Рішення № 137181284, 08.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 953/10417/24

провадження № 2/753/11433/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до Дарницького районного суду м. Києва за підсудністю надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.12.2017 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Позивач зазначає, що на підставі укладеного договору відповідачу було відкрито рахунок та встановлено кредитний ліміт на платіжну картку N НОМЕР_1 у розмірі 120 000 грн.

За твердженням позивача, договір про надання банківських послуг укладено шляхом приєднання відповідача до умов банківського обслуговування, які розміщені у мобільному застосунку та на вебсайті банку, а саме: Умов і правил обслуговування, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту. Позивач вказує, що відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином зобов`язання з їх повернення не виконав.

З матеріалів позову вбачається, що станом на 28.01.2023 відповідач допустив прострочення сплати мінімального платежу понад 90 днів, у зв`язку з чим заборгованість за кредитом була визнана такою, що підлягає поверненню на вимогу банку. 08.02.2023 банк направив відповідачу повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості.

Станом на 19.09.2024, згідно з розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача становить 221 625,77 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту. Заборгованість за пенею та за порушення грошового зобов`язання позивачем до стягнення не заявлена.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 221 625,77 грн та судовий збір у розмірі 3 324,39 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.05.2026 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому виклав свою позицію щодо заявлених вимог. Зі змісту відзиву вбачається, що відповідач не заперечує факту існування кредитних правовідносин із банком та не стверджує про відсутність обов`язку з повернення отриманих кредитних коштів. Водночас відповідач просить суд врахувати його добросовісну поведінку, складне матеріальне становище, перебування в Україні в умовах воєнного стану, а також те, що до звернення банку до суду він неодноразово звертався до позивача з проханням про реструктуризацію заборгованості та пропонував здійснювати посильні щомісячні платежі. На підтвердження своєї позиції відповідач надав копії звернень до банку та листування, з яких убачається, що він звертався до АТ "Універсал Банк" із проханням про реструктуризацію заборгованості, зазначав про неможливість внесення значного початкового платежу, а також повідомляв про готовність здійснювати платежі у межах своїх фінансових можливостей.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши доводи позивача, заперечення відповідача та надані сторонами докази у їх сукупності, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. За змістом ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено законом та не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Суд бере до уваги, що відповідач у поданому відзиві фактично не заперечує самого факту отримання та використання кредитних коштів, не оспорює укладення кредитних правовідносин з позивачем, не заявляє про припинення зобов`язання належним виконанням, зарахуванням, прощенням боргу чи з інших підстав, передбачених законом. Навпаки, зі змісту відзиву та доданого листування вбачається, що відповідач визнає існування заборгованості, однак просить врахувати неможливість одноразового погашення боргу та необхідність реструктуризації.

Суд з повагою ставиться до наведених відповідачем обставин щодо складного матеріального становища та вчинення ним дій, спрямованих на мирне врегулювання спору. Надані відповідачем звернення до банку та листування свідчать про те, що він не ігнорував питання погашення заборгованості, звертався до позивача із пропозиціями щодо реструктуризації та повідомляв про готовність сплачувати борг частинами у межах своїх можливостей.

Разом з тим, зазначені обставини не спростовують наявності грошового зобов`язання та не є самостійною підставою для відмови у позові про стягнення заборгованості. Переговори сторін щодо можливої реструктуризації, саме по собі листування з банком, а також пропозиції відповідача щодо іншого графіка погашення боргу не свідчать про зміну умов кредитного договору, якщо суду не надано доказів досягнення сторонами остаточної згоди щодо істотних умов реструктуризації та укладення відповідної угоди.

Матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами було укладено додаткову угоду про реструктуризацію, змінено строк повернення кредиту, погоджено новий обов`язковий графік платежів або зменшено суму основної заборгованості. Також відповідачем не подано належного та допустимого контррозрахунку заборгованості, який би спростовував розрахунок позивача, та не надано доказів здійснення платежів, не врахованих банком при визначенні суми боргу.

Посилання відповідача на те, що запропоновані банком умови реструктуризації були для нього фінансово неможливими, суд оцінює як обставину, що пояснює причини недосягнення сторонами домовленості про добровільне врегулювання. Однак така обставина не припиняє зобов`язання відповідача з повернення фактично отриманих кредитних коштів і не надає суду підстав замість сторін встановити нові умови кредитного договору або примусово зобов`язати банк укласти реструктуризацію у бажаному для відповідача форматі.

При цьому суд враховує, що позивач у цій справі не заявляє до стягнення пеню, штрафні санкції чи інші платежі за порушення грошового зобов`язання, а просить стягнути лише заборгованість за тілом кредиту. Отже предметом судової оцінки є саме обов`язок відповідача повернути отримані кредитні кошти, а не питання застосування до нього додаткових штрафних наслідків.

Оцінивши надані докази у сукупності, суд вважає доведеними обставини укладення між сторонами кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, користування відповідачем кредитним лімітом та невиконання ним обов`язку з повернення заборгованості у визначені договором строки.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 221 625,77 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд окремо звертає увагу, що висновок про задоволення позову не є оцінкою особи відповідача як недобросовісної. Судом враховано його пояснення щодо складного матеріального становища та спроб врегулювання спору, однак у межах цієї справи такі обставини не спростовують обов`язку повернення кредитної заборгованості. Питання відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може вирішуватися судом у порядку, передбаченому процесуальним законом, за наявності відповідної заяви та доказів обставин, що ускладнюють виконання рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3 324,39 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за договором про надання банківських послуг у розмірі 221 625 (двісті двадцять одна тисяча шістсот двадцять п`ять) грн 77 коп., судовий збір у розмірі 3 324 (три тисячі триста двадцять чотири) грн 39 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 08.06.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.