Рішення № 137179595, 08.06.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1665/26

провадження № 2/619/1243/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 червня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 1538450 від 21.02.2020 у розмірі 34865 гривень, витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.02.2020 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Кредитний договір № 1538450.

За умовами цього договору Відповідачу було надано фінансовий кредит у розмірі 7 000 гривень, строком на 30 днів (до 22.03.2020) зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок.

Сторонам узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.

ТОВ «МІЛОАН» виконало свої зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши кошти у безготівковій формі на картковий рахунок Відповідача, що підтверджується відповідною квитанцією платіжної системи.

Відповідач не виконала свої зобов`язання у повному обсязі, грошові кошти не повернула, проценти за користування коштами не сплатила.

Надалі на підставі укладених договорів факторингу (відступлення права вимоги) право вимоги за цим Кредитним договором перейшло від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»:

- 26.01.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір № 26-01/2022-83, за яким відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 ;

- 10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-01/2023, за яким право вимоги перейшло до Позивача.

Позивач вказує, що Відповідач належним чином не виконувала своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати нарахованих сум, у зв`язку з чим станом на дату формування позовної заяви утворилася прострочена заборгованість у загальному розмірі 34 865 гривень, з яких:

- 7000 гривень - заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту);

- 27445 гривень - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

- 420 гривень - заборгованості за комісією.

Посилаючись на положення статей 525, 526, 610, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, Позивач просить суд стягнути з Відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 гривень.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторони про інше.

Беручи до уваги, те що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи те, що від сторін у справі не надійшло клопотання про інший порядок розгляду, зокрема з викликом сторін в судове засідання, тому розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та з дотриманням, визначеного ст. 275 ЦПК України строку, а саме суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач повідомлена про наявність справи у суді, своєчасно та належним чином, про що свідчить поштовий конверт, який направлявся рекомендованим листом з повідомленням, відзиву чи клопотання щодо розгляду справи до суду не подавала (а.с. 57-58).

У відповідності до ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається такою, що належним чином повідомлена судом про розгляд вказаної справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1054 ЦК України визначено: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 21.02.2020 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1538450 в електронній формі.

Угода підписана Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором S41892, надісланим у SMS-повідомленні на її верифікований номер мобільного телефону НОМЕР_1 , що повністю відповідає вимогам ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та ст. 1055 ЦК України.

Згідно з індивідуальною частиною договору: сума кредиту становила 7 000 гривень; строк кредитування - 30 днів (дата повернення коштів - 22.03.2020); процентна ставка за користування кредитом в межах узгодженого строку (пільгова/акційна) складала - 0,75% від фактичного залишку кредиту за кожен день; стандартна (базова) процентна ставка встановлена на рівні - 1,50% за кожен день користування; одноразова комісія за надання кредиту визначена у розмірі - 6,00% від суми кредиту, що становить 420 гривень.

ТОВ «МІЛОАН» виконало свої фінансові зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти в сумі 7 000 гривень на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_2 через платіжну систему Visa (еквайр ПАТ «Приватбанк», учасник ТОВ «ФК «Елаєнс»), що підтверджується належним електронним розрахунковим документом (квитанцією від 21.02.2020).

У зв`язку з невиконанням Відповідачкою зобов`язань у встановлений термін, первісний кредитор здійснив подальше відступлення прав вимоги за цим правочином.

На підставі Договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а також Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», право вимоги стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1538450 перейшло до Позивача, що узгоджується з положеннями статей 512, 514 ЦК України та глави 73 ЦК України (факторинг).

Відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» підтверджується: Договір факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняло право вимоги до боржників, включаючи право вимоги до ОСОБА_1 ; реєстром боржників до Договору факторингу № 26-01/2022-83, що містить конкретні ідентифікуючі дані боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору (№ 1538450), дату його укладення (21.02.2020) та точний розмір заборгованості (тіло кредиту та проценти), яка передавалася на момент відступлення, підписаний обома сторонами договору; платіжне доручення (квитанція), що підтверджує фінансування (оплату ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на користь ТОВ «МІЛОАН» за відступлений портфель прав вимоги), що є обов`язковою умовою дійсності договору факторингу відповідно до ст. 1077 ЦК України та актом приймання-передачі Реєстру боржників, що підписаний між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», який фіксує момент фактичної передачі права вимоги та електронних справ боржників.

Відступлення права вимоги від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підтверджується наступним пакетом документів: договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, відповідно до якого право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до Позивача; додаток № 1 до Договору № 10-01/2023 - Реєстр прав вимоги, у якому під порядковим номером зазначені дані ОСОБА_1 , її ідентифікаційний код, реквізити первісного Кредитного договору № 1538450 від 21.02.2020, а також суму заборгованості, яка відступалася (зокрема, зафіксовано суму процентів у розмірі 27 445 гривень та комісію 420 гривень), що підтверджує, набуття ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прав вимоги саме до цього ОСОБА_1 ; актом приймання-передачі права вимоги до Договору № 10-01/2023, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв усі документи та права вимоги в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення договору; платіжний документ про оплату за Договором № 10-01/2023, що свідчить про виконання ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» своїх зобов`язань перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» щодо оплати вартості отриманих прав вимоги.

Крім самих договорів, у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують правоздатність сторін на здійснення цих операцій: Витяги з Реєстру фінансових установ (або чинні ліцензії Нацбанку/Нацкомфінпослуг), які підтверджують, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на момент укладення договорів мали статус фінансових установ та законне право здійснювати операції з факторингу та відступлення прав вимоги.

Свідчення про належність електронного підпису: довідка або звіт про перевірку одноразового ідентифікатора S41892, яка доводить, що первісний договір був укладений правомірно, а отже, право вимоги за ним могло бути законно передано по ланцюгу правонаступників.

У сукупності ці документи згідно зі ст. 76-80 ЦПК України є належними, допустимими та достовірними доказами того, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є законним правонаступником прав вимоги до ОСОБА_1 .

Отже, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Оцінюючи характер спірних правовідносин, суд виходить із загальних засад цивільного законодавства.

За змістом ст. 526, 530, 610, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Факт отримання Відповідачем грошових коштів у розмірі 7 000 гривень є доведеним матеріалами справи.

Оскільки кошти у визначений строк (до 22.03.2020) повернуті не були, вимога Позивача про стягнення тіла кредиту в сумі 7 000 гривень є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо нарахування процентів, суд зазначає, що в межах визначеного договором строку користування кредитом (30 днів) вони підлягають нарахуванню за погодженою ставкою 0,75% на день, а після закінчення цього строку - за базовою ставкою 1,50% на день як плата за користування майном або у формі процентів за порушення грошового зобов`язання відповідно до умов договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наданий Позивачем розрахунок процентів у розмірі 27 445 гривень є арифметично коректним, відповідає фактичному періоду прострочення до моменту відступлення права вимоги та підлягає стягненню у повному обсязі.

Окремо оцінюючи правомірність вимог Позивача в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 420 гривень (нарахованої одноразово за ставкою 6,00% від суми кредиту за його оформлення/надання), суд дійшов висновку про відсутність підстав для її стягнення з огляду на таке.

Відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення договору) та положень ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», умови договору, які обмежують права споживача або встановлюють несправедливий дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, є недійсними (нікчемними).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду (що відображає практику застосування норм матеріального права у спорах щодо електронних договорів мікрокредитування та факторингу), надання кредиту є одноразовим актом і безпосереднім обов`язком кредитодавця за договором. Дії фінансової установи щодо безпосереднього перерахування коштів чи адміністрування кредиту є технологічними процесами, які кредитор вчиняє у власних інтересах для забезпечення власної господарської діяльності.

Нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (зокрема за «надання», «оформлення» чи «обслуговування» кредиту), є правомірним виключно у випадку, якщо такі послуги є окремими додатковими послугами, що надаються споживачу за його вибором, приносять йому окремий самостійний корисний ефект та не пов`язані безпосередньо з виконанням основного зобов`язання кредитора щодо видачі грошей.

Укладений сторонами Кредитний договір № 1538450 не містить відомостей про надання Відповідачу будь-яких додаткових, окремих послуг, відмінних від самого надання фінансового кредиту.

Нарахування одноразової комісії у розмірі 420 гривень за сам факт надання (видачі) тіла кредиту є покладенням на споживача супутніх витрат кредитора, що прямо заборонено законодавством про захист прав споживачів і споживче кредитування, оскільки це призводить до подвійної оплати тієї самої послуги (яка вже компенсується у формі сплати відсотків за кредитом).

За таких обставин, договірні умови в частині встановлення комісії за надання кредиту є несправедливими, суперечать основним засадам цивільного законодавства та принципу добросовісності, у зв`язку з чим нарахована заборгованість по комісії у розмірі 420 гривень стягненню не підлягає.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають частковому задоволенню.

З Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума заборгованості у загальному розмірі 34 445 гривень, з яких: 7000 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 27 445 гривень - заборгованості за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог (стягнення комісії) слід відмовити.

Щодо стягнення судового збору.

За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням чого, з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2630,33 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем у якості доказів на підтвердження підстав для стягнення 13 000 гривень за надання правничої допомоги надано: Договір про надання правничої допомоги з додатками, що підтверджують факт надання послуг; заявка про надання юридичної допомоги від 01.01.2026 за № 1917; Витяг з Акту №18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026.

Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд у кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.

Саме про такий підхід у питання витрат на професійну правничу допомогу висловив Верховний Суд у додатковій постанові від 07 серпня 2024 року в справі № 686/18768/22.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Проте суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Також суд зауважує, що надані адвокатом послуги є для нього типовими в силу укладеного із позивачем договору про надання правової допомоги, який свідчать про надання адвокатським об`єднанням аналогічної правової допомоги за іншими кредитними договорами, а відтак зазначене не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Отже, враховуючи вищевказане та беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані види послуг, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є завищеною, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.

Саме такий розмір професійної правничої допомоги, на переконання суду, буде відповідати обсягу наданих послуг, а також вимогам розумності та справедливості.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 1, 76, 77, 78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживанн зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306), суму заборгованості за Договором №1538450 від 21.02.2020 у загальному розмірі 34445 гривень, з яких: 7000 гривень - заборгованість за тілом кредиту та 27 445 гривень - заборгованості за процентами.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживанн зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306), витрати за сплату судового збору у розмірі 2630,33 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживанн зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, е-mail: info@collect-center.com.ua (має зареєстрований кабінет у підсистемі ЄСІТС - Електронний Суд);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживанн зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. С. Овсянніков