Рішення № 137186451, 08.06.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1285/26

Номер провадження 2/585/991/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,

Справа № 585/1285/26, провадження № 2/585/991/26

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку загального позовного провадження справу про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача - Столітній Михайло Миколайович, який діє на підставі Договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, Ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №1868736 від 10.04.2025.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», представництво якого здійснює адвокат Столітній М.М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та понесених судових витрат на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. та на правову допомогу в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 19.11.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5120703 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 20000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 19.11.2024 року по 14.11.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало кредит в сумі 20000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».

23.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору № 5120703 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.11.2024 року. Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього Додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2. Додаткового договору) Сума кредиту, яка було надана згідно з Додатковим договором складає: 10000 грн. Відповідно до зазначених вище умов Додаткового договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 10000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».

Враховуючи внесені зміни до Договору, які оформлені Додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) сума кредиту на дату укладення Додаткового договору, склала 30000 грн.

У період з 19.11.2024 по 30.10.2025 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 52 174,11 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,04 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 52174,07 грн. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Відповідно до укладеного Договору факторингу від 30.10.2025 року № 30/10/2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5120703 від 19.11.2024 року, загальна сума заборгованості склала 82147,74 грн., з якої: заборгованість з тіла кредиту - 29999,96 грн., заборгованості за процентами - 43897,77 грн., штрафні санкції - 8250,01 грн.

Добровільно відповідач борг не погашає, тому представник позивача просить про його стягнення в судовому порядку. Також представник позивача просить про стягнення судових витрат: сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

31.03.2026 року провадження у справі відкрито, вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження (а.с.89).

19.05.2026 року закрито підготовче провадження, цивільну справи призначено до судового розгляду по суті (а.с.117).

У позовній заяві представник позивача просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника (а.с.14).

Відповідач за місцем реєстрації судову кореспонденцію не отримує, до суду повертаються конверти з відмітками «адресат відсутній за указаною адресою» (а.с.95,96, 109,110).

Згідно правової позиції Верховного суду у справі №755/17944/18 (постанова від 10.05.2023) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Крім цього, про час і місце розгляду справи в суді відповідач повідомлена судом шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, указаний нею у спірному договорі та шляхом публікації оголошення на офіційному сайті «Судова влада України» (а.с.120, 121).

Відзив на позовну заяву не надходив.

Інші процесуальні дії, передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5120703 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 20000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 19.11.2024 року по 14.11.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору (а.с.19-25).

Разом з Договором сторонами підписаний паспорт споживчого кредиту (а.с.28-29).

23.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору № 5120703 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.11.2024 року. Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього Додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2. Додаткового договору) Сума кредиту, яка було надана згідно з Додатковим договором складає: 10000 грн. (а.с.30-31). До договору сторонами погоджена Таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с.32).

Враховуючи внесені зміни до Договору, які оформлені Додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) сума кредиту на дату укладення Додаткового договору, склала 30000 грн.

Після чого, сторонами підписаний електронними підписами також паспорт споживчого кредиту (а.с.26-27).

До матеріалів справи долучені правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» (а.с.33-37)

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 10000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК» та в сумі 20000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що також підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК» (а.с.45, 46).

ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Сенс Банк», на її ім`я видано картку (маска № НОМЕР_1 ), повний номер картки НОМЕР_2 . З виписки про рух коштів по рахунку указаної картки вбачається факт надходження 19.11.2024 - 20000 грн. та 23.11.2024 - 10000 грн. (а.с.111, 112, 113).

Згідно розрахунків заборгованості за указаним договором наявний борг: 29999.96 грн. тіло кредиту, 43897,77 грн. проценти нараховані первісним кредитором (по 30.10.2025), 4500 грн. проценти нараховані позивачем за 15 календарних днів (по 14.11.2025 - строк дії договору), 8250,01 штрафні санкції (а.с.38-40,41).

Позивач набув право грошової вимоги до відповідача за указаним вище правочином (а.с.42-57).

Між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про електронну комерцію».

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

19.11.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір № 5120703 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на підставі якого відповідач отримала кредит у загальному розмірі 20000 грн.

23.11.2024 між цими ж сторонами укладено Додаткову угоду, на підставі якої позичальник отримала ще 10000 грн. кредиту.

Договір укладений в електронному вигляді.

Так, з урахуванням положень ст. 639 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 року зазначив, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Матеріали справи містять докази підпису відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором указаних правочинів (Договору та Додаткової угоди до нього).

Укладений договір разом з додатковою угодою та додатки до нього, підписані відповідачем свідчать, що відповідач була обізнана з умовами кредиту, обставинами сплати процентів, процентних ставок, умов, за яких вони застосовуються. Відповідач зобов`язалась у встановлений Договором строк повернути кредит, сплатити проценти, передбачені Договором, проте взяті не себе зобов`язання не виконала, у передбачений в Договорі строк, грошові кошти та нараховані проценти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що кредитний договір укладений між ТОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА» та відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

Первісний кредитор виконав умови укладеного Договору у визначеному порядку та надав відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахунку на картку, зазначену позичальником у правочині (а.с.45, 46-47,111,112,113)

Відповідач частково погашала заборгованість, проте проводила платежі не у повному обсязі, внаслідок чого порушила умови зобов`язання, та має заборгованість у розмірі 86647,74грн., яка складається з 29999,96 грн. тіла кредиту, суми процентів за користування кредитом у розмірі 43897,77 грн., які нараховані первісним кредитором, та нараховані позивачем проценти за 15 календарних дні у розмірі 4500 грн., а також 8250,01 грн. штрафних санкцій (а.с. 38-40,41).

Позивач набув права вимоги до відповідача, що вбачається з долучених до матеріалів справи документів (а.с.48-57) .

Оскільки відповідач добровільно заборгованість не сплачує, то порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 78397,73 грн., з якої 29999,96 грн. тіло кредиту, 43897,77 грн. та 4500 грн. відсотки за користування кредитними коштами, нараховані в межах строку дії (360 днів) Договору.

Щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 8250,01 грн., то позовні вимоги в цій частині не підлягають, оскільки на території України з 24.02.2022 діє воєнний стан (Указ Президента України «Про введення воєнного стану», затверджений Законом № 2102-IX від 24.02.2024), а згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період його дії та у 30 денний строк після його припинення (скасування) неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Щодо розподілу судових витрат.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

По даній справі сторона позивача заявляє до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10000 грн.

Відповідач просить про зменшення цих витрат, вважаючи їх завищеними.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002).

Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, де ВП ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, слід виснувати, що не є обов`язковими для суду договірні зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд вважає, що супровід даної справи не потребував від адвоката Столітнього М.М. вивчення великого обсягу фактичних даних, оскільки регулювання даної категорії справ здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа є малозначною (за ціною позову, за складністю).

Також необхідно взяти до уваги типовість та поширеність такої категорії справ (про стягнення заборгованості за кредитним договором), зокрема й ініційованих ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у судах різних регіонів України (за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень), у зв`язку з чим підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. є явно завищеною і непропорційною до предмета спору та ціни позову.

З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 10000 грн. до 2000 грн.

Таким чином, згідно вимог п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: судовий збір у розмірі 2408,90 грн. судового збору (78397,73 грн. х 2662,40 грн.: 86647,74 грн.) та 1809,57 грн. витрат на професійну правничу допомогу (78397,73 грн. х 2000 грн.: 86647,74 грн.).

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості за Договором №5120703 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.11.2024 у розмірі 78397 (сімдесят вісім тисяч триста дев`яносто сім) грн. 73 коп., з яких сума кредиту - 29999,96 грн., сума процентів за користування кредитом - 43897,77 грн. та нараховані Позивачем проценти за 15 календарних днів у розмірі 4500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822)судові витрати: сплачений судовий збір у 2408 (дві тисячі чотириста вісім) грн. 90 коп. та 1809 (одна тисяча вісімсот дев`ять) грн. 57 коп. витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", ел. пошта fintrust@ukr.net, тел. 380990698140, адреса: Україна, 03045, місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27 приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822.

Представник позивача: Столітній Михайло Миколайович, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова