Ухвала суду № 137185744, 08.06.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1982/25

Провадження № 1-кп/455/48/2026

У Х В А Л А

08 червня 2026 року м. Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисниці обвинуваченого адвокатки ОСОБА_5

заставодавця ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання захисниці обвинуваченого, адвокатки ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні за №42025140000000050 від 20.02.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2026 року захисниця обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокатка ОСОБА_5 , подала клопотання про зміну запобіжного заходу в частині застави шляхом її зменшення.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 05.04.2025 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 500000 грн, що перевищує максимальний розмір , визначений у ст. 182 КПК України. Заставу 07 квітня 2025 року сплатив ОСОБА_6 . З моменту обрання запобіжного заходу пройшло більше року і за цей час змінилися обставини: була змінена правова кваліфікація дій ОСОБА_4 та і змінився майновий стан її підзахисного. Вважає, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу і визначення розміру застави втратили свою актуальність. ОСОБА_4 сумлінно виконує, покладені на нього КПК України обов`язки, немає доказів їх порушення. Звертає увагу, що після внесення застави і звільнення ОСОБА_4 з-під варти прокурор не подавав клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на її підзахисного у зв`язку з внесенням застави. Це, на думку сторони захисту, свідчить, що сторона обвинувачення не вважає, що у ОСОБА_4 продовжують існувати будь-які ризики невиконання процесуальних обов`язків. Враховуючи ці аргументи та доводи просила змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 шляхом зменшення розміру застави до 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680,00 грн. та 300320,00 грн повернути заставодавцю.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та його захисниця, адвокатка ОСОБА_5 , підтримали клопотання, додатково пояснили, що у обвинуваченого зменшилися доходи, він не має об`єктивної можливості віддати заставодавцю внесені за нього кошти. Водночас, заставодавець потребує коштів для продовження своєї діяльності із протидії ворожих дій рф. Просила заслухати самого заставодавця, який з`явився в судове засідання.

Прокурор підтвердив, що обвинувачений не порушує, покладені на нього кримінально-процесуальним законом обов`язки, а тому не заперечив проти часткового задоволення клопотання сторони захисту щодо зменшення розміру застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заставодацець ОСОБА_6 пояснив, що дійсно має потребу в грошових коштах, оскільки займається діяльністю, пов`язаною з протидією збройній агресії рф.

Заслухавши думку учасників судового провадження, пояснення заставодавця та проаналізувавши клопотання захисниці обвинуваченого, адвокатки ОСОБА_5 , та долучені до нього документи, суд виснує про таке.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи є одним з різновидів заходів забезпечення кримінального провадження, що мають особливий порядок застосування в силу своїх негативних наслідків щодо сфери особистих прав та свобод підозрюваного чи обвинуваченого, яких вони можуть зазнати у разі застосування до них запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ( ч.1 ст. 177 КПК України).

Стаття 194 КПК України визначає порядок застосування запобіжного заходу, зокрема, за приписами ч.1 цієї статті, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За змістом п.5 ч.1 ст.176, ч.1 ст.183 КПК України, одним із видів запобіжних заходів є тримання під вартою. Цей запобіжний захід є винятковим та застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. ч. 6, 8 ст. 176 КПК України.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті ( ч.3 ст. 183 КПК України).

У зв`язку з визначенням альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя, суд на підставі ч.5 ст.194 КПК України в ухвалі зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого, за умови внесення застави, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами може бути суттєва зміна обставин, які було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, зокрема, змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Питання про зменшення розміру застави є питанням зміни запобіжного заходу, оскільки потребує встановлення тих обставин, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді застави, у тому числі визначення її розміру як альтернативного запобіжного заходу до запобіжного заходу у виді тримання під вартою, перестали існувати або продовжують існувати в меншій мірі, у зв`язку з чим виконання обвинуваченим своїх обов`язків може забезпечити менший розмір застави.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 05 квітня 2025 року ( справа №463/3182/25, провадження №1-кс/463/3337/25) до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів, з 04.04.2025 року до 02.06.2025 року. Визначено заставу у розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень. У разі внесення застави, ОСОБА_4 , звільнявся з-під варти та на нього покладалися наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із території Львівської області, на якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування із свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний буде вважатися таким, до якого застосовується запобіжний захід у вигляді застави.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу орган досудового розслідування кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч.3 ст. 368 КК України.

07 квітня 2025 року за ОСОБА_4 було внесено заставу громадянином ОСОБА_10 , що підтверджується копією платіжної інструкції №1.114980961.1 від 07.04.2025 року .

Судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_4 здійснюється на підставі обвинувального акта, його дії кваліфіковано за ч.3 ст. 369-2 КПК України.

Відомості ПФУ ( форма ОК 5) від 04.06.2026 року свідчать, що після квітня 2025 року доходи ОСОБА_4 спочатку значно зменшилися, а потім вирівнялися, працює на трьох роботах.

Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу. З моменту внесення застави на обвинуваченого покладаються обов`язки, визначені ухвалою суду, строком на два місяці. Закінчення строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не є підставою або умовою повернення внесеної застави.

Отже, застава у відповідному розмірі продовжує забезпечувати виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та є засобом запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження, за умови застосування до нього запобіжного заходу, сумлінне виконання ним покладених на нього обов`язків, не може бути єдиною та достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику, а може свідчити про дієвість застосованого запобіжного заходу у виді застави.

Суд звертає увагу на суперечливу позицію сторони захисту, оскільки у клопотанні захисниця стверджувала, що станом на зараз ризиків невиконання обвинуваченим процесуальних обов`язків не існує, що відповідно до положень ст. 194 КПК України виключає можливість застосування запобіжного заходу в принципі як такого і водночас погоджується на продовження застосування застави як запобіжного заходу, але в меншому розмірі, що має свідчити про зменшення ступеня ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не про їх повну відсутність.

Водночас, належна процесуальна поведінка обвинуваченого, зменшення ступеня ризиків вчинення обвинуваченим конкретних дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зміна кваліфікації дій обвинуваченого, зміна фінансового становища обвинуваченого, потреба заставодавця в коштах для закупівлі певної специфічної продукції, пов`язаної з військовою сферою тощо, у своїй сукупності можуть свідчити про можливість забезпечення виконання обвинуваченим своїх обов`язків за рахунок меншого розміру застави і, відповідно, про відсутність подальшої потреби (легітимної мети) у збереженні за державою відповідної частини грошових коштів фізичної чи юридичної особи.

Аналізуючи доводи сторони захисту щодо необхідності зменшення розміру застави, суд враховує, що ОСОБА_4 не порушував покладені на нього обов`язки, змінилася правова кваліфікації висунутого проти нього обвинувачення, його фінансовий стан, потреба заставодавця в додаткових коштах, а також позицію сторони обвинувачення та зменшення з плином часу ступеня ризиків вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для призначення ОСОБА_4 застави поза межами максимального розміру, встановленого п.2 ч.5 ст. 182 КПК України суд виснує, що на даному етапі кримінального провадження не потребує застосування до обвинуваченого того ж самого розміру застави і достатнім буде застави, в межах розміру, встановленого законодавцем в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. На переконання суду, змінений щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави в межах розміру застави, передбаченого п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, буде співмірним з існуючими на тепер ризиками, та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної його процесуальної поведінки.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що клопотання захисниці обвинуваченого, адвокатки ОСОБА_5 , слід задовольнити частково і зменшити розмір застави до 71 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 236288,00 грн.

Керуючись ст. 131, 177-178, 182, 194, 201, 331, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання захисниці обвинуваченого, адвокатки ОСОБА_5 , задовольнити частково.

Зменшити розмір застави до 71 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 236288,00 грн.

Повернути заставодавцю ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 263712,00 грн. внесеної застави за ОСОБА_4 згідно платіжної інструкції №1.114980961.1 від 07.04.2025 року, надавач платіжних послуг платника АТ КБ`Приватбанк».

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали складено 08 червня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1