Вирок № 137185745, 08.06.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/721/26

Провадження № 1-кп/455/172/2026

ВИРОК

Іменем України

08 червня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ( в режимі ВКЗ),

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

захисниці - адвокатки ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження за а №22025140000000298 від 11.11.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Червоноград ( перейменованого на Шептицький) Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, є особою з інвалідністю ІІ групи, який працює у ТОВ « Деко Торг», раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення в тому, що він 04.10.2025 близько 07:36 год, усвідомлюючи характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибув в зону митного контролю пункту пропуску «Нижанковичі-Мальховіце» митного поста «Нижанковичі» Львівської митниці смугою руху «зелений коридор» в напрямку виїзду з України з метою перевезення до Республіки Польща частин безпілотного літального апарата (БПЛА), а саме двох крил та корпусу без дозволу Державної служби експортного контролю України на здійснення міжнародних передач таких товарів. Зазначені предмети ОСОБА_4 до митного контролю не пред`явив та жодними своїми діями не повідомив працівників митниці і прикордонної служби про їх наявність та намір перемістити їх через державний кордон України. Дві полімерні сумки, в яких знаходились частини від БПЛА типу «ZALA Z-16», були виявлені службовими особами Львівської митниці в ході здійснення митного контролю - огляду автомобіля, у його багажному відділенні без ознак приховування.

Згідно висновку експерта ДНДЕКЦ МВС № СЕ-19-25/67701-ВМ від 01.01.2026. виявлені та вилучені у ОСОБА_4 крила та корпус до БПЛА є компонентами БпЛА «Zala Z-16», який відноситься до підпозиції ML10.с позиції ML 10 «Списку товарів військового призначення міжнародні передачі яких підлягають державному контролю», який є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою КМУ від 20.11.2003 №1807, за призначенням та використанням - є складовими частинами виробу військового призначення, зокрема, сфера використання - оборонна, оборонне виробництво, галузь використання - військова. Таким чином, ОСОБА_4 перевозив виріб військового призначення без дозвільних документів Держекспортконтролю на здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, тобто він своїми умисними діями порушив встановлений «Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», затверджений постановою КМУ №1807 від 20.11.2003.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 333 КК України як порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

19.05.2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 з другого боку, з участю захисниці - адвокатки ОСОБА_6 , укладена угода про визнання винуватості.

В угоді зазначено, що сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст. 333 КК України та такі обставини, які враховані прокурором при її укладенні:

1)обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, активно сприяв розслідуванню злочину та зобов`язується і надалі надавати максимальне сприяння у проведенні кримінального провадження щодо нього;

2)тяжкість кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення. Санкція ч. 1 ст. 333 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;

3)особу обвинуваченого ОСОБА_4 ,який повністю визнав винуватість у вчиненому злочині, вперше притягається до кримінальної відповідальності, критично ставиться до вчиненого;

4)наявність обставин, що пом`якшують покарання: повне визнання винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, перерахування на користь ЗСУ коштів в сумі 10 000 грн. та на користь благодійної організації «Благодійний фонд «Допомога родинам полеглих, безвісті зниклих, полонених та пораненим бійцям БПОП «КОРД» (Стрілецький)» коштів в сумі 5 000 грн; відсутність обставин, що обтяжують покарання; відсутність заподіяної злочином шкоди;

5)наявний суспільний інтерес в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження;

6)відсутність потерпілого у кримінальному провадженні та те, що вчиненим підозрюваною злочином завдана шкода лише державним та суспільним інтересам;

7)обвинувачений ОСОБА_4 виявив готовність у співпраці з викриття кримінального правопорушення, вчиненого ним.

Згідно підписаної угоди сторони погодилися на призначення покарання, зазначеного в санкції ч. 1 ст.333 КК України, у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень без застосування додаткового покарання у вигляді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Згідно з угодою, обвинувачений ОСОБА_4 згоден на призначення зазначеного покарання.

Відповідно до угоди, сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченої - також відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, які передбачені статтею 476 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 підтримала укладення угоди про визнання винуватості, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, підтвердила в суді, що обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав обвинувачення в повному обсязі та погодився на призначення узгодженого покарання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Погодився на затвердження угоди про визнання винуватості на умовах, визначених цією угодою.

Захисниця обвинуваченого, адвокатка ОСОБА_5 , підтримала позицію свого підзахисного та наполягала на затвердженні угоди, оскільки жодних порушень закону під час її підписання не було, угода укладена добровільно без будь-якого примусу, міра покарання відповідає тяжкості скоєного та особі обвинуваченої, наслідки її укладання та затвердження були роз`ясненні всім учасникам провадження.

Відповідно ст. 468 КПК, п.1 ч.4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

ОСОБА_4 відповідно до класифікації кримінальних правопорушень за ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину. Отже, в цьому кримінальному провадженні законодавчо можливе безумовне укладення угоди про визнання винуватості щодо інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Суд, на виконання вимог ст. 474 КПК України, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Встановлено, що будь-яких скарг стороною захисту під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не подавалося. Ретельно з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює та розуміє зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. В укладенні цієї угоди згідно з пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК брала участь захисниця ОСОБА_5 .

Угода про визнання винуватості відповідає формальним вимогам статті 472 КПК України та містить усі необхідні реквізити: її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченої на його призначення, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

В судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив кожну із обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується і яке викладене в угоді та обвинувальному акті, та беззастережно визнав свою винуватість у його вчиненні. Готовий нести справедливе покарання за вчинене. З огляду на вищенаведене, враховуючи описані в обвинувальному акті та угоді фактичні обставини, суд вважає наявним склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.333 КК України, що вказує на правильну кваліфікацію інкримінованих ОСОБА_4 діянь та наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості. Взяті обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Суд оцінює наявність чи відсутність суспільного інтересу в укладенні угоди про визнання винуватості як баланс між державними і особистими інтересами, який передусім покликаний досягнути завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи. Затвердження угоди про визнання винуватості забезпечує скорочення часу розгляду будь-якого кримінального провадження в розумні строки, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшує надмірне навантаження на органи публічного обвинувачення та суд. Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень з метою виправлення останнього. Зазначене сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення. З огляду на викладене, суд вважає що умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства.

Укладена угода не порушує прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не має преюдиційного значення для кримінальних проваджень щодо інших осіб.

Суд вважає, що погоджений сторонами вид та розмір покарання відповідає вимогам, передбаченим ст. 50,65 КК України.

Виправлення як мета покарання - це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових протиправних діянь. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, належна процесуальна поведінка після вчинення кримінальних правопорушень, беззастережне визнання вини, яке полягає в усвідомленні ним факту вчинення протиправного діяння, критичній оцінці своїх дій та свідомому бажанні понести узгоджене сторонами угоди покарання. Суд також враховує, що обвинувачений добровільно перерахувала кошти на потреби Збройних Сил України родинам полеглих, безвісті зниклих, полонених та пораненим бійцям батальному поліції.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його характер та ступінь суспільної небезпеки, спосіб вчинення, відсутність негативних наслідків, характеристику обвинуваченого, який на обліку у лікарів-психіатра або -нарколога не перебуває, не судимий, працевлаштований, а також його щире каяття, усвідомлення скоєного та беззастережне визнання ним своєї винуватості, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, надання правдивих показань, а також законослухняну та належну поведінку обвинуваченого після скоєння кримінального правопорушення, та вважає, що зазначені обставини є такими що пом`якшують покарання в розумінні ст. 66 КК України та вказують на те, що обвинувачений вже встав на шлях виправлення та досяг значного прогресу в корекції своєї поведінки, і є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Суд вважає наявними підстави для призначення ОСОБА_4 узгодженого в угоді про визнання винуватості покарання за ч.1 ст.333 КК Україниу виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Витрати на залучення експертів за проведення судової експертизи Державним науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС України №СЕ-19-25/67701-ВМ від 01.01.2026 у розмірі 10696,80 гривень слід стягнути з обвинуваченого.

Арешт на речові докази, накладений під час досудового розслідування, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 369-371,373, 374, 469, 474, 475 КПК України,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19.05.2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22025140000000298 від 11.11.2025 зі сторони обвинувачення з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі сторони захисту на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, в присутності його захисника, адвоката ОСОБА_6 та призначення узгодженого сторонами покарання.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 ККУкраїни та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набуття вироком законної сили не обирати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 витрати на залучення експертів у розмірі 10696 гривень 80 копійок за проведення судової експертизи Державним науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС України №СЕ-19-25/67701-ВМ від 01.01.2026.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2025 року (справа № 461/9405/25, провадження №1-кс/461/7303/25) на крила від предмета, який візуально схожий на частини дрона (бпла) "ZALA-Z16" 2 шт. та корпус від предмета, який візуально схожий на частини дрона (бпла) "ZALA-Z16" 1 шт.- скасувати

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2025 року (справа № 461/9405/25, провадження №1-кс/461/652/26) на особистий мобільний телефон марки «іPhone 8» S/N: НОМЕР_2 , ІМЕІ: НОМЕР_3 , чорного кольору в чорному чохлі, без видимих ушкоджень з кодом доступу: 882377- скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04.02.2026 року (справа № 461/9405/25, провадження №1-кс/461/651/26) на особистий мобільний телефон марки «One Plus 9R» моделі Lе2101. ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 із встановленою на ньому сім-картою з н.м.т. НОМЕР_6 з кодом доступу: 1715- скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

крила від дрона (бпла) "ZALA-Z16" 2 шт. та корпус від дрона (бпла) "ZALA-Z16" 1 шт., які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів СВ Управління СБ України у Львівській області знищити.

особистий мобільний телефон марки «іPhone 8» S/N: НОМЕР_2 , ІМЕІ: НОМЕР_3 , чорного кольору в чорному чохлі, без видимих ушкоджень з кодом доступу: 882377- який знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів СВ Управління СБ України у Львівській області - повернути власнику ОСОБА_4 ;

мобільний телефон марки «One Plus 9R» моделі Lе2101. ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 із встановленою на ньому сім-картою з н.м.т. НОМЕР_6 з кодом доступу: 1715, який знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів СВ Управління СБ України у Львівській області - повернути власнику ОСОБА_7 .

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою, статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1