Рішення № 13718036, 08.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.11 р. Справа № 38/267

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецька область

до відповідача: Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, Донецька область

про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 333 549,83грн., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 3 518,73грн., пені в розмірі 7 109,73грн., суми 3% річних від простроченої суми заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 1 376,08грн., суми індексу інфляції за час прострочення у розмірі 1 251,01грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Позняр С.В. – за дов.№129-11”Д” від 30.12.2010р.

від відповідача: Борисенко Т.Ф. – за дов. №1/117 від 01.02.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецька область звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 333 549,83грн., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 3 518,73грн., пені в розмірі 7 109,73грн., суми 3% річних від простроченої суми заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 1 376,08грн., суми індексу інфляції за час прострочення у розмірі 1 251,01грн., а всього 346 805,38грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №54 від 01.10.2003р. з додатками та додатковими угодами; протокол розбіжностей до договору №54 від 01.10.2003р., протокол узгодження розбіжностей до договору №54 від 01.10.2003р., акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за серпень-жовтень 2010р., рахунки №12/54 за серпень-жовтень 2010р., розрахунок суми боргу; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

08.02.2011р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №1/3/3-2-143 від 03.02.2011р., в якому підтвердив суму заборгованості за використану активну та реактивну електроенергію у розмірі 333 549,83грн. та 3 518,73грн. за період з серпня по жовтень 2010р. У відзиві відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні стягнення 3% річних у сумі 1376,08грн., інфляції у сумі 1251,01грн. та пені у сумі 7109,73грн., оскільки фінансування ДП „Укршахтгідрозахист” здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, тому вини підприємства у створенні заборгованості перед позивачем немає.

Відзив судом розглянутий прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2003р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (Постачальник) та Державним підприємством „Укршахтгідрозахист” (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №54.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 7 договору та в додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору.

Пунктом 4.2.1 Договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору) передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 –2.2.3 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п. 2.4. Додатку № 5 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії №54 від 01.10.2003р., в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору, споживач здійснює оплату спожитої електричної енергії 1 раз на місяць до 10 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Згідно п.9.5 Договору в редакції додатковою угодою від 01.07.2010р. договір вважається продовженим до 01.11.2010р. До вказаної дати споживач зобов’язаний взаємовідносини з постачальником привести у відповідність вимогам ПКЕЕ (затв. Пост. НКРЕ №910 від 17.10.2005р. та №28 від 31.07.1996р. в редакції Пост.№928 від 22.02.2002р.) та переукласти договір на постачання електричної енергії.

Як встановлено судом, 29.10.2010р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (Постачальник) та Державним підприємством „Укршахтгідрозахист” (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №54.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за серпень-жовтень 2010р. та рахунками за активну електроенергію та реактивну електроенергію №12/54 за серпень-жовтень 2010р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

Виставлені рахунки на оплату спожитої активної та реактивної електроенергії були отримані відповідачем, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

У відзиві на позов від 03.02.2011 року та у судовому засіданні відповідач визнав наявність суми основного боргу за активну електроенергію в сумі 333 549,83грн. та за реактивну електроенергію в сумі 3518,73грн. та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій: пені в сумі 7 109,73грн., 3% річних в сумі 1 376,08грн. та інфляційних у розмірі 1 251,01грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 54 від 01.10.2003р. (з додатками, додатковими угодами, протоколом розбіжностей), згідно з яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Згідно пункту 2.4. Додатку № 5 „Порядок розрахунків” до договору про постачання електричної енергії №54 від 01.10.2003р., в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору, споживач здійснює оплату спожитої електричної енергії 1 раз на місяць до 10 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором №54 від 01.10.2003р., постачав Споживачу електричну енергію.

Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію та перетікання реактивної електроенергії №12/54 за серпень-жовтень 2010р. були вручені представнику відповідача для оплати, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на ньому.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в серпні-жовтні 2010 року електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором №54 від 01.10.2003р. з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 333 549,83грн. та заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 3 518,73грн., що підтверджується матеріалами справи та по суті відповідачем не заперечувалось.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1 Договору №54 від 01.10.2003 року (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 – 2.2.3 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7 109,73грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені 7109,73грн., підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 376,08грн. та інфляційних в сумі 1 251,01грн.

У відповідності до вимог чинного законодавства, судом перевірено розрахунок 3% річних за прострочення грошового зобов’язання по договору. Суд вважає розрахунок обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних, суд приходить до висновку, що здійснений позивачем розрахунок інфляційних є арифметично не вірним.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення інфляційних частково, в розмірі 1 239,76грн.

Позовні вимоги щодо стягнення суми інфляційних у залишковому розмірі 11,25грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Заперечення відповідача щодо відмови в задоволенні вимог про стягнення пені, інфляційних та 3% річних, судом до уваги не приймаються, оскільки посилання на відсутність коштів на оплату послуг з постачання електричної енергії не звільняє підприємство відповідача від уплати 3% річних, сплата яких визначена приписами ст.625 ЦК України, та пені, сплата якої передбачена умовами договору за неналежне виконання зобов’язань.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються пропорційно задоволених вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецька область до Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 333 549,83грн., заборгованості за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 3 518,73грн., пені в розмірі 7 109,73грн., суми 3% річних від простроченої суми заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 1 376,08грн., суми індексу інфляції за час прострочення у розмірі 1 251,01грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, Донецька область (86104, Донецька область, м.Макіївка, вул.Абакумова,1, код ЄДРПОУ 32442405) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” 84601, м. Горлівка, пр.Леніна,11; ЄДРПОУ 00131268, п/р №260393031296 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130903) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 333 549,83грн.

Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, Донецька область (86104, Донецька область, м.Макіївка, вул.Абакумова,1, код ЄДРПОУ 32442405) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” 84601, м. Горлівка, пр.Леніна,11; ЄДРПОУ 00131268, п/р №26001301636289 в філії “Відділення ПІБ в м.Єнакієве, Донецької області, МФО 334215, код ЄДРПОУ 00130903) заборгованість за спожиту реактивну електроенергію в сумі 3 518,73грн., пеню у розмірі 7 109,73грн., 3% річних у розмірі 1 376,08грн., інфляційні у розмірі 1 239,76грн.

Стягнути з Державного підприємства „Укршахтгідрозахист”, м.Макіївка, Донецька область (86104, Донецька область, м.Макіївка, вул.Абакумова,1, код ЄДРПОУ 32442405) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” 84601, м. Горлівка, пр.Леніна,11; ЄДРПОУ 00131268, п/р 26009190725600 в Обласній дирекції Укрсоцбанку м.Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 00130903) витрати по сплаті державного мита в сумі 3 467,94грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,99грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.02.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2011р.

Суддя Лейба М.О.