Ухвала суду № 137184608, 08.06.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1808/26

Провадження по справі 2-з/305/21/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Тафійчук М.І.,

розглянувши заяву керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області поданою в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки у державну власність,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026, Тячівська окружна прокуратура Закарпатськоїобласті,яка дієв інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) звернулася в суд з позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки у державну власність.

Одночасно з позовом, керівник Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_3 , подав заяву про забезпечення позову, в якій просить до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,12 га, з кадастровим номером: 2123656200:08:001:0680, яка розташована за межами населених пунктів, полонина Драгобрат, на території Ясінянської селищної ради Рахівського району, Закарпатської області та заборонити ОСОБА_2 , вчиняти дії спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0680, площею 0,12 га. В обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення позову посилається на те, що до постановлення рішення по справі та набрання ним законної сили існує реальна загроза утруднення його виконання, оскільки в разі невжиття заходів забезпечення позову існує ймовірність відчуження, поділу, об`єднання земельної ділянки, а також її забудови.

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України,сторони не викликалися.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши подану заяву та наявні матеріали справи, суд, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Крім того, ч.3 ст.150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може відчужити, здійснити поділ, об`єднання або її забудову. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є вжиття невідкладних заходів, спрямованих на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Згідно вимог п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення можливого рішення про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.

Так, судом встановлено, що предметом спору є право власності на земельну ділянку, межі якої накладаються на землі, які мають перебувати у власності держави. Спірна ділянка сформована, їй присвоєно кадастровий номер, право власності зареєстроване за відповідачем.

У разі відчуження відповідачем цієї ділянки, її поділу, об`єднання з іншими ділянками або зміни її цільового призначення, ефективний захист інтересів держави буде неможливим без ініціювання нових судових процесів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї графічних матеріалів, предметом позовних вимог про витребування у державну власність є не вся земельна ділянка площею 0,12 га з кадастровим номером 2123656200:08:001:0680, а лише її частина, що безпосередньо накладається на землі державного лісового фонду (ДП «Ліси України»). Зазначена частина земельної ділянки чітко визначена координатами меж.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме в частині накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 2123656200:08:001:0680, площею 0,1182 га з координатами (X 5 337 628,523, Y 1 354 742,279, X 5 337 654,241, Y 1 354 752,615, X 5 337 639,830, Y 1 354 788,473, X 5 337 611,029, Y 1 354 776,898, X 5 337 621,365, Y 1 354 751,143), що накладається на земельну ділянку державної власності лісогосподарського призначення за кадастровим номером 2123687500:03:001:0007, шляхом її поділу, об`єднання, відчуження. Саме таких обмежень буде достатньо для забезпечення позову.

Враховуючи, що інша частина земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0680 не є предметом даного спору, накладення арешту на всю площу 0,12 га та повна заборона її поділу чи об`єднання є неспівмірним заходом, який надмірно обмежує права ОСОБА_2 як власника майна, що не оспорюється державою.

Відтак в решті вимог щодо забезпечення позову слід відмовити, оскільки вони не стосуються предмету позовних вимог та їх відсутність не вплине на виконання рішення.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Поряд з цим, керівник Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_3 , у заяві про забезпечення позову, просить зустрічне забезпечення позову не застосувувати.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.149-153,157 Цивільного-процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області поданою в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про витребування земельної ділянки у державну власність - задовольнити частково.

У порядку забезпечення позову, до вирішення справи по суті - накласти арешт на частину земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0680 площею 0,1182 га(загальна площа 0,12 га, розташована за межами населених пунктів, полонина Драгобрат, на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області), яка обмежена наступними координатами меж: X 5 337 628,523, Y 1 354 742,279, X 5 337 654,241, Y 1 354 752,615, X 5 337 639,830, Y 1 354 788,473, X 5 337 611,029, Y 1 354 776,898, X 5 337 621,365, Y 1 354 751,143, шляхом заборони ОСОБА_2 , вчиняти дії спрямовані на відчуження, поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0680.

В іншій частині вимог заяви про забезпечення позову відмовити.

Відомості відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області, місцезнаходження: 90500, м. Тячів, вул. Незалежності, №27, Закарпатської області, код ЄДРПОУ:02909967 в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації), місцезнаходження: 88008, м. Ужгород, пл. Народна, №4, код ЄДРПОУ:00022496.

Боржник: ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Головуюча: М.О. Марусяк