Рішення № 137177092, 05.06.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/8624/25

2/215/1075/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Данилевського М.А.,

за участю секретаря судового засідання Потніченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

04.11.2025 АТ «ПУМБ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2001858122901 від 16.04.2021 та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., оскільки останній не виконує умови договорів.

Вказує, що 16.04.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001858122901, за яким Позичальнику видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 15 000 ,00 грн., який пізніше було збільшено до 19 399,00 грн. строком на 12 місяців під 47,88 % річних. При цьому зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 03.06.2025 по кредитному договору від 16.04.2021 № 2001858122901 - 34 703,82 грн., з яких: 19 398,81 грн. - заборгованість за кредитом; 15 305,01 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією.

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 03.06.2025 склала 34 703,82 грн. у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду.

Стислий виклад позиції відповідача.

27.11.2025 надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на наступне. На момент виникнення заборгованості за кредитним договором №2001858122901 від 16.04.2021 відповідач працював на підприємстві АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ", яке перебуває у процедурі банкрутства. 23.06.2025 Господарським судом Дніпропетровської області - порушено справу № 904/2684/25 про банкрутство.

Внаслідок цього: - заробітна плата тривалий час не виплачується та заборгованість по зарплаті перед відповідачем залишається непогашеною; (додано як доказ останній розрахунковий лист з вказаною заборгованістю та утриманням аліментів) - джерела стабільного доходу відповідач не має. Банкрутство підприємства є об`єктивною, незалежною від відповідача обставиною, що унеможливила виконання кредитних платежів.

Постанова ВС від 02.06.2021 у справі №127/13255/17: втрата роботи через банкрутство чи ліквідацію підприємства є об`єктивною причиною неспроможності боржника виконувати зобов`язання.

Постанова ВС від 15.09.2021 у справі №607/13280/17: невиплата заробітної плати повинна враховуватися судами при оцінці можливості погашення кредиту.

З 24.02.2022 в Україні діє воєнний стан, який спричинив: економічну нестабільність; втрату доходів громадян; обмеження можливості виконувати договірні зобов`язання. Воєнний стан є надзвичайною та незалежною від боржника обставиною, яка суттєво погіршила матеріальне становище відповідача.

Постанова ВС від 07.06.2022 у справі №760/17232/20: воєнний стан може бути обставиною, що впливає на можливість виконання кредитних зобов`язань.

Постанова ВС від 12.04.2023 у справі №308/9708/21: війна є фактором, який суттєво погіршує дохідність громадян та повинен враховуватися судами.

Постанова ВС від 20.07.2022 у справі №760/32543/19: економічні наслідки війни можуть бути підставою для пом`якшення відповідальності позичальника.

На утриманні відповідача перебувають: вагітна дружина,(додано як доказ відкритий лікарняний по пологам та вагітності) дві малолітні дитини, (додано як доказ судове рішення про сплату аліментів, та останній розрахунковий лист з бухгалтерії про утримання аліментів), що значно збільшує фінансове навантаження відповідача та вимагає постійних витрат на медичне забезпечення, проживання, харчування та догляд.

Постанова ВС від 10.06.2020 у справі №490/10920/18: наявність малолітніх дітей та відсутність доходу є підставами для відстрочки/ розстрочки.

Постанова ВС від 21.03.2019 у справі №522/19102/17: сімейний стан і наявність утриманців - суттєві обставини для зменшення відповідальності.

Останній платіж за кредитом відповідачем був здійснений понад три роки тому, 31.12.2021, на думку відповідача це означає, що сплив строк загальної позовної давності, встановленої ст. 257 ЦК України (3 роки).

Згідно зі ст. 267 ЦК України: боржник має право заявити про сплив позовної давності; суд зобов`язаний відмовити в позові.

На думку відповідача, штрафні санкції, заявлені позивачем, є явно неспівмірними з основною сумою боргу, не відповідають принципам справедливості та добросовісності.

Отже, відповідач вважає, що банкрутство підприємства, невиплата заробітної плати, воєнний стан, наявність вагітної дружини та двох малолітніх дітей, відсутність доходів, сплив 3-річної позовної давності, надмірність штрафних санкцій, є підставами для повної відмови у задоволенні позову або істотного зменшення вимог позивача.

Тому просить суд врахувати сплив строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі; визнати, що прострочення платежів спричинене об`єктивними обставинами, зокрема: банкрутством підприємства, невиплатою заробітної плати, воєнним станом; врахувати наявність на його утриманні вагітної дружини та двох малолітніх дітей.

На час розгляду справи у відповідача народилася ще одна дитина, тому просив також врахувати цей факт при ухваленні рішення.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судове засідання представник позивача Супрун Є.В. не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд розглядати справу за її відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, надав суду відзив, в якому висловили свою позицію по справі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників процесу.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16.04.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір, шляхом подачі Заяви 2001858122901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якого банк надає кредит, а позичальник отримує його на умовах передбачених кредитним договором. Відповідно до Заяви №2001858122901 від 16.04.2021 погоджено умови кредитування та графік платежів, а саме сума кредитного ліміту в розмірі 15 000,00 грн.; розрахунковий день 30 число місяця, платіжна дата 30 число місяця, реальна річна процентна ставка складає 47,88 %, орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 12577.58 грн., строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки, дані умови також визначені Паспортом споживчого кредиту, який підписаний відповідачем.

З огляду на копію довідки по договору №2001858122901 від 16.04.2021 проводилось збільшення кредитного ліміту в період з 16.04.2021 по 11.03.2022 в розмірі з 15 000,00 грн. до 19 399,00 грн..

Згідно наданої виписки за особовим рахунком з 16.04.2021 по 03.09.2022 відповідач користувався кредитними коштами, а саме здійснювала зняття готівки, розрахування через термінал, погашав частково заборгованість.

Відповідно до наданих розрахунків заборгованості судом встановлено, що станом на 03.06.2025 по кредитному договору від 16.04.2021 №2001858122901 заборгованість складає 34 703,82 грн., з яких: 19 398,81 грн. - заборгованість за кредитом; 15 305,01 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією..

05.06.2026 АТ «ПУМБ» звернулося до відповідача із письмовою вимогою щодо погашення утвореної заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань за Кредитними договорами та необхідність сплати боргу в розмірі 34 703,82 грн.

Висновки та мотиви суду.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Так, судом встановлено, що 16.04.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір, шляхом подачі Заяви 2001858122901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якого банк надає кредит, а позичальник отримує його на умовах передбачених кредитним договором. Відповідно до Заяви №2001858122901 від 16.04.2021 погоджено умови кредитування та графік платежів, а саме сума кредитного ліміту в розмірі 15 000,00 грн.; розрахунковий день 30 число місяця, платіжна дата 30 число місяця, реальна річна процентна ставка складає 47,88 %, орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 12577.58 грн., строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки, дані умови також визначені Паспортом споживчого кредиту, який підписаний відповідачем.

Матеріалами справи підтверджується, що Банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти.

16.04.2021 ОСОБА_1 підписавши особисто Заяву №2001858122901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Паспорти споживчого кредиту, беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування, яка розміщена на сайті pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті, так і послуг що можуть бути надані в процесі обслуговування. Відповідач ознайомлений із договором, Тарифами банку, згодний з ними, всі умови зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20), у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19) у спорах між банком та фізичними особами, які отримали кредитні кошти, дійшов висновку, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Натомість у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 194/1387/19 (провадження № 61-7416св20) у спорах між фізичною особою та банком, суди виходили з того, що матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, тобто інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Вказаний документ підписано позичальником, при цьому вказано, що він підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Тобто суди виходили з того, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією укласти кредитний договір, коли особа, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту, власним підписом підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.

Згідно положень пунктів 2.2.1, 2.2.2 публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції з 12.08.2020, договір вважається укладеним з моменту оформлення Заяви на приєднання Договору, датою набрання чинності визначається Заявою на приєднання Договору.

Пунктом 2.2.3 передбачено, що укладаючи цей Договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених Договором. В п. 2.2.4., примірник цієї Публічної пропозиції банку на укладення Договору на паперовому носії розміщується у доступних для клієнта місцях надання Банком послуг, а в електронній формі розміщується на сайті банку.

Відповідно до п. 2.2.5 підписанням Заяви на приєднання до Договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору ознайомився з повним текстом Договору, повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Пунктом 5.1 визначено зобов`язання відповідача, зокрема в п. 5.1.7. своєчасно сплачувати заборгованість по Договору, проценти, комісії, неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені договором п. 5.1.5. повністю повернути банку суму отриманого Кредиту, не пізніше дати остаточного повернення, яка визначена заявою-анкетою на приєднання Договору та Графіком платежів.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як вбачається з розрахунків заборгованості, станом на 03.06.2025 ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ «ПУМБ» по кредитному договору від 16.04.2021 №2001858122901 - 34 703,82 грн., з яких: 19 398,81 грн. - заборгованість за кредитом; 15 305,01 грн. - заборгованість процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією..

Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Вимогами ст. 549 ЦК України передбачено обов`язок боржника в разі порушення зобов`язання передати кредиторові грошову суму штрафу у вигляді процентної ставки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, принципу справедливості розгляду справи судом.

Щодо викладеної письмово відповідачем заяви про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Суд зазначає, що строк позовної давності може бути застосований до виниклих між сторонами правовідносин лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення, виключно у тому випадку, коли судом буде встановлено, що було порушено право позивача та воно підлягає судовому захисту, але у зв`язку з пропуском ним строку позовної давності, суд дійде висновку про наявність підстав для відмови у позові.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення позивачем із даною позовною заявою є 04.11.2025, а період нарахуванням останнім заборгованості становить з 16.04.2021 по 30.08.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX, перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину, у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, який триває досі, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупинявся на строк дії такого стану. Законом України №4434-IX з 04.09.2025 скасовано зупинення строку позовної давності.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, на пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме дату звернення позивача із даною позовною заявою до суду 04.11.2025, у спірних правовідносинах позовна давність щодо вимог позивача про стягнення заборгованості в силу введеного карантину, воєнного стану, та положень п.п. 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, на момент подання позову 04.11.2025 не спливла.

Щодо інших доводів відповідача про зменшення суми заборгованості у зв`язку із втратою роботи, наявності на утриманні кількох малолітніх дітей, скрутного матеріального становища відповідача тощо, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та доказів наданих позивачем, 16.04.2021 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001858122901, за яким Позичальнику видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 15 000 ,00 грн., який пізніше було збільшено до 19 399,00 грн. строком на 12 місяців під 47,88 % річних. Отже, заборгованість на час розгляду справи судом становить 19 398,81 грн. за тілом кредиту. Що стосується відсотків нарахованих на тіло заборгованості відповідачу, то ці відсотки нараховувалися до 30.08.2023, в той час як останнє погашення заборгованості відповідачем мало місце ще 30.01.2022. Тобто станом на час ухвалення судового рішення відповідач більш як чотири роки продовжує користуватися кредитними коштами, а з 30.08.2023 - за таке користування йому навіть не нараховувалися відсотки за користування коштами позивачем.

Сума нарахованих відсотків за користування кредитними коштами (15 305,01 грн.) не перевищує тіла заборгованості (19 398,81 грн.), за останні чотири роки відсотки за користування кредитними коштами позивачем не нараховувалися, пеня та штрафні санкції також не нараховувалися позивачем, тому стягнення з відповідача зазначених у позовній заяві сум цілком відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належно не виконував прийняті на себе зобов`язання відповідно до укладеного з позивачем договором, істотно порушував його умови, що є підставою для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 34 703,82 грн. за Кредитним договором №2001858122901 від 16.04.2021.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн., який сплачений позивачем при зверненні до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 626, 628, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 207 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за Кредитним договором №2001858122901 від 16.04.2021 у розмірі 34 703,82 грн., з яких: 19 398,81 грн. - заборгованість за кредитом; 15 305,01 грн. - заборгованість процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 05 червня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за ад ресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: