Постанова № 137184084, 08.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3289/26

Провадження № 3/487/686/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі Головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання: Поліщук І.В.,особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві матеріали, які надійшли відповідно до Постанов Миколаївського апеляційного суду про визначення підсудності від 28.04.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, відомості щодо місця роботи відсутні, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

за ст.ст.122-4, 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2026 року о 13-32 год., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Caddy» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись у крайній лівій смузі проїздної частини на перехресті пр-ту.Центральнго та вул. Аркасівської у м. Миколаєві, в порушення вимог п.п. 2.3 «б», 10.11, 16.14, 2.10 «а» ПДР України, була неуважна, не слідкувала за дорожньою обстановкою під час руху по перехрестю на якому організовано круговий рух, виконуючи з`їзд з перехрестя, не переконалася у безпеці своїх дій, не надала перевагу у русі та допустила зіткнення з транспортним засобом «Renault Modus» державний реєстраційний номер « НОМЕР_3 », під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася в попутному напрямку у правій смузі.

Після чого місце пригоди залишила.

В результаті дорожньо транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП визнала у повному обсязі. Зазначила, що добровільно відшкодувала потерпілій завдані збитки.

Провину у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП не визнала. Суду пояснила, що наміру умисно залишати місце ДТП не мала. Після зіткнення, зупинила транспортний засіб та блимзько п`яти хвилин залишалася на місці події. У свою чергу, водій ОСОБА_2 покинула місце ДТП, а оскільки вона не помітила, куди потерпіла поїхала, то також залишила місце скоєння ДТП.

Наступного дня самостійно звернулася до патрульної поліції. Зазначила що її водійський стаж складає понад п`ять років.

Таким чином, вважала, що в її діях відсутній умисел направлений на свідоме залишення місця ДТП. Просила не застосовувати до неї адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 02.04.2026 року, керуючи транспортним засобом «Renault Modus» державний реєстраційний номер « НОМЕР_3 » рухалась по перехрестю з круговим рухом пр-ту. Центрального та вул.Аркасівської зі сторони вул.Соборної, зайнявши праву смугу, здійснювала розворот на пр-т.Центральний в напрямку вул.Соборної, у цей час водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Caddy», та рухаючись у лівій смузі, здійснювала виїзд з перехрестя та допустила зіткнення з її транспортним засобом.

Після зіткнення вона проїхала по пр-ту. Центральному та зупинилася нижче зупинки громадського транспорту, не доїжджаючи до вул.О.Вадатурського. Про ДТП її сестра повідомила працівників поліції, які приїхали хвилин за п`ятнадцять та склали відповідні матеріали.

Зазначила, що ОСОБА_1 повністю відшкодувала їй завдану шкоду.

Просила застосувати до ОСОБА_1 найбільш м`який вид адміністративного стягнення.

Заслухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_3 , дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Положеннямист.280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 10.11. ПДР України, передбачено що у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена цими Правилами, дати дорогу повинен водій, до якого транспортний засіб наближається з правого боку.

Згідно п. 16.14. ПДР України, якщо головна дорога на перехресті змінює напрямок, водії транспортних засобів, які рухаються по ній, повинні керуватися між собою правилами проїзду перехресть рівнозначних доріг.

Пунктом 2.10 «а» ПДР України, передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 «б», 10.11, 16.14, 2.10 «а»ПДР України.

Заперечення ОСОБА_1 факту порушення п.2.10 «а»ПДР України та як наслідок скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КпроАП України, суд сприймає критично та оцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки вони повністю спростовані сукупністю досліджених у судовому засіданні належних та допустимих доказів по справі, а саме:

протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№633008 від 06.04.2026 року, ЕПР1№633314 від 06.04.2026 року;

схемою місця дорожньотранспортної пригоди, рапортом про реєстрацію 02.04.2026 року в ЕО за №1587 інформації про факт дорожньо-транспортної пригоди та залишення місця події;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.04.2026 року;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.04.2026 року;

відеозаписом з камер вуличного спостереження системи «Безпечне місто».

Таким чином, суд приходить до висновків, що ОСОБА_1 своїми діями скоїла адміністративні правопорушення передбачені ст.124 КпроАП України, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів; та ст. 122-4 КпроАП України, а саме залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Посилання ОСОБА_1 на те, що при залишенні місця ДТП, вона не порушила п.п. 2.10 «а» ПДР України, оскільки не мала умислу на приховування своєї причетності до ДТП, суд вважає неспроможними.

Так п. 2.10 «а» ПДР України, передбачає безумовний обов`язок водія, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці ДТП. Не виконання данного обов`язку з посиланням на те, що інший учасник ДТП поїхав з місця події, є хибним трактуванням вимог правил.

Подальше самостійне звернення до правоохоронного органу, не виключає наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КпроАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вимоги ст. 36 КпроАП України, характер та обставини вчинених правопорушень, приймаючи до уваги, що санкцією ст. 122-4 КпроАП України, передбачено стягнення, більш суворе, ніж стягнення, передбачене ст. 124 КпроАП України, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції статті 122-4 КпроАП України, яке є необхідним і достатнім, для попередження вчинення ним адмінінстративних правопорушень та згідно ст. 23 КпроАП України, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст.ст. 40-1, 122-4, 124, 278, 280, 283, 284 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушеннь передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн. (Отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, ЄДРПОУ 37992030, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок UA438999980313010149000014001, Код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Реквізити рахунків для сплати судового збору в Заводському районному суді м.Миколаєва: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу: 101; РНОКПП; Судовий збір стягнутий з ОСОБА_1 на користь держави, за постановою №490/3289/26.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя: І.О.Притуляк