Рішення № 137184136, 08.06.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/675/26

Пров. №2-а/478/6/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року. Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі: головуючого судді Томашевського О.О.,

за участі:

позивача Лося В.Г.,

представника позивача Сафронова Ю.І.

(у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні позовну заяву адвоката Сафронова Юрія Івановича, подану в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2026 року, адвокат Сафронов Ю.І. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 травня 2026 року на адресу позивача надійшла постанова Управління державного нагляду (контролю) в Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.05.2026 року № ПС 000157. Якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 51 000,00 грн за внесення до товарно-транспортної накладної від 09.04.2026 року № 908831 недостовірної інформації щодо ваги або габаритів вантажу під час перевезення вантажу 09.04.2026 року транспортним засобом, марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом, марки «GOLDHOFER», д.н.з. НОМЕР_2 , передбаченого ч. 4 ст. 132,2 КУпАП.

Позивач не погоджується із складеною відносно нього постановою вказуючи на її помилковість, оскільки ним, як керівником ФГ «ДЕМЕТРА» не виписувалась товарно-транспортна накладна, а також він не є власником або користувачем транспортного засобу, марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом, марки «GOLDHOFER», д.н.з. НОМЕР_2 .

При цьому, позивач вказує, що він не мав можливості взяти участь у розгляді справи відповідачем, навести докази та аргументи та скористатись правовою допомогою, оскільки не отримував повідомлення про її розгляд.

Виходячи з наведених обставин, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) в Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.05.2026 року № ПС 000157 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 25.05.2026 року провадження у справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

28 травня 2026 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача Кухар А.С. згідно якого, відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі. Так, відповідачем зазначено, що 09.04.2026 року посадовими особами Укртрансбезпеки здійснювалась рейдова перевірка (перевірка на дорозі) та о 16 год 45 хв. на ділянці автомобільної дороги М-06 «Київ-Чоп», 86 км + 894 м, було зупинено транспортний засіб, марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом, марки «GOLDHOFER», д.н.з. НОМЕР_2 , під час проведеної перевірки якого встановлено перевищення визначених законодавством габаритних норм, а саме:

- фактична ширина транспортного засобу, що перевірявся з вантажем становила 3,8 м при нормативно допустимій 2,6 м, що на 46,15% перевищує нормативні, визначені п. 22.5 Правил дорожнього руху України;

- фактична висота транспортного засобу, що перевірявся, з вантажем, становила 4,34 м при нормативно допустимій 4 м, що на 8,5% перевищує нормативні, встановлені п. 22.5 Правил дорожнього руху України.

Також відповідач вказує, що за змістом ст. 132-2 КУпАП визначено відповідальність вантажовідправника за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до ТТН або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри, зокрема, за ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі, якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків настає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який накладається, між іншим, на уповноважених посадових осіб вантажовідправника.

Як зазначає відповідач, під час перевірки ТТН, складеної ФГ «ДЕМЕТРА» від 09.04.2026 року № 908831, зазначені у ній відомості не відповідають фактичним. Оскільки позивач є керівником вказаного вантажовідправника, то штраф було накладено на нього.

Щодо посилань позивача на не повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, то відповідач вказує, що за змістом ст. 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В той же час, листом від 21.04.2026 року за № 30579/27.1/24-26 позивача було повідомлено про розгляд справи, вказаний лист було надіслано на адресу ФГ «ДЕМЕТРА» та позивача, який було отримано 28.04.2026 року та 29.04.2026 року відповідно.

03 червня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої відповідач зазначив, що не складав ТТН. Звернув увагу на ту обставину, що ТТН не містить підпису вантажовідправника та печатки ФГ «Деметра». Окрім цього, ТТН містить невірну назву вантажовідправника. Вказані недоліки накладної є свідченням її недійсності та повинні були враховуватися відповідачем як відсутність ТТН у цілому, а не як невідповідність вказаних у ній відомостей.

У судове засідання представник відповідача не прибула, згідно поданої заяви від 01.06.2026 року просила проводити судовий розгляд справи без її участі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, додатково пояснив суду, що ФГ «Деметра» мало взаємовідносини із перевізником зазначеним у ТТН, але до моменту, вказаного у накладної. На думку представника позивача, відомості, зазначені у ТТН складені перевізником від імені ФГ «Деметра» про що свідчить зазначення невірної назви фермерського господарства та відсутність підпису посадової особи вантажовідправника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи позовної заяви та докази, надані сторонами, судом встановлено наступні обставини.

Так, з матеріалів справи встановлено, що на підставі направлення від 03.04.2026 року № ЕНР000550 у період з 06.04.2026 року по 12.04.2026 року посадовими особами відповідача було проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів за додержанням автомобільними перевізниками законодавства про автомобільний транспорт відповідно до системи адміністративного поділу Житомирської області.

Згідно акту проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.04.2026 року № 015713, 09.04.2026 року о 16 год 25 хв. було проведено перевірку транспортного засобу, марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом, марки «GOLDHOFER», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить перевізнику ТОВ «СГВП «Снігурівський колос». Під час перевірки було виявлено порушення, а саме: перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, ТТН № 908831 від 09.04.2026 року; вантаж: комбайн та жатка, з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР України габаритних норм по висоті на 8,5%, загальна висота 4,34 м; по ширині 46,15%, загальна ширина 3,80 м, чим порушено абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачено відповідальність за частиною четвертою статті 132-2 КУпАП.

Згідно з актом про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 09.04.2026 року, на ділянці автомобільної дороги М-06 «Київ-Чоп», 86 км + 894 м в результаті проведеної перевірки габаритних параметрів, метрів, було встановлено, що, фактична ширина транспортного засобу, становила 3,8 м при нормативно допустимій 2,6 м, а фактична висота транспортного засобу, становила 4,34 м при нормативно допустимій 4 м.

Згідно наданого суду витягу із безкоштовного запиту відомостей з ЄДРЮОФОПГФ б/н та б/д, керівником ФГ «ДЕМЕТРА», ЄДРПОУ 24062129 вказано позивача Лося В.Г.

Листом від 21.04.2026 року № 30579/27.1/24-26 направленого на адресу керівника ФГ «ДЕМЕТРА» позивача було запрошено прийняти участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, призначене на 12.05.2026 року у період з 10 год 00 хв. до 12 год. 00 хв. та роз`яснено, що у разі неявки, справу буде розглянуто без участі позивача. Згідно зворотніх повідомлень поштового відправлення, адресований лист на ім`я позивача було вручено останньому особисто 28.04.2026 року та 29.04.2026 року.

12 травня 2026 року відносно позивача було складено постанову за № ПС000157, якою на підставі ч. 4 ст. 132-2 КУпАП останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 51 000,00 грн.

Звертаючись із позовом до суду позивач визнає, що він є керівником ФГ «ДЕМЕТРА», проте заперечує факт того, що є вантажовідправником у даній справі та вказує, що не є власником або користувачем транспортного засобу марки «MAN», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом, марки «GOLDHOFER», д.н.з. НОМЕР_2 звертаючи увагу на недоліки товарно-транспортної накладної, де відсутні правильна назва господарства та підпис посадової особи ФГ «Деметра».

З дослідженої судом ТТН судом встановлено, що в графах: «замовник», «вантажовідправник» та «вантажоодержувач» вказано ФГ «Діметра», ЄДРПОУ 24062129. Підписи вантажовідправника відсутні.

Встановивши наведені обставини, суд враховує наступне.

Відповідно до Закону України "Про дорожній рух" правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

За визначенням, наведеним у постанові Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР України.

Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" закріплено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила №30) визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

В свою чергу у пункті 3 Правил № 30 зазначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України.

Пунктом 22.5 ПДР передбачені обмеження як вагових так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.

Частиною першою статті 132-2 КУпАП передбачена відповідальність за внесення у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Частиною четвертою вказаної статті визначено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків.

Тобто, вказаною нормою права визначено відповідальність за два окремі адміністративні правопорушення об`єктивна сторона яких полягає у:

- внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу;

- внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами таких транспортних засобів.

Відповідно до наведеного, відповідальність за вказані адміністративні правопорушення несе вантажовідправник, в тому числі, який не є перевізником але допустив невірність внесених відомостей масу або габарити вантажу до ТТН понад 30 відсотків за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами таких транспортних засобів.

У свою чергу, відповідно до ст.14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення зв`язані недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до службових обов`язків.

Відтак, положення ст.132-2 КУпАП підлягають застосуванню в сукупності із приписами ст.14 КУпАП.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу вантажу до товарно-транспортної накладної, що перевищують нормативно встановлені законодавством параметри на 30%.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», вантажовідправник - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Як вбачається зі змісту статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Статтею 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що вантажовідправник зобов`язаний, зокрема: вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці), прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством; надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію.

За змістом п.п. 11,1, 11.3 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, якою затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні та який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998 року за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені Законом України «Про автомобільний транспорт», форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Таким чином, товарно-транспортна накладна повинна відповідати встановленій формі та вимогам законодавства, що між іншим, надає можливість встановити зміст господарської операції та її сторони.

Оцінюючи надані суду докази, суд звертає увагу, що ТТН не містить підпису посадової особи ФГ «Деметра», яке визначено як замовником так і вантажовідправником у накладній.

Встановивши наведене, суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 25.07.2024 року у справі № 440/2334/23 зазначено, що наявність недоліків в заповненні товарно-транспортної накладної вважається відсутністю передбаченого законом документа, що свідчить про те, що водій, в порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», не надав належним чином оформлену товарно-транспортну накладну.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 440/17818/21.

Виходячи з цього, істотні недоліки ТТН прирівнюються до відсутності такого документа.

Зі змісту ст. 280 КУпАП визначено, шо орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити : найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно із статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що доводи позову знаходять свого підтвердження, оскільки матеріалами справи не встановлено неправомірних дій відповідача, як посадової особи ФГ «Деметра» через істотні недоліки товарно-транспортної накладної, що унеможливлює встановити реальну особу вантажовідправника.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 72, 132, 134, 241-251, 268, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги адвоката Сафронова Юрія Івановича, подану в інтересах ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) в Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.05.2026 року № ПС 000157 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 51 000,00 грн та закрити провадження у справі про адмінітсративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР НОМЕР_3 ) 532,48 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08.06.2026 року.

Суддя О.О. Томашевський