Рішення № 13718261, 02.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.11 Справа № 28/292/10

Суддя Яцун О.В.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури “Лідер Електрик” (69041, м. Запоріжжя, вул. Вавілова, 19, оф. 15)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Геліос-Естейт” (69095, м. Запоріжжя, вул. Казача, 7-А, кв. 26)

про стягнення 45 030,42грн.

Суддя О.В.Яцун

Представники:          

Від позивача –Живодьоров В.Л., довіреність № 1281 від 16.10.2009р.

Від відповідача –          не з’явився

Заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 45 030,42 грн. за договором поставки.

Ухвалою суду від 23.12.2010р. порушено провадження у справі №28/292/10, судове засідання призначено на 02.02.2011р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно з витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців від 30.11.2010р. адреса ТОВ “Промислова компанія “Геліос-Естейт” - 69095, м. Запоріжжя, вул. Казача, 7-А, кв. 26. Саме на цю адресу надсилалась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи для повідомлення відповідача про дату та час судового засідання.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті та прийняття рішення.

У відповідності до ст.85 ГПК України в судовому засіданні за згодою представника позивача було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач посилається на рахунок від 17.08.2010р. № 113, на підставі якого відповідачу платіжним дорученням від 18.08.2010р. № 5081 перераховано 45 030,42 грн. попередньої оплати за кабель (копії містяться у матеріалах справи).

Нормами ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності з нормами ст. 655 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих суду документів, між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у перерахуванні грошових коштів, а обов’язки відповідача - в передачі товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки строк виконання відповідачем його зобов’язання щодо передачі товару був визначений від 3 до 7 днів, позивач 14.10.2010р. надіслав на адресу відповідача лист вих. № 203 з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 45 030,42 грн.

Відповідач зазначений лист залишив без відповіді та задоволення.

Встановлено, що обов’язок передати товар (кабельно-проводникова продукція) у відповідача змінився на обов’язок повернути грошові кошти (лист ТОВ Завод низьковольтної апаратури “Лідер Електрик” від 14.10.2010р. вих. № 203), які ТОВ “Промислова компанія “Геліос-Естейт” у строки, визначені законодавством не повернув.

Таким чином, заборгованість ТОВ “Промислова компанія “Геліос-Естейт” перед ТОВ Завод низковольтнної апаратури “Лідер Електрик” на момент розгляду справи становить 45 030,42 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи. У зв’язку з чим, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення 45 0300,42 грн. доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –450,31 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, ст.11,693,526,530,655 ЦК України, п.п. 1, 7 ст. 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Геліос-Естейт” (69095, м. Запоріжжя, вул. Казача, 7-А, кв. 26, код ЄДРПОУ 33836280, р/р 26004000077878 в ВАТ “СЕБ Банк”, МФО 300175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод низьковольтної апаратури “Лідер Електрик” (69041, м. Запоріжжя, вул. Вавілова, 19, оф. 15, код ЄДРПОУ 35036863, р/р 26005010088773 в ПАТ “ВТБ Банк”, МФО 321767) 45 030 (сорок п’ять тисяч тридцять) грн. 42 коп. суми попередньої оплати, 450 (чотириста пятьдесят) грн. 31коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 07.02.2011р.

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.