Рішення № 13718305, 10.02.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 р.

Справа № 2/121

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Круглової О. М.

при секретарі Григорійчук Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", вул. Коновальця,103/605, м. Львів, 79057

юридична адреса: м. Львів , вул. Банківська, будинок, 5

до відповідача: Фермерського господарства "Персей Агро" вул. Калуське шосе, 2А, с.Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423

про стягнення 98706,93 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явилися.

від відповідача: не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за вх.№5165 від 14.12.10 про стягнення з відповідача 98706,93 грн. заборгованості, в тому числі 92361,34 грн. основного боргу (борг з лізингових платежів), 2949,37 грн. інфляційних та 3396,22 грн. - 25% річних.

Представник позивача в засідання суду не з"явився. В попередньому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. В обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №442/0708 від 27.07.08, в зв"язку з чим він змушений був звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 17.12.10, від 05.01.11 та 27.01.11, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2,33,46).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом,-

встановлено:

Між ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»та Фермерського господарства "Персей Агро" укладено договір фінансового лізингу №442/0708 від 27.07.08. Предмет лізингу передано Лізингоодержувачу згідно акту прийому-передачі 14.08.08 (а.с.16).

Відповідно до вимог статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.3., 6.2. зазначеного договору Лізингоодержувач повинен сплачувати до 15 числа поточного місяця лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів (додаток №3 до договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Однак, відповідач порушив умови вказаного договору, в зв"язку з чим станом на 10.12.10 борг з лізингових платежів становить 92361,34 грн. за період з вересня 2010 року по листопад 2010 року.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 174 ГК України, передбачено, що господарські зобов»язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1. ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з аналізу положень ст.ст. 11 та 509 ЦК України, договір є підставою виникнення зобов'язання у сторін відповідного договору.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.526 ЦК України.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час розгляду справи в суді відповідачем не подано доказу оплати лізингових платежів в сумі 92361,34 грн., тому суд вважає її обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Також обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення інфляційних та 25% річних з врахуванням наступного:

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник за грошовим зобов'язанням повинен сплатити суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також до п.9.2. даного договору - 25% річних. З врахуванням вищенаведеного, обгрунтований розмір інфляційних за період з 15 вересня 2010 року по 15 листопада 2010 року становитиме - 2949,37 грн., а 25 % річних за той самий період - 3396,22 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 92361,34 грн. основного боргу (борг з лізингових платежів), 2949,37 грн. інфляційних та 3396,22 грн. - 25% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 987,07 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.174, 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 625, 629, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" до Фермерського господарства "Персей Агро" про стягнення 98706,93 грн. заборгованості - задовольнити .

Стягнути з Фермерського господарства "Персей Агро" (77423, вул. Калуське шосе, 2А , с.Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 34217403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(79057, м.Львів, вул.Коновальця, 103/605, код ЄДРПОУ 31730064) –92361 (дев"яносто дві тисячі триста шістдесять одну) гривню 34 коп. основного боргу, 2949 (дві тисячі дев"ятсот сорок дев"ять) гривень 37 коп. інфляційних, 3396 (три тисячі триста дев"яносто шість) гривень 22 коп. - 25% річних, 987 (дев"ятсот вісімдесять сім) гривень 07 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Круглова О.М.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 10.02.11