Рішення № 13718419, 31.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р.Справа № 15/76-10-2218 Господарський суд Одеської області у складі

судді В.С. Петрова

При секретарі А.Д. Діасамідзе

За участю представників:

від позивачів - Каранфілов О.В.,

від відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Іллічівської міської ради Одеської області та Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованих обєктів нерухомості, -

ВСТАНОВИВ:

В засіданнях суду 17.01.2011 р. та 28.01.2011 р. оголошувалась перерва в порядку п. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Іллічівська міська рада Одеської області та Виконавчий комітет Іллічівської міської ради Одеської області звернулись до господарського суду Одеської області з позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованих обєктів нерухомості, а саме: двоповерхової будівлі КПП літ. „Г”, двоповерхової будівлі пункту охорони літ. „Ж”, двох двоповерхових будівель КПП літ. П” і літ. „Р”, двоповерхової побутової будівлі літ. „Л”, будівлі гаражу літ. „М”, будівлі вбиральні літ. „К”, будівлі кладової (комори) літ. „Н”, навісу літ. „О”, альтанки літ. „С”, що розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без належного дозволу чи належно затвердженого проекту із істотним порушенням норм і правил самочинно здійснив будівельні роботи. При цьому позивачі вказують на наступні обставини.

29 березня 2010 року комісією у складі: головного державного інспектора відділу промислового будівництва, виробництва будівельних матеріалів Інспекції ДАБК в Одеській області Ястребова О.І., головного державного інспектора Овідіопольського відділу контролю житлово-цивільного будівництва Інспекції ДАБК в Одеській області Ткач О.М., начальника комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” м. Іллічівська Фомова І.В. було проведено обстеження будівель та споруд по АДРЕСА_1. Так, під час обстеження земельної ділянки у м. Іллічівську по АДРЕСА_1 було виявлено факт самочинного будівництва. Зокрема, на земельній ділянці загальною площею 3,530 га, яка відповідно до договору оренди від 09 жовтня 2008 року знаходиться у користуванні фізичної особи підприємця ОСОБА_3, самочинно зведено наступні споруди: двоповерхову будівлю КПП (літ. «Г»); двоповерхову будівлю пункту охорони (літ. «Ж»); дві двоповерхові будівлі КПП (літ. «П»і «Р»); двоповерхову побутову будівлю (літ. «Л»); будівлю гаражу (літ. «М»); будівлю вбиральні (літ. «К»); будівлю кладової (комори) (літ. «Н»); навіс (літ. «О»); альтанку (літ. «С»).

Так, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області відповідно до ч. 3 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (недодержання будівельних норм, державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва) було складено протокол від 01 квітня 2010 року та винесено постанову від 12 квітня 2010 року про притягнення фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення.

Разом з тим позивачі вказують, що з огляду на відсутність на момент будівництва дозволу на будівництво та належним чином затвердженого проекту об'єкт вважається самочинним будівництвом та у зв'язку з неможливістю проведення перебудови підлягає знесенню у відповідності зі ст. 376 ЦК України. До того ж позивачі заперечують проти визнання за відповідачем права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2010 р. порушено провадження у справі № 15/76-10-2218 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

20.07.2010 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання відповідача про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання щодо визначення відповідності будівельно-технічним нормам для даного виду будинків самовільно побудованих будівель, а саме: двоповерхової будівлі КПП літ. „Г”, двоповерхової будівлі пункту охорони літ. „Ж”, двох двоповерхових будівель КПП літ. „П” і літ. „Р”, двоповерхової побутової будівлі літ. „Л”, будівлі гаражу літ. „М”, будівлі вбиральні літ. „К”, будівлі кладової (комори) літ. „Н”, що розташовані на земельній ділянці площею 3,530 га за адресою: АДРЕСА_1, а також інвентаризаційної вартості вказаних обєктів.

Також 26.07.2010 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання щодо визначення відповідності вимогам ДБН, БНіП, іншим нормативам у галузі будівництва самочинно збудованих обєктів нерухомості, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.07.2010 р. по справі № 15/76-10-2218 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, та провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової будівельно-технічної експертизи.

10.11.2010 р. до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 8342 від 24.09.2010 р. по справі № 15/76-10-2218.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2010 р. провадження у справі № 15/76-10-2218 поновлено та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с. 37-39 т. 1) та доповненнях до заперечень на позовну заяву (а.с. 62-64 т. 1).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянув та дослідив всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

11 квітня 2008 року Іллічівською міською радою Одеської області було прийнято рішення № 408/40-V „Про передачу в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 земельної ділянки площею 3,530 га”, згідно якого був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 для реконструкції єдиного комплексу виробничої бази за адресою: АДРЕСА_2 також фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 передано в довгострокову оренду, строком на 49 років, із земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення м. Іллічівська, земельну ділянку площею 3,530 га для реконструкції єдиного комплексу виробничої бази за адресою: м. Іллічівськ, вул. Промислова, 4.

06 травня 2008 р. Іллічівською міською радою Одеської області на виконання свого рішення № 408/40-V від 11.04.2008 р. проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки загальною площею 3,530 га, в тому числі: землі промисловості (1,700 га під спорудами; 1,830 га під проїздами, проходами та площадками), відведеної фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 в довгострокову оренду, строком на 49 років для реконструкції єдиного комплексу виробничої бази із земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення м. Іллічівська.

09 жовтня 2008 року між Іллічівською міською радою Одеської області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) був укладений договір оренди землі, згідно п. 1.1. якого орендодавець на підставі рішення сесії Іллічівської міської ради від 11.04.2008 р. № 408/40-V надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, із земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В п. 2 договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,530 га, в т.ч. 3,5300 га землі промисловості (під забудовою 1,700 га, під проїздами, проходами та площадками 1,8300 га). На вказаній земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна, які належать орендарю на праві приватної власності, обєкт нерухомості, а також інші обєкти інфраструктури, територія обладнана водопроводом, каналізацією, проїзд до земельної ділянки заасфальтовано.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 19 т. 1), на виконання умов вказаного договору оренди від 09.10.2008 р. Іллічівська міська рада Одеської області передала, а фізична особа-підприємець ОСОБА_3 прийняв земельну ділянку площею 3,530 га, надану на підставі рішення сесії Іллічівської міської ради від 11.04.2008 р. № 408/40-V, для реконструкції єдиного комплексу виробничої бази в оренду строком на 49 років, по АДРЕСА_1

В подальшому Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області був виданий відповідачу дозвіл № 387 від 30.04.2009 р. на виконання будівельних робіт з реконструкції адміністративної одноповерхової будівлі з надбудовою двох поверхів під офіс по АДРЕСА_2.

У 2009 році на замовлення відповідача підрядними організаціями було проведено реконструкцію адміністративної одноповерхової будівлі з надбудовою двох поверхів під офіс у АДРЕСА_1. Так, замовником відповідачем, генпроектувальником ТОВ „Акрополіс”, генпідрядником ПП „Бастіонстрой” 01.09.2009 р. був складений акт готовності обєкта до експлуатації № 775, згідно якого реконструйована адміністративна одноповерхова будівля з надбудовою двох поверхів під офіс у АДРЕСА_1 є готовою до експлуатації. Вказаний акт був погоджений Центральною санітарно-епідеміологічною станцією на водному транспорті, територіальним органом державного пожежного нагляду в Одеській області Управління МНС України в Одеській області, Одеською державною інспекцією промисловості безпеки та охорони праці на морському транспорті та звязку територіального управління Держгірпромнагляду по Одеській області, виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

На підставі вказаного акту готовності обєкту до експлуатації від 01.09.2009 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області було видано свідоцтво № 15000775 про відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, яким було засвідчено відповідність закінченого будівництвом обєкта реконструкції адміністративної одноповерхової будівлі з надбудовою двох поверхів під офіс, загальною площею 759,94 кв.м, за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.

24 вересня 2009 року виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області було прийнято рішення № 906 „Про видачу ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1”.

На підставі вказаного рішення 08 жовтня 2009 року виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області було видано відповідачу свідоцтво № 32558 про право власності на будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з: триповерхової адміністративної будівлі літ. „А” загальною площею 1576,0 кв.м, будівлі складу літ. „Б” загальною площею 679,1 кв.м, будівлі складу літ. „В” загальною площею 680,1 кв.м, будівлі складу літ. „Д” загальною площею 648,5 кв.м, будівлі вагової літ. „З” загальною площею 22,0 кв.м, контейнеру літ. „И”, вбиральні літ. „К”, комори літ. „Н”, навісу літ. „О”, альтанки літ. „С”, споруд № 1, 3, 7, 9-11 воріт, № 2, 4-6, 12, 13, 15, 21 огорож, № 8, 14 хвіртки, № 16 ливневої каналізації, № 17 оглядових колодязів, № 18 освітлювальних стовпів на залізобетонних стовпах, № 19 стовпів, № 20 дощеприймальника, № 22 ваги, № 23 мачти, І-ІІІ покриття, ІІ-ІV автомайданчиків. При цьому у вказаному свідоцтві зазначено, що воно видано замість договору купівлі-продажу від 15.12.2005 року № 10733.

Листом від 17.03.2010 р. (а.с. 49 т. 1) відповідач звернувся до першого заступника Іллічівського міського голови з проханням внести зміни в рішення виконкому № 906 від 24.09.2009 р. та видати нове свідоцтво про право власності на обєкт нерухомості, розташований по АДРЕСА_1, оскільки робітником КП „БТІ” м. Іллічівська було допущено помилку при підготовці технічного паспорту на вказаний обєкт нерухомості.

Також листом від 17.03.2010 р. (а.с. 50 т. 1) відповідач повернув складений КП „БТІ” м. Іллічівська технічний паспорт на будівлі та споруди по АДРЕСА_1

Так, за результатами розгляду вказаної заяви відповідача від 17.03.2010 р. про внесення змін до рішення виконкому Іллічівської міської ради № 906 від 24.09.2009 р. вказаним виконкомом 25 березня 2010 р. було прийнято рішення № 196 (а.с. 51 т. 1), яким були внесені зміни у вказане рішення виконкому № 906 та скасовано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди від 08.10.2009 р. № 32558. При цьому відповідачу було видано нове свідоцтво про право власності на будівлі та споруди від 26.03.2010 р. № 35530, згідно якого відповідачу на праві приватної власності належить обєкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, що складається з наступних будівель та споруд: триповерхової адміністративної будівлі літ. „А” загальною площею 1576,0 кв.м, будівлі складу літ. „Б” загальною площею 679,1 кв.м, будівлі складу літ. „В” загальною площею 680,1 кв.м, споруд № 1,3 ворота, № 2 огорожа.

Разом з тим слід зазначити, що документи, які посвідчують право власності відповідача на спірні будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, а саме: двоповерхову будівлю КПП (літ. «Г»); двоповерхову будівлю пункту охорони (літ. «Ж»); дві двоповерхові будівлі КПП (літ. «П» і «Р»); двоповерхову побутову будівлю (літ. «Л»); будівлю гаражу (літ. «М»); будівлю вбиральні (літ. «К»); будівлю кладової (комори) (літ. «Н»); навіс (літ. «О»); альтанку (літ. «С»), у відповідача відсутні.

Так, 29 березня 2010 року при обстеженні вказаних будівель по АДРЕСА_1, в м. Іллічівськ комісією у складі: головного державного інспектора відділу промислового будівництва, виробництва будівельних матеріалів Інспекції ДАБК в Одеській області Ястребова О.І., головного державного інспектора Овідіопольського відділу контролю житлово-цивільного будівництва Інспекції ДАБК в Одеській області Ткач О.М., начальника комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації” м. Іллічівська Фомова І.В. було виявлено факт самочинного будівництва вказаних будівель, про що свідчить складений акт обстеження будівель та споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 21 т. 1). У звязку з цим 01.04.2010 р. головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також 12.04.2010 р. начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області було винесено постанову № 1011 за справою про адміністративне правопорушення щодо притягнення фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Між тим позовні вимоги міська рада та виконком міськради обґрунтовують тим, що будівництво спірних будівель та споруд було здійснено з порушенням будівельних норм і правил.

З метою встановлення відповідності державним будівельним нормам, встановленим для нерухомого майна, спірних будівель (двоповерхова будівля КПП літ. „Г”, двоповерхова будівля пункту охорони літ. „Ж”, дві двоповерхові будівлі КПП літ. П” і літ. „Р”, двоповерхова побутова будівля літ. „Л”, будівля гаражу літ. „М”, будівля вбиральні літ. „К”, будівля кладової (комори) літ. „Н”, навісу літ. „О”, альтанка літ. „С”), розташованих за адресою: АДРЕСА_1, судом було призначено будівельно-технічну експертизу.

Так, згідно складеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз висновку судової будівельно-технічної експертизи № 8342 від 24.09.2010 р. двоповерхова будівля КПП літ. „Г”, двоповерхова будівля пункту охорони літ. „Ж”, дві двоповерхові будівлі КПП літ. П” і літ. „Р”, двоповерхова побутова будівля літ. „Л”, будівля гаражу літ. „М”, будівля вбиральні літ. „К”, будівля кладової літ. „Н” є капітальними спорудами з обладнанням фундаменту зі збірного і монолітного залізобетону, виконані з довговічного матеріалу, також вказані будівлі є обєктами нерухомості. Навіс літ. „О” та альтанка літ. „С” являються тимчасовими збірно-розбірними будівлями сезонного користування без обладнання фундаменту, що складаються з недовговічного матеріалу, тому згідно п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року N 7/5 (з наступними змінами і доповненнями), не підлягають реєстрації, оскільки не являються обєктами нерухомості. Також вказаним висновком експертизи встановлено, що спірні будівлі збудовані з порушенням пункту 19 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 року № 1104 «Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт», а саме за відсутністю дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно п. 19 вказаного Порядку виконання будівельних робіт на об'єктах без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт або без належно затвердженого проекту вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, спірні споруди були збудовані під час проведення відповідачем реконструкції єдиного комплексу виробничої бази, що здійснювалась у період з квітня по вересень 2009 року, про що зазначено в акті готовності обєкта до експлуатації.

Так, на момент зведення спірних будівель було чинне Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року № 273 Вказане Положення було розроблено згідно зі статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій" на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 19.05.2000 р. N 8676/1.

Згідно п. 1.1 цього Положення дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.

Крім того, ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року N 1699-IIIпередбачено також обовязкове отримання дозволу на виконання будівельних робіт, документу, який засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. При цьому в силу приписів ст. 29 вказаного Закону здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Положеннями ст. 23 Закону України „Про планування і забудову територій” від 20 квітня 2000 року N 1699-III передбачено, що забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України „Про основи містобудування" від 16.11.1992 року N 2780-XII забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Згідно зі ст. 5 Закону України „Про основи містобудування” від 16.11.1992 року N 2780-XII при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Так, виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що спірні будівлі, а саме: двоповерхова будівля КПП літ. „Г”, двоповерхова будівля пункту охорони літ. „Ж”, дві двоповерхові будівлі КПП літ. П” і літ. „Р”, двоповерхова побутова будівля літ. „Л”, будівля гаражу літ. „М”, будівля вбиральні літ. „К”, будівля кладової літ. „Н” відносяться до обєктів нерухомого майна, побудовані відповідачем з порушенням норм діючого законодавства ст.ст. 23, 29 Закону України «Про планування та і забудову територій», Закону України «Про основи містобудування», Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року № 273, та згідно ст. 376 Цивільного кодексу України вважаються самочинними будівництвом.

При цьому положеннями ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Однак, частинами 3-5 ст. 376 вказаного Кодексу встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Разом з тим в ході розгляду справи судом було встановлено, що позивач Іллічівська міська рада, яка є власником земельної ділянки, на якій розташовані спірні будівлі, заперечує проти визнання за відповідачем права власності на спірні будівлі.

Так, позивачі у позовній заяві та письмових поясненнях по справі в обґрунтування своїх вимог посилаються на ч. 7 статті 376 ЦК України, згідно якої у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. При цьому позивачі вказують, що оскільки у відповідача відсутній погоджений проект, проведення перебудови у відповідності до нього є неможливим, тому спірні обєкти самочинного будівництва підлягають знесенню.

Між тим з огляду на положення ч. 7 ст. 376 ЦК України для прийняття рішення про знесення обєкту самочинного будівництва позивачі повинні довести, що відповідачем допущено істотне відхилення від проекту і воно порушує права інших осіб та суперечить суспільним інтересам. У даному випадку неможливо довести істотне відхилення від проекту якого немає. Істотне порушення відповідачем будівельних норм і правил в судовому засіданні встановлено, але позивач не навів жодного доказу яка повинна бути перебудова, а також чому неможливо проведення відповідної перебудови, або відмови відповідача від проведення такої перебудови.

У даному випадку підлягають застосуванню положення ч. 4 ст. 376 ЦК України, за якими у разі наявності заперечень власника (користувача) земельної ділянки проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинно будівництво, або за її рахунок.

Так, відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими до них нормативно-правовими актами.

Статтею 375 Цивільного кодексу України встановлено право лише власника зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Згідно зі ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, належать територіальній громаді, яка реалізує своє право на землі, що перебувають у комунальній власності безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

При цьому слід зазначити, що земельна ділянка, на якій розташовані спірні обєкти є комунальною власністю територіальної громади м. Іллічівська, представником якої є Іллічівська міська рада. До виключної компетенції Іллічівської міської ради згідно п. 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 12 Земельного кодексу України відноситься вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин, а саме: розпорядження землями територіальної громади м. Іллічівськ; надання в користування земель комунальної власності; здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до постійної комісії з питань будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та благоустрою Іллічівської міської ради із заявою про надання згоди на визнання за відповідачем права власності на самочинно збудовані приміщення. Однак, жодних доказів надання такої згоди Іллічівською міською радою суду надано не було.

З огляду на вищевикладене, а також з огляду на відсутність згоди власника землі на визнання за відповідачем права власності на спірні обєкти нерухомості та наявності порушення прав інших осіб, суд доходить висновку про наявність правових підстав, передбачених ч. 4 ст. 376 ЦК України, для задоволення позовних вимог Іллічівської міської ради про зобовязання відповідача за свій рахунок знести самочинно збудовані обєкти нерухомості, зокрема: двоповерхову будівлю КПП (літ. „Г”), двоповерхову будівлю пункту охорони (літ. „Ж”), дві двоповерхові будівлі КПП (літ. П” і літ. „Р”), двоповерхову побутову будівлю (літ. „Л”), будівлю гаражу (літ. „М”), будівлю вбиральні (літ. „К”), будівлю кладової (літ. „Н”), що розташовані в АДРЕСА_1

Щодо позовних вимог Іллічівської міської ради про зобовязання відповідача знести навіс (літ. „О”) та альтанку (літ. „С”), то слід зазначити, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи вказані споруди не являються обєктами нерухомості, тому положення ст. 376 ЦК України до вказаних обкатів не можуть бути застосовані. Інших правових підстав для зобовязання відповідача знести ці споруд позивачами не наведено. Тому позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Разом з тим у позовній заяві позивачами вказано про порушення прав саме Іллічівської міської ради, порушення будь-яких прав виконкому Іллічівської міської ради у позовні заяві не міститься.

За таких обставин, оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Іллічівської міської ради Одеської області частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги виконкому Іллічівської міської ради не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.

Відповідно до ст. ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені Іллічівською міською радою при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Іллічівської міської ради Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованих обєктів нерухомості задовольнити частково.

2.Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (68091, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) знести за власний рахунок самочинно збудовані об'єкти нерухомості, а саме: двоповерхову будівлю КПП (літ. «Г»), двоповерхову будівлю пункту охорони (літ. «Ж»), дві двоповерхові будівлі КПП (літ. «П»і «Р»), двоповерхову побутову будівлю (літ. «Л»), будівлю гаражу (літ. «М»), будівлю вбиральні (літ. «К»), будівлю кладової (комори) (літ. «Н»), що розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. 3.У задоволенні решти позовних вимог Іллічівської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити.

4.СТЯГНУТИ з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (68091, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Іллічівської міської ради (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 33; код ЄДРПОУ 04057043) 85/всімдесят пять/грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.У задоволенні позовної заяви Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованих обєктів нерухомості відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2011 р.