Постанова № 137178036, 03.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/2616/26

Провадження 3/362/921/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши об`єднану справу про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (паспорт НОМЕР_1 від 08.02.2000), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 о 12.50 год в Київській області в с. Калинівка по вул. Залізнична ОСОБА_1 керував транспортним засобом еклектроскутером Dozer без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту, зміна забарвлення обличчя, тремтіння пальців рук, але в порушення вимог п.2.5 ПДР від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився повторно протягом року.

Відповідно до протоколу, 19.03.2026 о 12.50 год в Київській області в с. Калинівка по вул. Залізнична ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом еклектроскутером Dozer без д.н.з. без посвідчення водія відповідної категорії.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину категорично заперечив, просив закрити справу стосовно нього, подав клопотання про залучення до участі у справі його представника фахівця у галузі права Лазебного В.А., надавши відповідні документи (довіреність та диплом спеціаліста), яке в порядку ст. 271 КУпАП судом задоволено.

Фахівець у галузі права ОСОБА_2 у ході розгляду справи подав ряд письмових заяв та клопотань:

1.30.04.2026 про відвід судді Сухаревій О.В.

Заяву про відвід розглянуто іншим складом суду і ухвалою від 07.05.2026 відмовлено у задоволенні відводу (головуюча суддя Лебідь-Гавенко Г.М.).

2.01.06.2026 про відкладення розгляду справи до розгляду апеляційної скарги на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.03.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом розглянуто та відхилено вказане клопотання, оскільки згідно рішення Київського апеляційного суду від 19.05.2026 вказану апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

3.01.06.2026 та 03.06.2026 клопотання та заяву про непідсудність Васильківському міськрайонному суду Київської області справ про адміністративні правопорушення за ст. 130 та ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 та передачу їх іншому суду Фастівському міськрайонному суду Київської області, оскільки місце вчинення правопорушень смт Калинівка та смт Діброва (місце проживання особи) відноситься до Фастівського району Київської області.

Розглянувши вказане клопотання суд виходить з наступного:

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення місцем вчинення є смт Калинівка Київської області, а місцем проживання особи смт Діброва Київської області, що, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807/ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», відносяться до Фастівського району Київської області.

Разом з тим, згідно ч. 3-1 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 2102-IX.

Таким чином, розгляд об`єднаної справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 належить до компетенції Васильківського міськрайонного суду Київської області.

У судовому засіданні 03.06.2026 фахівець у галузі права ОСОБА_2 пояснив, що справа за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю, оскільки ОСОБА_1 керував вантажним електроциклом Dozer Model-1 потужністю 800W, який не потребує державної реєстрації та отримання спеціальних прав на керування, подав відповідні письмові заперечення та технічну характеристику на цей транспортний засіб, які долучено до матеріалів справи, а також зауважив, що оскільки ОСОБА_1 не отримував прав на керування і електроцикл не є транспортним засобом в розумінні ПДР, то він не є водієм і не підлягає огляду на стан сп`яніння в порядку, встановленому саме для водіїв. Крім того, матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 цим транспортним засобом, він стоїть, коли до нього підходять працівники поліції, ознаки сп`яніння, які вказані в матеріалах, не відповідають дійсності, і не можуть слугувати підставою для медичного огляду. Крім того, ОСОБА_1 як громадянин України мав повне право відмовитись від огляду, оскільки не мав можливості залишити транспортний засіб із вантажем без догляду, а дома чекала дружина-інвалід, якій потрібна була допомога.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справі є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. При розгляді справи, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Справа про правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Положеннями п. 2.1а ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відповідно до п.1.10 ПДР механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Разом з цим, у протоколі стосовно ОСОБА_1 взагалі не вказано про потужність електроскутера, яким він керував і що вона була більше 3 кВт, а будь які інші докази на підтвердження того, що він відноситься до транспортних засобів для керування яким необхідно отримання відповідних прав до протоколу не долучено.

Натомість, стороною захисту надано документ щодо технічних характеристик електроскутера (електроцикла), яким керував ОСОБА_1 де вказано, що його потужність складає 800W.

Таким чином, у ОСОБА_1 відсутній обов`язок щодо отримання прав на керування таким транспортним засобом, тому в його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Справа про правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Судом досліджено надані письмові матеріали, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення від 19.03.2026, який складено відповідно до вимог КУпАП, в якому викладено фактичні обставини скоєного правопорушення, порушені норми закону, кваліфікацію дій особи, який підписано особою з позначкою «Пояснення надам у суді»;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, згідно якого встановлено ознаки алкогольного сп`яніння, наявні у водія та зафіксовано відмову водія від проходження огляду;

- направлення водія на огляд до медичного закладу, який не проводився через відмову водія від огляду, в якому вказано назву медичного закладу, анкетні дані водія, виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння, та зафіксовано відмову водія від огляду у медичному закладі;

- рапорт поліцейського щодо обставин несення служби 19.03.2026;

- копія постанови суду від 12.03.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, яке вчинено ним 14.02.2026;

- відеозапис, що міститься на диску як додатку до протоколу, з якого вбачається вся процедура розгляду справи.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частина друга цієї статті передбачає відповідальність за вчинення таких дій повторно протягом року.

Тобто, сама відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складає об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення. Для її наявності підтвердження алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не потрібно.

Згідно пунктів 2,4,6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, відповідно до п. 3 цієї інструкції, є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп`яніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я.

Таким чином, заслухавши пояснення, дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, у тому числі відеозапис подій, зміст якого не заперечувався, забезпечивши особі можливість надати суду докази на підтвердження своєї позиції, у тому числі за допомогою фахівця у галузі права, оцінивши всі наявні докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 керував електроскутером (електроциклом) з ознаками алкогольного сп`яніння, якому працівники поліції висунули вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, на що він відмовився.

У зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння на місці події шляхом зовнішньої перевірки (огляду) на підставі суб`єктивного сприйняття (припущення) поліцейським в порядку та спосіб, встановлений законодавством, останнім цілком обґрунтовано було висунуто вимогу про необхідність проходження огляду на місці або у закладі охорони здоров`я.

Проте, поведінка ОСОБА_1 на місці події об`єктивно свідчила про те, що останній свідомо відмовився від проходження такого огляду. При цьому, незгода сторони захисту з виявленими ознаками сп`яніння як на місці зупинки, так і у судовому засіданні не усуває обов`язок особи, яка керує транспортним засобом щодо проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції.

На відеозапису не зафіксовано жодної погрози, тиску або інших незаконних дій з боку працівників поліції в бік ОСОБА_1 , при цьому він був вільний у висловлюванні своєї позиції, ніхто не примушував давати або не давати пояснення, проходити або не проходити огляд, таким чином це була усвідомлена добровільна позиція ОСОБА_1 відмовитися від проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

Посилання сторони захисту, що оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом, якому не потрібна державна реєстрація та на керування якого не потрібно отримання водійського посвідчення, тому не є водієм в розумінні ПДР і не підлягає відповідальності в порядку ст. 130 КУпАП, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 ПДР.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що електроцикл Dozer Model-1 потужністю 800W, яким керував ОСОБА_1 відповідає поняттю «транспортний засіб», оскільки призначений для перевезення людей на ньому встановлений механізм, за допомогою якого він приводиться в рух, а особа, яка ним керує є водієм у розумінні п. 1.10 ПДР.

Крім того, згідно правового висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей286,286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

У вказаній постанові об`єднана палата зазначає, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього рухув майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, суд також виходить з того, що у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Разом з тим, окремі неточності чи технічні помилки в процесуальних документах, на які посилається захисник, не можуть бути безумовними підставами для визнання таких документів (доказів) недопустимими, якщо при цьому не порушуються фундаментальні права і свободи особи (відповідно до правових висновків Верховного суду).

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення п. 2.5 ПДР , оскільки пройти огляд є обов`язком як водія, так і особи, яка керує транспортним засобом тому наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, його дії необхідно кваліфікувати як відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння повторно протягом року.

У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП, передбачає альтернативні види як основних, так і додаткових стягнень. Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника (працює з використанням транспортного засобу, має на утримання дружину-інваліда), суд вважає за необхідне накласти стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без застосування додаткового стягнення.

При цьому, строк дії попереднього стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами 1 рік, застосований постановою суду від 12.03.2026 не сплинув, невідбута частина строку складає 9 місяців, тому необхідно застосувати положення ст. 30 КУпАП при визначенні остаточного строку додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір сплачується особою, на яку накладено стягнення.

Керуючись ст.ст. 27, 33, 34, 40-1, ч. 2 ст. 130, 221, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. в дохід держави (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати невідбуту частину додаткового стягнення у виді позбавленням права керувати транспортними засобами та остаточно визначити строк позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки 9 місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 665,6 грн. судового збору (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП постанова надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання стягується: подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня ухвалення.

Суддя Сухарева О.В.