Ухвала суду № 137179734, 05.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/6706/26

н/п 2-с/953/166/26

УХВАЛА

"05" червня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місцеперебування за адресою: АДРЕСА_2 ) про скасування судового наказу,-

ВСТАНОВИВ:

03.06.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу, в якій заявник просить скасувати судовий наказ Київського районного суду м. Харкова від 28.05.2026 у справі № 953/6706/26 (провадження №2-н/953/2248/26) про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» заборгованості у розмірі 1595, 96 грн. та судового збору у розмірі 332, 80 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику без розгляду, виходячи з наступного.

Як встановлено ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов`язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов`язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.

Частиною 3 ст. 167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому Розділом ІІ ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу.

Строк на подачу заяви про скасування судового наказу не був пропущений, проте заява не сплачена судовим збором, відтак наявні підстави для її повернення.

Форма і зміст заяви про скасування судового наказу визначені ст. 170 ЦПК України.

За положеннями цієї статті, заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

До заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, заявником не надано будь-яких доказів, які б надавали суду підстави для звільнення його від сплати судового збору, чи прийняти рішення про відстрочку сплати судового збору, чи про розстрочення сплати судового збору на певний строк.

Відповідно до п.п. 4-2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання заяви про скасування судового наказу судовий збір складає 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328 грн. Таким чином, судовий збір в даному випадку повинен бути сплачений заявником у розмірі 166,40 грн.

Однак, заявником не надано до заяви платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу.

Приписами ЦПК України не передбачено залишення без руху заяви про скасування судового наказу з наданням заявнику строку на усунення недоліків такої заяви.

Враховуючи, що до заяви про скасування судового наказу не було додано документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону, також відсутня заява про звільнення заявника від сплати судового збору, чи заява про відстрочку сплати судового збору на певний строк, чи заява про розстрочення сплати судового збору на певний строк, тому наявні підстави для повернення боржнику заяви без розгляду.

Повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права боржника на повторне звернення до суду з заявою, яка оформлена відповідно до вимог ст. 170 ЦПК України.

Керуючись ст. 170, 258, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місцеперебування за адресою: АДРЕСА_2 ) про скасування судового наказу - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення

СУДДЯ Г.А. ЗУБ