Рішення № 137178011, 06.03.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1137/25

провадження № 2/361/399/25

06.03.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаряГриценко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кар Інвест Україна до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кар Інвест Україна про відшкодування збитків за нікчемним договором,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції ОСОБА_1 .

У січні 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Кар Інвест Україна» про відшкодування збитків за нікчемним договором. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 07.07.2022 між ТОВ «КАР Інвест Україна» та ОСОБА_1 укладено договір оренди транспортного засобу з правом викупу №10/22, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у строкове платне користування транспортний засіб, що визначений у цьому договорі (далі транспортний засіб), з наступним переходом права власності на нього від орендодавця до орендаря; а орендар зобов`язується прийняти транспортний засіб у строкове платне користування, а згодом і у власність, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату. Умовами договору погоджено характеристики транспортного засобу, а саме: MERCEDES-BENZ A 180, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 07.07.2022. Під час користування автомобілем 0 07 по 09 липня 2022 року позивач ОСОБА_1 здійснювала як капітальний, так і поточний ремонт вищевказаного транспортного засобу, що у загальному розмірі становить 92 729 гривень. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2024 у справі № 361/7111/23 стягнуто з ТОВ «КАР Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором оренди транспортного засобу з правом викупу № 10/22 від 07 липня 2022 року у розмірі 202 663 грн. 03 коп. Зазначеним рішенням суду від 09.07.2024, яке набрало законної сили, встановлено, що договір оренди транспортного засобу з правом подальшого викупу, укладений 07 липня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КАР Інвест Україна», оформлено в простій письмовій формі, відтак всупереч вимог частини другої статті 799 ЦК України сторонами не дотримано процедури обов`язкового нотаріального посвідчення договору. Рішення суду ТОВ «КАР Інвест Україна» виконане. Однак, понесені витрати на ремонт авто товариством не відшкодовано. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ «КАР Інвест Україна» завдані збитки у розмірі 92 729 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 1211, 20 гривень.

Заперечення ТОВ «Кар Інвест Україна» на позов ОСОБА_1

18 березня 2025 року від представника ТОВ «Кар Інвест Україна» надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні. Заперечення відповідач мотивує тим, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні одержала на виконання цього правочину у натурі все, що вона, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Тобто, згідно положень ч. 1 ст. 216 ЦК України, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Доводи ОСОБА_1 про те, що на виконання умов договору оренди транспортного засобу з правом викупу №10/22, який визнано нікчемним, вона понесла збитки, у вигляді оплати ремонту транспортного засобу відповідач вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки оплата ремонту транспортного засобу, яким позивач користувалась з 07.07.2022 та продовжує користуватись до цього часу, не є витратами у натурі, які відповідач одержав від позивачки на виконання нікчемного правочину і які він повинен їй повернути у розумінні ч. 1 ст. 216 ЦК України. ТОВ «Кар Інвест Україна» наголошує на тому, що долучені до позовної заяви копії платіжних документів жодним чином не доводять факт понесення збитків позивачем, адже вона користується автомобілем протягом тривалого часу (більше ніж 2,5 роки), тому цілком закономірним є його обслуговування, ремонт та витрати на паливно-мастильні матеріали. Також долучені до позовної заяви копії платіжних документів жодним чином не доводять факт вини відповідача у понесенні будь-яких збитків позивачем. Так, відповідач звертає увагу суду на те, що копії товарних чеків, накладних, тощо, надані ОСОБА_1 не за той період, за який позивач вказує у позові (з 07.07.2022 по 09.07.2022) про здійснення поточного та капітального ремонту транспортного засобу, а за значно триваліший період часу. ТОВ «Кар Інвест Україна» наголошує на тому, що позивачем не доведено наявності протиправної поведінки в діях відповідача та наявності жодного із елементів складу цивільного правопорушення, що є необхідним для стягнення збитків, про які ОСОБА_1 просить суд.

Стислий виклад позиції ТОВ «Кар Інвест Україна»

У лютому 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ТОВ «Кар Інвест Україна» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В обґрунтування позовних вимог, ТОВ «Кар Інвест Україна» посилається на те, що 07.07.2022 між ТОВ «КАР Інвест Україна» та ОСОБА_1 укладено договір оренди транспортного засобу з правом викупу №10/22, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у строкове платне користування транспортний засіб, що визначений у цьому договорі (далі транспортний засіб), з наступним переходом права власності на нього від орендодавця до орендаря; а орендар зобов`язується прийняти транспортний засіб у строкове платне користування, а згодом і у власність, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату. Умовами договору погоджено характеристики транспортного засобу, а саме: MERCEDES-BENZ A 180, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 07.07.2022. Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем вищевказаного транспортного засобу засвідчується Актом прийому-передачі транспортного засобу від 07.07.2022.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2024 у справі № 361/7111/23 стягнуто з ТОВ «КАР Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором оренди транспортного засобу з правом викупу № 10/22 від 07 липня 2022 року у розмірі 202 663 грн. 03 коп. Вищевказаним рішенням суду від 09.07.2024, яке набрало законної сили, встановлено, що договір оренди транспортного засобу з правом подальшого викупу, укладений 07 липня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КАР Інвест Україна», оформлено в простій письмовій формі, та всупереч вимог частини другої статті 799 ЦК України сторонами не дотримано процедури обов`язкового нотаріального посвідчення договору, що свідчить про його нікчемність, а тому цей договір не породжує прав і обов`язків та наслідків для сторін.

ТОВ «КАР Інвест Україна» виконало зазначене вище рішення суду. Однак, відповідач ОСОБА_1 до цього часу не повернула позивачу транспортний засіб MERCEDES-BENZ A 180, користується ним та відмовляється повернути авто позивачу у добровільному порядку.

З наведених підстав, ТОВ «КАР Інвест Україна» просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме: договору оренди транспортного засобу з правом викупу №10/22 від 07.07.2022 та зобов`язати ОСОБА_1 повернути ТОВ «Кар Інвест Україна» спірний транспортний засіб MERCEDES-BENZ A 180, д.р.н. НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 07.07.2022 й покласти на відповідача судові витрати.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. від 07 січня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кар Інвест Україна» про відшкодування збитків за нікчемним договором, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 31.03.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Дутчаку І.М.

Згідно розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 31.07.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2025 вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Петришин Н.М.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 06 жовтня 2025 року справу прийнято до провадження судді та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. від 05 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Кар Інвест Україна» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 31.07.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2025 вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Петришин Н.М.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 11 серпня 2025 року справу прийнято до провадження судді та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2025 року об`єднано в одне провадження позовні вимоги ТОВ «Кар Інвест Україна» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Кар Інвест Україна» про відшкодування збитків за нікчемним договором.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов ТОВ «Кар Інвест Україна» визнала, а також просила задовольнити її позовні вимоги до ТОВ «Кар Інвест Україна» та стягнути збитки, які вона понесла у зв`язку з ремонтом орендованого авто.

У судовому засіданні представник ТОВ «Кар Інвест Україна» - адвокат Степ`юк Ю.С. позовні вимоги товариства підтримала та просила задовольнити, проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечувала та просила відмовити в їх задоволенні.

Обставини справи, що встановлені судом

07 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАР Інвест Україна» та ОСОБА_1 укладено договір оренди транспортного засобу з правом викупу №10/22, за умовами якого орендодавець зобов`язується передати орендарю у строкове платне користування транспортний засіб, що визначений у цьому договорі (далі транспортний засіб), з наступним переходом права власності на нього від орендодавця до орендаря; а орендар зобов`язується прийняти транспортний засіб у строкове платне користування, а згодом і у власність, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.

У пункті 1.2 договору сторони погодили характеристики орендованого транспортного засобу, а саме: MERCEDES-BENZ A 180, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 07.07.2022.

Оціночна вартість транспортного засобу на момент передачі обумовлена сторонами в сумі 175 910 грн. 00 коп., що згідно з домовленим курсом на момент підписання договору становить 4 900 доларів США 00 центів (п. 1.2.2 договору).

За умовами п. 3.1 договору, транспортний засіб повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом 2-х двох днів з моменту набрання чинності цим договором, що оформлюється сторонами актом прийому-передачі.

Відповідно до Додатку № 1 до вищевказаного договору оренди Акту прийому-передачі транспортного засобу, підписаного сторонами 07 липня 2022 року, ТОВ «КАР Інвест Україна» передало ОСОБА_1 у платне строкове користування транспортний засіб MERCEDES-BENZ A 180, номер шасі: НОМЕР_1 , 2010 року випуску, д.р.н. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 07.07.2022.

Згідно п. 2 Акту прийому-передачі транспортного засобу від 07 липня 2022 року, сторони підтвердили, що зазначений транспортний засіб на момент передачі знаходиться у належному для експлуатації стані.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2024 у справі № 361/7111/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «КАР Інвест України» про визнання договору оренди транспортного засобу недійсним, стягнення грошових коштів, сплачених за договором, задоволено частково; стягнуто з ТОВ «КАР Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором оренди транспортного засобу з правом викупу № 10/22 від 07 липня 2022 року у розмірі 202 663 грн. 03 коп.

За змістом вищевказаного рішення суду, оспорюваний договір оренди транспортного засобу з правом подальшого викупу, укладений 07 липня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КАР Інвест Україна», оформлено у простій письмовій формі та всупереч вимог частини другої статті 799 ЦК України сторонами не дотримано процедури обов`язкового нотаріального посвідчення договору, що свідчить про його нікчемність.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2024 у справі № 361/7111/23 набрало законної сили 09 серпня 2024 року.

18 жовтня 2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист у справі № 361/7111/23.

Постановою головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білець Т.М. від 01.11.2024 відкрито виконавче провадження № 76440413 з примусового виконання виконавчого листа № 361/7111/23.

За змістом постанови головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білець Т.М. від 05 грудня 2024 року (ВП № 76440413), боржником рішення виконано, арешти з усіх рахунків боржника знято.

Відповідно до результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП, виконавче провадження № 76440413 завершено.

На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 надані копії товарного чеку від 11.08.2022 на суму 43 000 гривень (запчастини, виконано робіт); накладної № 1108 від 11.08.2022 на суму 29 000 гривень; заказу-наряду № 1108 за проведені ремонті роботи транспортного засобу, у період з 07.07.2022 по 11.08.2022, на суму 43 000 гривень; заказу-наряду № 1108 за проведені ремонті роботи транспортного засобу, у період з 20.04.2023 по 30.05.2023, на суму 14 000 гривень; копії квитанцій.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У ст. 216 ЦК України визначені правові наслідки недійсності правочину.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. У разі застосування реституції за недійсним договором оренди, орендодавець зобов`язаний повернути орендарю сплачені ним платежі на виконання умов договору, а орендар - повернути орендодавцю передане за договором майно, а саме об`єкт оренди, яким він користувався.

За приписами ч. 2 ст. 216 ЦК України, на яку посилається ОСОБА_1 , якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

У ч. 1 ст. 22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 466/3470/15-ц суд наголошував на тому, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Таким чином, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливо б було відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Так, на підтвердження заявлених ОСОБА_1 вимог щодо відшкодування збитків, завданих нікчемним договором оренди транспортного засобу з правом викупу №10/22, укладеним 07 липня 2022 року між ТОВ «КАР Інвест Україна» та ОСОБА_1 , остання надала до суду докази проведеного ремонту транспортного засобу MERCEDES-BENZ A 180, д.р.н. НОМЕР_2 , на суму 92 729 гривень.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у частинах першій, другій статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, ремонті роботи автомобіля MERCEDES-BENZ A 180, д.р.н. НОМЕР_2 , згідно наданих копії товарного чеку від 11.08.2022, накладної № 1108 від 11.08.2022; заказів-нарядів № 1108, проводилися у період з 07.07.2022 по 11.08.2022, 20.04.2023 по 30.05.2023.

Разом з цим, відповідно до п. 2 Акту прийому-передачі транспортного засобу від

07 липня 2022 року, сторони підтвердили, що вищевказаний орендований транспортний засіб на момент передачі знаходиться у належному для експлуатації стані.

Відтак, ТОВ «КАР Інвест Україна» передало ОСОБА_1 в оренду транспортний засіб у належному стані й доказів того, що авто потребувало ремонту і без даних робіт транспортний засіб не міг бути експлуатований орендарем, суду не надано, як і не надано доказів того, що вищевказаний транспортний засіб за нікчемним договором, повернуто орендодавцеві.

Натомість, судом встановлено, що й досі вищевказаний транспортний засіб перебуває у користуванні ОСОБА_1 , авто не повернуте ТОВ «КАР Інвест Україна». Відтак, витрати на ремонт авто несе користувач.

Крім того, витрати позивача, згідно правових позицій Верховного Суду, мають бути безпосередніми, а не опосередкованими, пов`язаними з відновленням порушеного права, тобто без здійснення таких витрат неможливо б було відновлення порушеного права особою.

Доказів протиправної поведінки, вини, причинного зв`язку між протиправною поведінкою ТОВ «КАР Інвест Україна» та збитками, завданими ОСОБА_1 , суду ОСОБА_1 не надано.

Оцінивши наявні в матеріалах докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «КАР Інвест Україна» про відшкодування збитків за нікчемним договором, є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог ТОВ «КАР Інвест Україна»

Як вже зазначалося вище, у ст. 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у випадку неможливості такого повернення (зокрема, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі) необхідно відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

У постанові Верховного Суду від 06.03.2023 року у справі № 686/21317/20 зазначено, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є видом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 396/29/17 наголошено на тому, що системне тлумачення абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України та п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України свідчить, що: (а) законодавець не передбачив можливість здійснення односторонньої реституції; (б) правила абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України застосовуються тоді, коли відбувається саме двостороння реституція; (в) в тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України.

Так, заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2024 у справі № 361/7111/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «КАР Інвест України» про визнання договору оренди транспортного засобу недійсним, стягнення грошових коштів, сплачених за договором, задоволено частково; стягнуто з ТОВ «КАР Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором оренди транспортного засобу з правом викупу № 10/22 від 07 липня 2022 року у розмірі 202 663 грн. 03 коп., За змістом рішення, оспорюваний договір оренди транспортного засобу з правом подальшого викупу, укладений 07 липня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КАР Інвест Україна», є нікчемним, оскільки оформлений у простій письмовій формі, без обов`язкового нотаріального посвідчення договору.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини , якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

З матеріалів справи з`ясовано, що ТОВ «КАР Інвест України» рішення суду виконало, сплатило на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 202 663 грн. 03 коп., що отримані товариством за договором оренди транспортного засобу з правом викупу № 10/22 від 07 липня 2022 року, котрий згідно закону є нікчемним.

Разом з цим, ОСОБА_1 не повернула предмет вищевказаного договору оренди - транспортний засіб MERCEDES-BENZ A 180, д.р.н. НОМЕР_2 , ТОВ «КАР Інвест України».

Такі обставини у судовому засіданні ОСОБА_1 не оспорювалися, остання позов визнала.

Відтак, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Кар Інвест Україна» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Кар Інвест Україна» щодо відшкодування збитків за нікчемним договором та задоволення позову ТОВ «Кар Інвест Україна» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, зобов`язання ОСОБА_1 повернути ТОВ «Кар Інвест Україна» спірний транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію такого транспортного засобу.

Щодо судових витрат.

Згідно платіжної інструкції № 4512 від 31.01.2025, ТОВ «Кар Інвест Україна» при подачі позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 3074,08 гривень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача.

З огляду на викладені норми чинного законодавства, та враховуючи ті обставини, що позив ТОВ «Кар Інвест Україна» задоволено, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кар Інвест Україна» підлягає судовий збіру розмірі 3074,08 гривень.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 206, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Інвест Україна» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину задовольнити.

Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме: договору оренди транспортного засобу з правом викупу №10/22 від 07.07.2022 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кар Інвест Україна» транспортний засіб MERCEDES-BENZ A 180, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 07.07.2022 року.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Інвест Україна» про відшкодування збитків за нікчемним договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кар Інвест Україна» понесені витрати на судовий збір у розмірі 3074, 08 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кар Інвест Україна», код ЄДРПОУ 43146197, адреса місцезнаходження: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8;

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН