Ухвала суду № 137182750, 08.06.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 129/1631/26

провадження № 2/136/583/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду за підсудністю з Гайсинського районного суду Вінницької області відповідно до ухвали від 06.05.2026 надійшли зазначені матеріали позовної заяви.

Приписами ст.32 ЦПК України, передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З огляду на викладене, суд вважає, що справу слід прийняти до провадження Липовецького районного суду Вінницької області.

Судом встановлено, що Гайсинським районним судом Вінницької області не було відкрито провадження у справі, оскільки встановлено із відповіді № 13/8250 від 28.04.2026, що місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстроване в АДРЕСА_1 , що належить до підсудності Липовецького районного суду Вінницької області.

Вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддею встановлено, що дану позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 1ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Зазначена позовна заява подана через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, що свідчить про наявність у позивача обов`язку надати докази надсилання долучених ним матеріалів іншим учасникам справи, зокрема відповідачеві, однак вказаної норми позивачем не дотримано.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).

Так зі змісту позову встановлено, що позивач просить суд звільнити її від сплати судового збору, зіславшись на п.13 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», державна політика соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України - цілеспрямована, системна діяльність органів державної влади щодо забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства.

Система соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України - сукупність органів державної влади, підприємств, установ, організацій, які взаємодіють між собою та іншими системами державного управління з метою формування та реалізації державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України (ч. 1 ст. 1-2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Водночас, вирішуючи питання про стягнення судового збору для правильного застосування положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень спеціального законодавства. Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20.

У постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 Велика Палата Верховного Суду в контексті аналізу застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» дійшла висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. При цьому, оскільки у справі № 9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало із статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто позов не зачіпав обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ця особа не звільняється від сплати судового збору, попри її статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». А стаття 22 цього ж Закону передбачає, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зі змісту позовних вимог судом встановлено, що вони не зачіпають обсяг соціальних гарантій та не стосуються соціального і правового захисту позивача, як учасника бойових дій, а отже підстави для звільнення її від сплати судового збору відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Підпунктом 2 пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з викладеним, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, тому необхідно сплатити судовий збір, який відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви в розмірі 1331, 20 грн. за платіжними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Липовець/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA508999980313131206000002880; Код класифікації доходів бюджету 22030101, про що надати до суду відповідний документ.

Згідно із ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка не відповідає вимогам закону, тому суд надає позивачеві строк для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись ст. ст. 28, 176, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - прийняти до провадження Липовецького районного суду Вінницької області та залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Роз`яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною і повернеться позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С. В. Шпортун