Рішення № 13718411, 31.01.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р. Справа № 1/151/10

м. Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства

Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” .

/54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94/

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Миколаївзалізобетон-1”

/54040, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1/

про: стягнення з відповідача 22294,36 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача

Крижановська І.М., дов. від 30.12.2009р.

Від відповідача

Арсенюк І.Р., дов. від 20.12.2010р.

Голенко Н.О., дов. від 27.01.2010р.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 22294,36 грн., з яких 18873,16 грн. –борг за перевищення договірної величини споживання електроенергії у вересні 2010р. та 2325,78 грн. - інфляційні, 1095,42 грн. –3% річних за порушення строків розрахунків за спожиту електроенергію по договору від 29.09.2009 року.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилається на акт витрат електроенергії за вересень 2010р., згідно якого відповідачем було спожито електроенергії у розмірі 97745 кВ/год., тобто без перевищення заявленого об’єму, донараховані позивачем 29 802 кв/год не є перевищенням договірних величин споживання.

Розглянувши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні - суд

в с т а н о в и в:

29.09.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 44/25 про постачання електричної енергії, у відповідності до якого сторони зобов’язалися дотримуватись Правил користування електричною енергією та умов вказаного договору, в тому числі й стосовно обсягів постачання та обсягів споживання електричної енергії.

Згідно додатку №1 до вказаного договору сторони домовились, що об’єм споживання електроенергії відповідачем в вересні 2010 року складає 160 000 кВт.г.(а.с.16).

На підставі листа відповідача від 06.09.2010 року та умов договору сторони здійснили коригування об’єму споживання електроенергії в вересні 2010 року до 100 000 кВт.г.(а.с.34).

Пунктом 6.14 Правил користування електричною енергією передбачено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду.

27.09.2010р. відповідачем був наданий акт про використану електроенергію, підписаний головним енергетиком Арсенюком І.Р., відповідно до якого у вересні 2010р. обсяг спожитої електроенергії, визначений за показами приладів обліку склав 97 745 кВт.г. та 29 802 кВт.г., визначених розрахунковим шляхом. Всього 127 575 кВт.г. (а.с. 33). На підставі вказаного акту, позивачем був виставлений рахунок № 44/25/9 від 27.09.10 р. за 127 575 кВт.г., який відповідач сплатив.

Отже, перевищення договірної величини споживання відповідачем в вересні 2010 року склало 27 575 кВт.г.

Відповідно припису частини 5 статті 26 Закону України «Про електроенергетику», додатків №1 та №1а договору від 29 вересня 2009 року № 44/25 обсяг спожитої електроенергії понад договірну граничну величину споживання повинен сплачуватись споживачем у двократному розмірі її вартості.

Позивач правомірно визначив вартість спожитої відповідачем в вересні 2009 року електроенергії понад договірну граничну величину споживання в сумі 18 873,16 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що 29 802 кВт.г., визначених розрахунковим шляхом, не є фактично спожитою електроенергією та не є електроенергією, яка спожита понад договірні граничні величини з огляду на наступне:

відповідно до п. 3.4 ПКЕЕ, якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду).

У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторонами складається акт про невідповідність метрологічних характеристик, у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку. У такому разі сторонами переглядається величина дозволеної потужності.

Відповідно до ч. 1 п. 6.21 ПКЕЕ, у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) _ має висунути_ вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями).

Мінімально допустимий рівень завантаження схеми обліку визначається:

- у разі, якщо схема обліку не обладнана трансформаторами струму, виходячи із струму навантаження, який дорівнює порогу чутливості лічильника прямого включення;

- у разі встановлення у схемі обліку трансформаторів струму, виходячи з величини, яка є більшою: мінімального струму первинних обмоток трансформаторів струму, при яких нормується їх похибка, або добутку порога чутливості засобу обліку (лічильника) на коефіцієнт трансформації трансформаторів струму.

До закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання такої вимоги, вперше розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться за показами встановлених засобів обліку. Після закінчення цього терміну та за умов, що розрахунковий облік належить споживачу та не був приведений у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.

Таким чином, оскільки протягом квітня-травня 2010 р. спостерігалось зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму, що встановлені на об'єктах відповідача, до рівня меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, позивачем були складені акти по 6-ти лічильникам про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку від 25.06.2010 р. (а.с. 75-80).

Дані акти складені в присутності представника споживача головного енергетика Арсенюка І.Р., та підписані ним без зауважень.

Відповідач не виконав вимог актів від 25.06.10 р. про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку, в зв'язку з чим, розрахунок за спожиту електроенергію у вересні 2010 р. здійснювався відповідно до п. 6.21 ПКЕЕ, який розраховано виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.

Таким чином, обсяг спожитої понад договірну велечину електричної енергії за вересень 2010р. склав - 27575 кВт.г. на суму 18873,16 грн.

На оплату визначеної заборгованості відповідачеві був виставлений рахунок за перевищення договірної величини електроспоживання № 04-23/2-10550 від 28.09.2010р., який разом з повідомленнями про перевищення договірної величини був направлений відповідачу рекомендованим листом з повідомленням (а. с. 37 -38).

Суд також не погоджується з доводами відповідача стосовно невірного розрахунку позивачем обсягу електроенергії, розрахованої на рівні первинного струму обмоток трансформаторів струму завантаження, оскільки в своєму розрахунку відповідачем взято до уваги час роботи підприємства з 8 години до 16 години, тоді як договором від 29.09.2009 року № 44/25 (а.с.17) режим роботи передбачений 24 години на добу та 30 календарних днів на місяць, відповідні зміни до договору не вносились, що відповідно враховано позивачем при здійсненні розрахунку.

Отже, заборгованість відповідача станом на час звернення до суду з позовом за розрахунком позивача цілком обґрунтовано складає 18 873,16 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов’язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України та ГК України. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 –2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.

Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, передбачений п. 4.2.1 договору № 44/25 від 29.09.2009р., за розрахунком позивача боржнику обґрунтовано нараховано до стягнення 3% річних від простроченої суми в розмірі 1095,42 грн. за період з 05.04.2010 р. по 25.10.2010р. та 2325,78 грн. індексу інфляції за період з 05.08.2010 р. по 25.10.2010 р.(а.с.40-48).

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов’язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Миколаївзалізобетон-1” /54040, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, код ЄДРПОУ 05514962/ на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” /54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393/ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461 18873,16 грн. боргу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Миколаївзалізобетон-1” /54040, м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, код ЄДРПОУ 05514962/ на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” /54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393/ індекс інфляції в сумі 2325,78 грн., 3% річних в сумі 1095,42 грн.,

222,94грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ “Приватбанк”, МФО 326610, код 24789699).

Видати накази.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I.Васильєва

підписано 09.02.2011р.