Рішення № 13718219, 26.01.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.01.2011 Справа № 2/117

За позовом Державного підприємства „Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”, м. Київ

ДО Відділу Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції, м. Виноградів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закарпатського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України”, м. Ужгород

ПРО стягнення суми 7000грн.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –

від відповідача - Бенца В.В. –представник за довіреністю №124 від 10.01.2011р.

від третьої особи – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зазначає, що Головним управлінням юстиції у Закарпатській області у відповіді на скаргу щодо дій державного виконавця зазначено, що внаслідок халатності працівників відділу ДВС Виноградівського РУЮ кошти стягнуті з ПСП "Нива" були перераховані неналежному стягувачу, чим було порушено порядок виконання судового рішення а кошти, які належать Позивачу були перераховані Закарпатському ОДП ДАК "Хліб України". Позивач вважає, що перерахування виконавчою службою коштів неналежному стягувачеві завдало останньому збитків у розмірі, що відповідає недоотриманій сумі коштів.

Представник заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі, однак, письмово викладеної позиції з цього приводу з доказами в його обгрунтування суду не подав. В засіданні суду у підтвердження своїх доводів подав суду копію постанови про відновлення виконавчого провадження від 24.01.2011р. з виконання ухвали суду у справі №2/177 від 17.07.2003р., а також копію постанови від 24.01.2011р. про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №9718666 від 28.01.2008р.

Третя особа також вимог ухвали суду від 29.11.2010р., від 13.12.2010р., від 23.12.2010р. та від 11.01.2011р. не виконала, витребуваних судом матеріалів не подала, свого уповноваженого представника в засідання суду не направила.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 26.01.2011 року по справі № 2/117

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Закарпатської області 10.09.02 р. по справі №2/177 було прийнято рішення про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" (90343, Закарпатська обл., Виноградівський р-н, с. Теково. вул. Дружби, 216. код ЄДРПОУ 01212945) на користь Закарпатського ОДП ДАК "Хліб України" 13154,86грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 16.01.08р. по справі № 2/177 проведено заміну стягувача - Закарпатське ОДП ДАК "Хліб України" на правонаступника - державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (м. Київ, вул. Саксаганського 1. код ЄДРПОУ 32491316, р/р 37126001005044 УДК у Печерському районі ГУДКУ у м. Києві, код банку 820019).

На виконання вищезазначеної ухвали Позивачем 08.02.08 р. було направлено до відділу ДВС Виноградівського РУЮ заяву № 46 про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Не маючи інформації щодо проведення відділом ДВС заміни стягувача та виконання вищезазначеного рішення господарського суду Позивач звернувся із запитом від 13.07.09 р. №604 з проханням надати інформацію щодо заміни сторони у виконавчому провадженні та хід його виконання.

На вищезазначений запит Позивач отримав лист №9867 від 28.07.09 р. з інформацією про те, що борг стягнуто, а кошти перераховано Закарпатському ОДП ДАК «Хліб України»про що, свідчить платіжне доручення №2002 від 02.10.08 р. на суму 13038.79 грн. та платіжне доручення №2349 від 25.11.08 р. на суму 116.07 грн.

В зв'язку з виконанням судового рішення, заступником начальника відділу ДВС Виноградівського РУЮ 28.11.08 р. було винесено постанову про закінчення виконавчою провадження. Таким чином стягнуті кошти були перераховані неналежному стягувачу.

Однак, як було зазначено вище, на момент перерахування коштів, належним стягувачем був Позивач, про що Відповідач був повідомлений у встановленому законом порядку.

11.08.2009р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про перерахування коштів в добровільному порядку, яка була залишена без задоволення. Разом з тим, Закарпатським ОДП ДАК "Хліб України" було частково повернуто кошти в сумі 6 154,86 грн., які належать Позивачу, про що свідчить Банківська виписка № ДП-000062 від 07.09.09 р. та Банківська виписка № ДП - 000074 від 02.10.09 р. Отже на даний момент сума боргу перед Позивачем складає 7000, 00 грн.

23.07.2010р. Позивачем було подано скаргу № 368 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на дії посадових осіб відділу ДВС Виноградівського РУЮ.

На вищезазначену скаргу Позивач отримав у відповідь лист від 27.08.10 р. № М-138/10-11/4054 від Головного управління юстиції у Закарпатській області в якому зазначалось, що внаслідок халатності працівників відділу ДВС Виноградівського РУЮ кошти стягнуті з ПСП "Нива" були перераховані неналежному стягувачу, чим було порушено порядок виконання судового рішення, а кошти, які належать Позивачу були перераховані Закарпатському ОДП ДАК "Хліб України".

Відтак, позивач просить стягнути з відділу ДВС суму 7000грн., як збитки, що полягають у недоотриманій сумі коштів.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 26.01.2011 року по справі № 2/117

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи –наслідком такої протиправної поведінки.

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Обов’язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв’язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв’язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Понесення збитків позивачем пов’язується з фактом недоотримання коштів, які повинні були бути перераховані відділом ДВС позивачу, як належному стягувачеві.

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 26.01.2011 року по справі № 2/117

Говорячи про упущену вигоду, слід зазначити, що в даному випадку мова йдеться не про реальні втрати особи, які вона зробила або зробить, а про ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права. Саме сума запланованих, але неотриманих доходів в даному випадку буде складати упущену вигоду.

Відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) повинні враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Таким чином, ця норма зобов'язує кредитора своєчасно отримувати докази щодо здійснення конкретних заходів для забезпечення отримання доходів (укладення відповідних договорів, підготовки виробничого обладнання, приміщень, складів тощо). При визначенні розміру втраченої вигоди повинні враховуватися тільки точні дані, які безспірно і достовірно підтверджують існування реальної можливості отримання грошових сум або іншого майна, в тому випадку, якби зобов'язання було виконане боржником належним чином. При цьому її розмір повинен бути підтверджений обґрунтованим розрахунком, а також відповідними доказами. Тобто втрачена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.

Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення з відповідача збитків у вигляді недоотриманої суми коштів, позивач зазначає, що внаслідок халатності працівників відділу ДВС Виноградівського РУЮ кошти стягнуті з ПСП "Нива" були перераховані неналежному стягувачу, чим було порушено порядок виконання судового рішення а кошти, які належать Позивачу були перераховані Закарпатському ОДП ДАК "Хліб України".

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Натомість, відповідачем не спростовано наведені позивачем обставини, відтак, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу Державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції, 90100, м. Виноградів, вул. Миру, 16 (код ЄДРПОУ

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 26.01.2011 року по справі № 2/117

34991720) на користь Державного підприємства „Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” (м. Київ, вул. Саксаганського 1. код ЄДРПОУ 32491316, р/р 37126001005044 УДК у Печерському районі ГУДКУ у м. Києві, код банку 820019) суму 7000грн. збитків, що полягають у недоотриманій сумі коштів, а також суму 102грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Повне рішення складено 10.02.2011р.