Рішення № 137179086, 02.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 02.06.2026Справа № 554/3482/26 Провадження № 2/554/2851/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Савченко Л.І.

при секретарі Титаренко Д.В.

за участю представника позивача Бордюг С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з транспортного засобу,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просив зняти арешт з транспортного засобу ЗАЗ- DAEWOO, модель Т13110 ЗНГ, 2006 року випуску, номер шасі/кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , накладений Полтавським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В обґрунтування позову представник позивача вказав, що ОСОБА_1 володіє транспортним засобом ЗАЗ-DAEWOO, модель Т13110 ЗНГ, 2006 року випуску, номер шасі/кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 на праві власності. Автомобіль позивачем було придбано 18.09.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Звернувшись до сервісного центру МВС, ОСОБА_1 було повідомлено, що на його автомобіль накладено обмеження арешт або заборона відчуження з 21.04.2011 року за вихідним листом № 11/3342 державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ (арешт накладався на майно ОСОБА_2 ). ОСОБА_2 попередній власник автомобіля, саме до 2009 року. Тобто арешт на автомобіль було накладено вже після відчуження майна від ОСОБА_2 позивачу, саме через 2 роки до володіння позивача автомобілем. Позивачем до Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці, Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлялися листи, скарги про зняття арешту з автомобіля. В листах-відповідях зазначено неможливість зняття арешту та необхідність звернення до Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Представник позивача зазначає, що оскільки відсутні відомості про відкриті виконавчі провадження та накладення арештів відносно позивача, наявний арешт на автомобіль накладено в межах виконавчого провадження відносно сторонньої особи, враховуючи бездіяльність відповідача в частині надання інформації та вчиненні дій, а отже

відсутні підстави для накладення арешту відносно майна позивача, наявність такого обтяження створює перешкоди у вільному володінні майном.

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків, які позивачем усунуто в строк вказаний в ухвалі суду.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 позовну заяву підтримав, з наведених у ній підстав.

Відповідач Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час розгляду справи , що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до Електронного кабінету (а.с.29) в судове засідання свого представника не направили, про причину його неявки суд не повідомлено.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено , що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу ЗАЗ- DAEWOO, модель Т13110 ЗНГ, 2006 року випуску, номер шасі/кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.14-15).

Територіальним сервісним центром МВС № 5342 на запит ОСОБА_4 надано відповідь від 20.07.2024 р. № 31/32-5342/Л-984-756-24, що відповідно до наявних баз даних, станом на 18.07.2021 року на автомобіль ЗАЗ- DAEWOO, номер шасі/кузова НОМЕР_1 станом на 18.07.2024 року накладено обмеження - арешт або заборона на відчуження: 21.04.2011 року за вихідним листом № 11/3342 державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ (арешт накладений на майно ОСОБА_2 ) (а.с.10).

З повідомлення начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького районну Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.07.2024 № 158626 вбачається, що згідно даних АСВП виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 не перебувають та не перебували, відсутня інформація про накладання арешту на автомобіль Daewoo Sens, номер НОМЕР_2 (а.с.11).

З копії листа начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького районну Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.11.2025 № 240840 вбачається, що Р.Літвіну рекомендовано звернутись до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.12).

З відповіді В.о. начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Є.Федька від 23.09.2024 р. № 123584 вбачається, що згідно наявної інформації у автоматизованій системі виконавчого провадження виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають та не перебували (а.с.12 зворот).

Позивач 26.11.2025 року звернувся із заявою до відповідача Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з проханням зняти арешт із належного йому автомобіля (а.с.16).

Доказів надання відповіді на вказану заяву відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

За змістом ч. 1 ст. 316, ч.ч.1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22) зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) також зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Судом встановлено, що арешт на автомобіль позивача був накладений після набуття ним права власності, в межах розгляду спору щодо попереднього власника ОСОБА_2 . Наявність вказаного обтяження на майно у вигляді арешту перешкоджає позивачу в здійснені його прав як власника транспортного засобу, оскільки він позбавлений змоги в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Зважаючи на те, що відкриті виконавчі провадження у АСВП щодо ОСОБА_1 відсутні, арешт майна застосовано щодо майна третьої особи ( ОСОБА_2 ) після набуття права власності на автомобіль ОСОБА_1 , питання про зняття арешту з вищенаведеного майна не вирішено державним виконавцем самостійно, продовження арешту майна порушує права позивача як власника майна на розпорядження ним. Тому таке право підлягає захисту в судовому порядку.

Ураховуючи вищенаведене та з огляду на те, що відповідач не подав суду відомостей, які б спростовували позицію позивача, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст. 4,12, 81, 141, 229, 263-265, 268, 289, 354 ЦПКУкраїни, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зняти арешт з транспортного засобу ЗАЗ-DAEWOO, модель Т13110 ЗНГ, 2006 року випуску, номер шасі/кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_4 , накладений на підставі листа державного виконавця ВДВС Полтавського РУЮ від 21.04.2011 року за вихідним листом № 11/3342.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місце знаходження: 36023, м. Полтава, вул. Стешенка,6, код ЄДРПОУ 34962946.

Повне рішення складено 05 червня 2026 року.

Суддя Л.І. Савченко