Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 619/1715/26
провадження № 2/619/1270/26
РІШЕННЯ
іменем України
08 червня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями за договорами №961695 від 21.10.2021 та № 4860778 від 03.11.2021, у загальному розмірі 51352,31 гривень, витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 16000 гривень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем уклав два договори:
-Договір позики № 961695 від 21.10.2021 року, укладений з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (торгова марка «ClickCredit»), за умовами якого отримав позику в розмірі 1 100 гривень;
-Договір про споживчий кредит № 4860778 від 03.11.2021 року, укладений з ТОВ «Мілоан», за умовами якого отримав кредит у розмірі 8 000 гривень.
Позивач зазначає, що первісні кредитори виконали свої зобов`язання у повному обсязі, перерахувавши кошти на банківський картковий рахунок відповічіа.
Проте відповідач зобов`язання щодо своєчасного повернення коштів та сплати нарахованих платежів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.
У подальшому, на підставі послідовно укладених договорів факторингу (відступлення права вимоги), право вимоги за вказаними договорами перейшло до ТОВ «Коллект Центр».
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь:
-за Договором № 961695 (станом на 27.02.2026): всього 3 232,31 гривень, з яких: 1 100 гривень - тіло кредиту, 2 112 гривень - відсотки, 2,71 гривні - 3% річних, 17,60 гривень - інфляційні збитки;
-за Договором № 4860778 (станом на 27.02.2026): всього 48 120 гривень, з яких: 8000 гривень - тіло кредиту, 38 600 гривень - відсотки, 1 520 гривень - комісія за надання кредиту.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторони про інше.
Беручи до уваги, те що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи те, що від сторін у справі не надійшло клопотання про інший порядок розгляду, зокрема з викликом сторін в судове засідання, тому розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та з дотриманням, визначеного ст. 275 ЦПК України строку, а саме суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач повідомлений про наявність справи у суді, своєчасно та належним чином, про що свідчить поштовий конверт, який направлявся рекомендованим листом з повідомленням, відзиву чи клопотання щодо розгляду справи до суду не подавав (а.с. 72-73).
У відповідності до ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про розгляд вказаної справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Статтею 1054 ЦК України визначено: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Судом встановлено, що 21.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 961695.
Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «4n7H08CUOS».
Факт перерахування позики в сумі 1 100 гривень на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» № КД-000082332/ТНПП від 10.11.2025 року.
03.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4860778. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «S50961» о 16:16 год. Кредитодавець зобов`язався надати кредит у розмірі 8 000 гривень, строком на 15 днів.
Кошти були перераховані на картковий рахунок позичальника відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та ч. 13 Договору № 961695, ч. 6.5 Договору № 4860778, зазначені електронні правочини за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.
Дослідивши ланцюг договорів відступлення права вимоги за обома зобов`язаннями, суд встановив:
-Права вимоги за Договором позики № 961695 первісним кредитором були відступлені на користь ТОВ «Вердикт Капітал», яке станом на 10.01.2023 року зафіксувало суму боргу та здійснило подальше відступлення прав вимоги на користь ТОВ «Коллект Центр» на підставі відповідних договорів факторингу з додатками (зокрема, Договору факторингу від 10.01.2023).
-Права вимоги за Договором про споживчий кредит № 4860778 від ТОВ «Мілоан» через проміжні факторингові компанії (на підставі договорів факторингу від 25.01.2022 та 26.01.2022 з реєстраційними реєстрами та додатками) перейшли до кінцевого нового кредитора - ТОВ «Коллект Центр».
При цьому судом досліджені настпні докази: Кредитний договір з додатками № 961695 від 21.10.2021; Докази отримання (перерахування) грошових коштів за кредитним договором №961695 від 21.10.2021; Розрахунок заборгованості за кредитним договором від Кредитодавця № 961695 від 21.10.2021; Кредитний договір з додатками № 4860778 від 03.11.2021; Довідка про ідентифікацію кредитного договору № 4860778 від 03.11.2021; Докази отримання (перерахування) грошових коштів за кредитним договором №4860778 від 03.11.2021; Розрахунок заборгованості за кредитним договором від Кредитодавця № 4860778 від 03.11.2021; Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 961695 від 21.10.2021 від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»; Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 4860778 від 03.11.2021 від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»; Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 961695 від 21.10.2021 від ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 4860778 від 03.11.2021 від ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; Договір Факторингу № 25/01/2022/1 від 25.01.2022; Платіжне доручення, що підтверджує оплату по договору № 25/01/2022/1 від 25.01.2022; Акт приймання-передавання Реєстру Боржників від 25.01.2022; Акт приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді від 25.01.2022; Витяг з оригіналу Реєстру боржників до Договору № 25/01/2022/1 від 25.01.2022; Витяг з Реєстру боржників до Договору № 25/01/2022/1 від 25.01.2022; Договір Факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022; Платіжне доручення, що підтверджує оплату по договору № 26-01/2022-83 від 26.01.2022; Акт приймання-передавання Реєстру Боржників від 26.01.2022; Акт приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді від 26.01.2022; Витяг з оригіналу Реєстру боржників до Договору № 26-01/2022-83 від 26.01.2022; Витяг з Реєстру боржників до Договору № 26-01/2022-83 від 26.01.2022; Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023; Акт зарахування зустрічних вимог, що підтверджує оплату по договору за відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023; Акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 10.01.2023; Акт прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді від 10.01.2023; Витяг з оригіналу Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023; Витяг з оригіналу Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023; Витяг з Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023; Витяг з Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023.
Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України та ст. 1077 ЦК України, клієнт (кредитор) може відступити фактору свої права грошової вимоги до третьої особи (боржника) з метою забезпечення виконання зобов`язання.
Пунктом 6.5 Договору позики № 961695 та п. 3.2.6 Договору кредиту № 4860778 чітко передбачено право кредиторів відступати права вимоги третім особам без додаткової згоди боржника.
Надані позивачем витяги з Реєстрів боржників до Договорів факторингу свідчать, що право вимоги до ОСОБА_1 за обома договорами було індивідуалізовано (передано інформацію про ПІБ, ІПН, номери договорів та розмір заборгованості).
Отже, позивач ТОВ «Коллект Центр» набув статусу законного кредитора і має право вимоги до відповідача за обома договорами.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк.
Щодо Договору позики № 961695 (ClickCredit) від 21.10.2021 .
Позивач просить стягнути з відповідача відповідно до розрахунку заборгованості, суму заборгованості у загальному розмірі 3232,31 грн, з яких: 1100 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 2112 - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 17,60 гривень - інфляційні збитки та 2,71 гривні - нараховані 3% річних.
Суд вважає, що за цим договором сума заборгованості становить 3 232,31 гривень.
Тіло кредиту: 1 100 гривень - підлягає стягненню, оскільки факт отримання коштів доведений, а повернення не відбулося. Проценти: нараховані у розмірі 2 112 гривень за період до моменту відступлення права вимоги (10.01.2023). Нарахування здійснено у межах правомірного строку та зафіксовано на дату факторингу. Ставка відповідає базовим умовам договору. 3% річних (2,71 гривень) та інфляційні збитки (17,60 гривень): нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі ст. 625 ЦК України за період прострочення з 25.01.2022 по 23.02.2022 року (період до введення воєнного стану та дії спеціальних пільгових норм).
Розрахунок є арифметично правильним, вимоги правомірні та підлягають задоволенню.
Щодо Договору про споживчий кредит № 4860778 (Мілоан) від 03.11.2021.
Позивач просить стягнути з відповідача відповідно до розрахунку заборгованості, суму заборгованості у загальному розмірі 48120 гривень, з яких: 8000 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 38600 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1520 гривень - заборгованість за комісіями.
Суд оцінює правомірність кожної складової вимоги: тіло кредиту: 8 000 гривень - підлягає стягненню у повному обсязі.
Щодо комісії за надання кредиту: 1 520 гривень (19% від суми кредиту одноразово), суд звзначає, наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», включення до договорів про споживчий кредит умов, які передбачають сплату споживачем комісії за послуги кредитодавця, пов`язані з обслуговуванням, управлінням чи наданням кредиту, які не є самостійними послугами, а є проявом стандартної діяльності кредитора, є неправомірним (аналогічна правова позиція висловлена Великю Палатою Верховного Суду у справі № 202/6412/16-ц).
Нарахування одноразової комісії за «оформлення/надання кредиту» не є окремою фінансовою послугою для клієнта.
Стягнення комісії у розмірі 1 520 гривень суперечить принципу добросовісності та вимогам законодавства про захист прав споживачів, тому у стягненні комісії слід відмовити.
Позивач просить стягнути 38 600 гривень - заборгованість за відсотками.
Згідно з розрахунком, вказана сума була повністю нарахована станом на дату відступлення права вимоги (10.01.2023), а за період з 10.01.2023 по 27.02.2026 нові відсотки нараховані не були (0,00 грн). Водночас за умовами договору кредит надавався на 15 днів (до 18.11.2021) під 2,5% на день, а стандартна ставка становила 5% на день.
Позивач нарахував відсотки за ставкою 5% на день за увесь період прострочення до січня 2023 року.
Відповідно до ст. 625, 1048, 1054 ЦК України та сталої практики Верховного Суду (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом (як плату за кредит) припиняється зі спливом визначеного договором строку кредитування.
Після 18.11.2021 року кредитор мав право нараховувати лише заходи передбаченої відповідальності (неустойку, 3% річних) або проценти за ст. 625 ЦК України, якщо вони чітко визначені договором, але не плату за правомірне користування.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у період прострочення кредитор має право нараховувати проценти за стандартною ставкою 5% на день у якості процентів за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України.
Однак судом враховується, що сума таких процентів за порушення (які за своєю правовою природою в даному випадку прирівнюються до неустойки/штрафних санкцій) становить 38 600 гривень, що майже в 5 разів перевищує тіло кредиту (8 000 гривень).
Крім того, Законом України від 15.03.2022 р. № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено Прикінцеві та перехідні положення ЦК України пунктом 18, згідно з яким у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, зокрема від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, які мають каральний або компенсаційний характер.
Нарахування процентів у розмірі 5% щоденно (1825% річних) поза межами строку кредитування створює очевидний дисбаланс, є несправедливим та каральним за своєю суттю.
З урахуванням вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України (право суду зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків) та загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України), суд вважає за необхідне обмежити розмір нарахованих відсотків за Договором № 4860778.
На думку суду, справедливим, співмірним та достатнім є стягнення відсотків, нарахованих виключно за період правомірного користування кредитом (15 днів за пільговою ставкою 2,5% на день: 8000 * 2,5% * 15 = 3000 гривень, а також частково за період прострочення до моменту введення воєнного стану, обмеживши загальну суму відсотків граничним розміром, що не перевищує розміру тіла кредиту, тобто 8 000 гривень.
Решта суми заявлених позовних вимог щодо відсотків у розмірі 30 600 гривень задоволенню не підлягають, у зв`язку з неспівмірністю та суперечністю принципам захисту прав споживачів фінансових послуг.
За таких обставин позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають частковому задоволенню.
З Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума заборгованості у загальному розмірі 19 232,31 гривень, з яких:
-за Договором №961695 від 21.10.2021 - заборгованість у розмірі 3232,31 гривень, що чкладається з: 1100 - тіло кредиту, 17,60 гривень - інфляційні збитки та 2,71 гривень - нараховані 3% річних;
-за Договором №4860778 від 03.11.2021 - заборгованість у розмірі 16 000 гривень, що складає: 8000 - тіло кредиту та 8000 - наразовані відсотки. У стягненні комісії - 1 520 гривень та залишку відсотків - 30 600 гривень - слід відмовти.
Щодо стягнення судового збору.
За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням чого, з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору у розмірі 997,11 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог.
Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем у якості доказів на підтвердження підстав для стягнення 16 000 гривень за надання правничої допомоги надано: Договір про надання правової допомоги з додатками, що підтверджують факт надання послуг; Тарифи на послуги адвоката; Заявка на надання юридичної допомоги за №1908 від 01.01.2026; Витяг з Акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року.
Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.
Саме про такий підхід у питання витрат на професійну правничу допомогу висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 07 серпня 2024 року в справі № 686/18768/22.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Проте суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Також суд зауважує, що надані адвокатом послуги є для нього типовими в силу укладеного із позивачем договору про надання правової допомоги, який свідчать про надання адвокатським об`єднанням аналогічної правової допомоги за іншими кредитними договорами, а відтак зазначене не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Отже, враховуючи вищевказане та беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані види послуг, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є завищеною, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.
Саме такий розмір професійної правничої допомоги, на переконання суду, буде відповідати обсягу наданих послуг, а також вимогам розумності та справедливості.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 1, 76, 77, 78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживанн зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306), суму заборгованості за кредитними зобов`язаннями у загальному розмірі 19 232,31 гривень, з яких: 3232,31 гривень - заборгованість за Договором №961695 від 21.10.2021; 16000 гривень - заборгованість за Договором №4860778 від 03.11.2021.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживанн зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306), витрати за сплату судового збору у розмірі 997,11 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживанн зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, е-mail: info@collect-center.com.ua (має зареєстрований кабінет у підсистемі ЄСІТС - Електронний Суд);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживанн зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В. С. Овсянніков
Судове рішення № 137179596, Дергачівський районний суд Харківської області було прийнято 08.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 619/1715/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: