Рішення № 137179602, 08.06.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1389/26

провадження № 2/619/1159/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 червня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4879267 від 10.08.2024 року у розмірі 86677,18 гривень та витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 10.08.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (первісний кредитор) та Відповідачем шляхом обміну електронними повідомленнями в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) на сайті https://credit7.ua/ було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 4879267.

Передбачені договором кошти в розмірі 15 000 гривень були перераховані на вказану Відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Позивач вказує, що Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого виникла тривала прострочена заборгованість. Останній частковий платіж Відповідач здійснив 10.10.2024 року у сумі 8 724,07 гривень, що свідчить про визнання ним боргу (конклюдентні дії).

29.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-27/25, за умовами якого право вимоги за вказаним кредитним правочином перейшло до Нового кредитора (Позивача).

Станом на момент звернення до суду загальна заборгованість Відповідача за розрахунком становить 86 677,18 гривень, з яких: 14 999,98 гривень - тіло кредиту; 65 697,08 гривень - відсотки; 5 980,12 гривень - пеня та штраф.

Позивач просить стягнути зазначені суми та покласти на Відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторони про інше.

Беручи до уваги, те що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи те, що від сторін у справі не надійшло клопотання про інший порядок розгляду, зокрема з викликом сторін в судове засідання, тому розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та з дотриманням, визначеного ст. 275 ЦПК України строку, а саме суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач повідомлений про наявність справи у суді, своєчасно та належним чином, про що свідчить поштовий конверт, який направлявся рекомендованим листом з повідомленням на адресу його зареєстрованого місця проживання, відзиву чи клопотання щодо розгляду справи до суду не подавав (а.с. 32-33).

У відповідності до ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про розгляд вказаної справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1054 ЦК України визначено: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Матеріали справи свідчать, що 10.08.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №4879267, шляхом реєстрації в ІТС фінансової установи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на вебсайті https://credit7.ua/.

У процесі реєстрації особистого кабінету та заповнення заявки було здійснено ідентифікацію та верифікацію клієнта із використанням системи BankID НБУ.

Після ознайомлення з офертою Відповідач акцептував пропозицію шляхом введення одноразового ідентифікатора (код 87556), надісланого 10.08.2024 о 17:15:12 на його верифікований номер мобільного телефону НОМЕР_2 , внаслідок чого о 17:19:18 між сторонами було укладено Договір № 4879267 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно з Розділом 1 Договору, Відповідачу надано кредит у розмірі 15 000 гривень, строком на 360 днів зі стандартною фіксованою ставкою 1,5% на день (акційна ставка 0,01% на день за умови виконання умов лояльності).

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» перерахувало кредитні кошти на картку № НОМЕР_1 , належність якої Відповідачу підтверджена процедурою верифікації.

Судом підтверджено, що 29.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-27/25, згідно з Реєстром боржників (Додаток 1) до якого Позивач набув статусу Нового кредитора та отримав право вимоги до Боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4879267.

Відповідач зобов`язання за договором належно не виконував, допустив прострочення платежів. Станом на дату подання позову заборгованість за тілом кредиту становить 14 999,98 гривень, за відсотками - 65 697,08 гривень, а також нараховано штрафні санкції в розмірі 5 980,12 гривень.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 вказаного Закону, електронний договір укладається шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, та за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що моментом підписання електронної правової угоди є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (алфавітно-цифрова послідовність даних, що надсилається особі через смс-код або електронну пошту).

Укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем Договір № 4879267 відповідає зазначеним критеріям.

Верифікація через BankID НБУ та введення Боржником одноразового пароля-ідентифікатора 87556 підтверджують волевиявлення Відповідача на підписання кредитного договору та погодження з усіма його істотними умовами.

Даний висновок повністю узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 та від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19. Крім того, факт здійснення часткових платежів (останній від 10.10.2024) свідчить про вчинення Відповідачем конклюдентних дій, що підтверджують визнання та прийняття ним умов укладеного договору, відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц.

За змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути кошти у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Враховуючи, що Позивач надав належні докази перерахування суми кредиту Відповідачу, а останній порушив умови договору щодо своєчасного повернення коштів та плати за кредит, вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 14 999,98 гривень та нарахованих процентів у сумі 65 697,08 гривень є обґрунтованими, арифметично правильними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо відступлення права вимоги за договором факторингу

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги (цесії) у правочині. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 5.1.3 Кредитного договору було чітко передбачено право фінансової установи укладати договори факторингу та відступати права вимоги третім особам без окремої згоди Клієнта.

Позивачем надано належні докази (договір факторингу, витяг з реєстру боржників), які підтверджують правомірність набуття ТОВ «СВЕА ФІНАНС» прав кредитора стосовно ОСОБА_1 .

Щодо вимог про стягнення заборгованості за нарахування пені, штрафу у розмірі 5 980,12 гривень, суд зазначає на таке.

Пунктом 6.3 Кредитного договору передбачено право кредитора нараховувати штраф у розмірі 25% від суми невиконаного зобов`язання на кожен 2-й день кожного факту такого невиконання.

Суд вважає, що вимога про стягнення суми 5 980,12 гривень (пеня, штраф) не підлягає задоволенню з огляду на такі мотиви та імперативні норми чинного законодавства України.

З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на момент розгляду справи.

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей врегулювання відносин за договорами про споживчий кредит у період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX пункт 22 Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» доповнено положеннями, згідно з якими:

-у період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення;

-у тому числі, але не виключно, споживач в разі прострочення звільняється від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (неналежне виконання) споживачем зобов`язань за таким договором;

-усі нараховані за прострочення виконання зобов`язань неустойки (штрафи, пені) підлягають списанню.

Слід зазначити, що у самому тексті Кредитного договору, а саме в пункті 6.4, сторони погодили: «У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон/обмежень) на нарахування штрафних санкцій - штраф протягом періоду дії такого мораторію (заборони) не нараховується та Клієнтом не сплачується».

Таким чином, нарахування Позивачем пені та штрафу у загальному розмірі 5 980,12 гривень прямо суперечить як імперативним вимогам спеціального законодавства, що діє під час воєнного стану, так і безпосереднім умовам укладеного сторонами договору.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Підсумовуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №4879267 від 10.08.2024 року у загальному розмірі 80 697,06 гривень, з яких: 14 999,98 гривень - тіло кредиту; 65 697,08 гривень - відсотки.

У свою чергу відповідачем не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Відповідність розрахунку та розмір заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.

Факт користування кредитними коштами відповідачем також не спростовано, доказів наявності боргу у іншому розмірі не надано.

При цьому відповідач, отримавши позовну заяву, жодних заперечень не надав.

Щодо стягнення судових витрат.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням чого, з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2478,71 гривня, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 2, 4, 12, 13, 15, 16, 19, 76, 77, 78, 81, 141, 258-268, 273, 274, 276, 277, 352-355 ЦПК України, ст. 207, 509, 526, 549, 551, 553, 625, 626, 628, 633, 634, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, суму заборгованості за кредитним договором №4879267 від 10.08.2024, у загальному розмірі 80 697,06 гривень, з яких: 14 999,98 гривень - тіло кредиту; 65 697,08 гривень - відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, витрати за сплату судового збору у розмірі 2478,71 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, e-mail: court@svea.ual, egal@svea.ua (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС - Електронний суд);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. С. Овсянніков