Ухвала суду № 137172418, 02.06.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/829/26

провадження № 4-с/136/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Іванця О.Д., за участю секретаря судового засідання Козаченко А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Липовецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Липовецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", в якій просив суд:

- зобов`язати уповноважену особу Липовецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до реєстраційних даних в Єдиному реєстрі боржників відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 виключивши інформацію про виконавчі провадження 56654701; 56801286 як такі, що перебувають на виконанні, оскільки вони завершені.

В обґрунтування скарги представник скаржника зазначає наступне.

Із листа Липовецького ВДВС №8163 від 15.04.2026 скаржнику ОСОБА_1 стало відомо що виконавчі провадження №56654701 та №56801286 були завершені на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю майна боржника), проте внести зміни в Єдиний реєстр боржників державний виконавець - відмовляється.

Така відмова відповідача порушує право скаржника на вільний виїзд за межі України, оскільки наявність будь-якого запису в ЄРБ є підставою для застосування тимчасового обмеження права виїзду (ст. 313 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну»). Фактично скаржник позбавлений можливості перетинати державний кордон через відомості, які не відповідають дійсності.

На думку скаржника Єдиному реєстрі боржників містяться недостовірні відомості про нього, як боржника, а саме 2 записи про активні виконавчі провадження, які підтверджуються офіційним витягом з Реєстру: Запис №1 - номер виконавчого провадження 56654701, документ видав Липовецький райсуд, категорія: стягнення коштів. Ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження - 321642АВВ265. Запис №2 - номер виконавчого провадження 56801286, документ видав Липовецький райсуд, категорія: стягнення коштів. Ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження - 62АА9Д55Б607. Втім 30.10.2018 була винесена постанова про повернення виконавчого документу по виконавчому провадженню 56801286 на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». 28.03.2019 була винесена постанова про повернення виконавчого документу по виконавчому провадженню 56654701 на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином виконавчі провадження є завершеними. Що, відповідно до ч.7 ст.9 та ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», на думку скаржника є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Вищевказане стало підставою для звернення до суду з даною скаргою.

Ухвалою суду від 29.04.2026 поновлено ОСОБА_1 строк на подання скарги до суду, прийнято до розгляду скаргу та призначено судове засідання, а також витребувано від Липовецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копії матеріалів виконавчого провадження №56654701 та №56801286.

У судове засідання представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Кравчук М.О. не з`явився, утім надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти розгляду справи за відсутності сторін, скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник Липовецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, утім подав заяву про розгляд справи без його участі. Також на виконання ухвали суду про витребування доказів були надані належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень №56654701 та №56801286, які наявні у відділі.

Стягувач ПАТ КБ «Надра» у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги був повідомлений належним чином.

Дослідивши та оцінивши докази, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до Інформації з Єдиного реєстру боржників, наданої скаржником за параметрами запиту фізична особа ОСОБА_1 виявлено 5 записів. Запис 1, номер виконавчого провадження 56654701, документ видав Липовецький райсуд, категорія стягнення: стягнення коштів, вказано орган ДВС: Липовецький РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області, номери телефону, адресу електронної пошти. Запис 2, номер виконавчого провадження 56801286, документ видав Липовецький райсуд, категорія стягнення: стягнення коштів, вказано орган ДВС: Липовецький РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області, номери телефону, адресу електронної пошти. Інші записи не стосуються суті скарги. Слід зазначити, що дана інформація вказує лише на наявність виконавчих проваджень та невиконаних майнових зобов`язань боржників, втім не містить відомостей про його стадію та рішень, прийнятих в рамках виконавчих проваджень (а.с.7).

Згідно з інформацією про виконавче провадження 56654701: стан виконавчого провадження завершено, 22.06.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 28.03.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37, у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення (а.с.8).

Вказана інформація підтверджується наданими Липовецьким відділом державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копіями відповідних постанов (а.с.39, 41).

Відповідно до інформації про виконавче провадження 56801286: стан виконавчого провадження завершено, 18.07.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 30.10.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37, у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення (а.с.9).

Вказана інформація підтверджується наданими Липовецьким відділом державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копіями відповідних постанов (а.с.33, 37).

У листі Липовецького ВДВС №8163 від 15.04.2026 на адресу представника скаржника Кравчука М.О. зазначено, що 22.06.2018 до відділу надійшов виконавчий лист №136/533/17 від 22.09.2017, виданий Липовецьким районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у загальній сумі 323 163.48 гри, що складалася із заборгованості за кредитним договором, відсотків за користування кредитом та пені.

22.06.2018 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56654701. Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження відповідно до вимог Закону Украни «Про виконавче провадження.

Під час здійснення виконавчих дій державним виконавцем вживались заходи щодо встановлення майнового стану боржника, однак встановлено відсутність у боржника майна та коштів, на які можливо звернути стягнення.

У зв`язку з цим 28.03.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

Оскільки провадження було завершене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (повернення документа стягувачу), підстав для автоматичного виключення з ЄРБ немає, допоки зобов`язання не буде виконано в повному обсязі або виконавчий документ не буде визнаний таким, то не підлягає виконанню.

18.07.2018 до відділу найшов виконавчий лист №136/533/17 від 22.09.2017, виданий Липовецьким районним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 10 435.00 грн.

18.07.2018 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56301286. Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

У ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем вжито заходів щодо звернення стягнення на майно боржника, зокрема 25.09.2018 винесено постанову про арешт майна боржника.

Разом з тим, у ході перевірки майнового стану боржника встановено відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення.

У зв`язку з цим 30.10.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернения виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частинин статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністюу боржника майна.

Оскільки провадження було завершене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» (повернення документа стягувачу), підстав для автоматичного виключення з ЄРБ немає, допоки зобов`язання не буде виконано в повному обсязі або виконавчий документ не буде визнаний таким, то не підлягає виконанню (а.с.12-13).

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 18 ч. ч. 1, 2 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону встановлено, що єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно ч.5 ст. 9 Закону відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 (далі Положення № 2432/5).

Відповідно до п.2 розділу І Положення № 2432/5, Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Згідно до пунктів 1, 2, 6 Розділу XI Положення №2432/5 Єдиний реєстр боржників формується з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Система забезпечує обробку даних про боржника та вносить відомості про нього до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, крім боржників, визначених пунктом 4 цього розділу.

В Єдиному реєстрі боржників міститься інформація щодо боржників, відносно яких виконавчі провадження зареєстровані в Системі після впровадження Єдиного реєстру боржників та боржників за виконавчими провадженнями про стягнення періодичних платежів (аліментів) за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України Про виконавче провадження; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України Про виконавче провадження; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

В день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов`язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.

Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 р. за № 489/20802, затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Так згідно з п.24 розділу III зазначеної Інструкції за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:

при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);

після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено;

після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);

відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.

Виконавчі документи у виконавчих провадженнях №56654701 та 56801286 повернуті стягувану на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 37 ч. 1 п. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно до ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону №1404, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Таким чином повернення виконавчого листа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Статтею 37 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Ураховуючи положення ст. 37 ч. 1 та ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби (приватного виконавця) за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків, також не позбавляє стягувача звернутися до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 14 травня 2025 року у справі №2/1522/11652/11 зазначила, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачу є формами завершення виконавчого провадження, проте вони мають різні правові підстави та відповідно різні правові наслідки.

У пункті 50 цієї Постанови Великої Палати ВС вказано, що закінчення виконавчого провадження є стадією виконавчого провадження і передбачає завершення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в межах відповідного виконавчого провадження. Зміст правових підстав для закінчення виконавчого провадження, визначених частиною першою 39 Закону України «Про виконавче провадження», свідчить про об`єктивну неможливість виконати відповідне рішення у примусовому порядку. На відміну від обставин, що зумовлюють повернення виконавчого документа стягувачу, обставини, які є підставою для закінчення виконавчого провадження, не перестануть існувати в майбутньому.

З наведеного слідує і формування наслідків закінченого виконавчого провадження, зокрема, виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочато знову, крім випадків передбачених законом (частина перша статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відтак, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не встановлює обов`язку державного виконавця виключати відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників.

У той же час, після повернення виконавчих документів стягувачу, майнові зобов`язання за виконавчими листами боржником у добровільному порядку не виконані, що відповідно до п.24 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень могло б бути підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

За таких обставин, враховуючи, що виконавчі провадження не закриті, майнові зобов`язання боржником не виконані, а виконавчі листи не визнані такими, що не підлягають виконанню, вимога скаржника щодо виключення інформації про виконавчі провадження №56654701 та №56801286 з Єдиного реєстру боржників не підлягає задоволенню.

Крім того, скаржник вказує на порушення свого права на вільне пересування, посилаючись на ст.313 ЦК України та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну», зазначаючи, що наявність записів в Єдиному реєстру боржників позбавляє його можливості перетинати державний кордон.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

В той же час згідно з ч.3 ст.6 цього закону тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Таким чином, наявність виконавчого провадження чи сам по собі запис у Єдиному реєстрі боржників не обмежує виїзд громадян з країни. Для цього необхідне відповідне рішення суду чи іншого уповноваженого органу, прийняте у відповідності з законом. Разом із тим скаржник не надав суду будь-яких рішень щодо обмеження його права виїзду за кордон, пов`язаного з записами про виконавчі провадження в Єдиному реєстрі боржників, а тому є недоведеним порушення будь-яких прав скаржника.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що дана скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 450, 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Липовецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвала суду складено 08.06.2026.

Суддя О.Д. Іванець