відомо, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами, але будь-хто інший не міг виконати його розпорядження, тому що водій екіпажу був у Житомирській області, інший не мав прав. ОСОБА_3 зателефонував йому ввечері та повідомив, що його зупинили працівники поліції та виявили відсутність права керування транспортними засобами. Він особисто спілкувався з працівниками поліції та просив застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді попередження.

Щодо клопотання захисника про закриття провадження у справі за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП на підставі п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП за вчинення дій особою в стані крайньої необхідності, тобто в умовах, передбачених ст.18 КУпАП, задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.

Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.

Як вбачається з доводів викладених захисником у клопотанні про закриття провадження, ОСОБА_1 керував транспортним засобом без права керування, оскільки 08.03.2026 здійснював перевезення боєприпасів для забезпечення потреб військового підрозділу та виконання завдань, пов`язаних із проходженням військової служби. Зазначене перевезення здійснювалося на виконання бойового розпорядження та було обумовлене необхідністю належного забезпечення підрозділу в умовах виконання завдань оборонного характеру.

Проте, допитаний у якості свідка у судовому засіданні т.в.о. командира взводу ударної роти БпЛА в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 показав, що 08.03.2026 не було погоди і за специфіки їх роботи, був час для поновлення боєкомплектів. Вказав, що він відправив ОСОБА_1 (дав усне розпорядження) за межі Чернігівського гарнізону у м. Бучу, що спростовує твердження ОСОБА_1 та його захисника про виконання ОСОБА_1 саме бойового розпорядження командира та відвернення ним небезпеки, яка б загрожувала державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління тощо в умовах строковості та невідворотності.

Таким чином, аналізуючи наведене вище, відомості протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609736 від 08.03.2026, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 , а саме керування транспортним засобом Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 08.03.2026 о 20 годині 53 хвилини без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортними засобом, вчинене повторно протягом року, такими, що не є вчиненими у стані крайньої необхідності.

Вважаю, що вина ОСОБА_1 у суді доведена повністю, його дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує вік та особу правопорушника; його майновий стан; обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника, судом визнається його щире каяття, та проходження ним військової служби з метою протидії України військовій агресії Російської Федерації; обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

З матеріалів справи, що характеризують особу ОСОБА_1 , судом встановлено, що він відповідно до наданих довідки, копії військового квитка, старшина 1 статті ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу на посаді «командира екіпажу безпілотних літальних комплексів (малі) в/ч НОМЕР_1 (а.с. 29, а.с.36-37); є учасником бойових дій (а.с.32 зворот).

З довідки старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області від 09.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував, тобто, він не підпадає під визначення «водія», передбачене п.1.10 Правил дорожнього руху.

Згідно п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Отже, враховуючи викладене, до ОСОБА_1 не підлягає застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно реєстраційної картки транспортного засобу, автомобіль марка та модель «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить БО «Фонд допомоги «Віра, Надія, Любов», тобто не є у приватній власності порушника, тому підстав для застосування стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу суд не вбачає.

Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладання адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Згідно зі ст. 307 даного кодексу, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 40-1 підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 30, 33-35, 40-1, 126 ч. 5, 251, 252, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави (отримувач: ГУК у Чернігівській області/21081300; код ЄДРПОУ 37972475; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; р/р UA528999980313070149000025001, призначення платежу*;21081300) у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп, без позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001, ККДБ 22030106) судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І. В. Яременко