Рішення № 137176920, 08.06.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12217/25

№ 2/183/4063/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю: секретаря судового засідання Моісєєва К. А., представника відповідача Молоданової А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальної суми заборгованості за Кредитним договором №1215-8617 від 01 червня 2023 року в розмірі 22 500,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 4 500,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 18 000,00 гривень,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (надалі - позивач, Кредитодавець) звернулось до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01 червня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 (надалі - відповідач, Позичальник) за допомогою вебсайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1215-8617 (надалі - Кредитний договір, Договір). Для підписання Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів Позичальнику надано одноразовий ідентифікатор A3644. Відповідно до умов Кредитного договору, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4 500,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Умовами Кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.

Позивач указує, що виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом перерахування (через партнера АТ КБ «Приватбанк», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) на картковий рахунок відповідача. Відповідач належним чином не виконує своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та відсотків. Станом на 07 жовтня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 44 685,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 4 500,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 40185,00 гривень. При цьому, Кредитодавцем прийняте рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 22 185,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 22 500,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, що становить 22 500,00 гривень, з якої: прострочена заборгованість за кредитом - 4 500,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 18 000,00 грн.

Постановленою суддею ухвалою від 05 грудня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

19 лютого 2026 року представником відповідача, адвокатом Зіненко А. О. подано заяву про вступ у справу та ознайомлення зі справою в електронному вигляді, доступ до якої надано представникові 23 лютого 2026 року.

14 травня 2026 року представником відповідача подано суду відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача просить: при оцінці умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1215-8617 від 01 червня 2023 року застосувати положення Закону України «Про захист прав споживачів» та визнати умови щодо нарахування процентів у розмірі 3,00 % на день (1095 % річних) несправедливими та такими, що порушують принцип добросовісності та розумності; відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами у сумі 18 000,00 грн; у разі доведення позивачем факту перерахування коштів належними фінансовими документами, обмежити розмір стягнення виключно тілом кредиту (4 500,00 грн) та відсотками, нарахованими за базовий період (14 днів) у межах розумних та справедливих ставок. Наголошує на несправедливих умовах Договору, істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачеві, встановлення процентної ставки на рівні 1095 % річних та штучне розтягування строку кредитування до 300 днів, прихованої правової природи нарахованих 18 000,00 грн відсотків, недоведеності належного перерахування коштів.

В судовому засіданні 02 червня 2026 року продовжено строк подання відзиву, з`ясовано відсутність волі відповідача, як діючого військовослужбовця, на зупинення провадження у справі, що підтверджено представником відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки у судове засідання відповідача - ухвалити рішення в заочному порядку. Станом на день розгляду справи відповіді на відзив, будь-яких пояснень чи клопотань представник позивача не подавав.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала відзив. Пояснила про відсутність доказів належності відповідачеві картки до рахунку, на яку здійснено перерахування кредитних коштів. Наголосила на п.8.3. спірного Договору.

Суд, дослідивши доводи заяв сторін по суті справи, заслухавши аргументи представника відповідача, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 01 червня 2023 року від імені ОСОБА_1 Електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) A3644 підписано Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит /а.с.17 зворот-18/, в якому вказані основні умови кредитування ТОВ «Укр Кредит Фінанс», процентні ставки, порядок та умови видачі, повернення кредиту. Також 01 червня 2023 року від імені ОСОБА_1 Електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) A3644 підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1215-8617 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України. В даних щодо позичальника вказано: ОСОБА_1 , номер та серія паспорту, місце проживання; ідентифікаційний номер (які збігаються з даними відповідача), номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.18 зворот-19/.

01 червня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1215-8617 /а.с.11-13/. Договір укладено Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (п.3.1). Положеннями Договору передбачено, що Кредитодавець відкриває для Позичальника невідновлювану кредитну лінію (далі - Кредитна лінія) на наступних умовах, визначених цим Договором (п.2.1). Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі - Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором (п.2.2). Дата видачі кредиту 01 червня 2023 року; Останній календарний день першого Базового періоду 14 червня 2023 року; сума кредиту 4 500,00 грн; Нараховані проценти за користування Кредитом 1575,00 грн (п.2.3). Мета отримання Кредиту, тобто мета відкриття Кредитної лінії: для задоволення особистих потреб Позичальника (п.2.4).

Також, за Кредитним договором: 4.1. Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту: 4 500,00 (чотири тисячі п?ятсот цiлих, нуль сотих) гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 01 червня 2023 року. 4.2. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту. 4.3. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. 4.4. Базовий період складає 14 (чотирнадцять цiлих, нуль сотих ) календарних днів… 4.5. Сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду… 4.8. Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 26 березня 2024 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

За п. 4.6 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 3.00% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).

Довідкою директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1215-8617 від 01 червня 2023 року позивач підтверджує видачу коштів за кредитним договором № 1215-8617 від 01 червня 2023 року ОСОБА_1 із застосуванням платіжної системи LiqPay, платіж № 2321893012, маска карти НОМЕР_1 на суму платежу 4500,00 грн /а.с.21/. Вказана довідка підтверджена наданою АТ КБ «Приватбанк» електронною квитанцією ID 2321893012, e9455122-a451-462d-9ba0-feb99914d906, згідно з якою платником Укр Кредит Фінанс B2C через електронний сайт https://creditkasa.com.ua/, Ідентифікатор платника 38548598, IBAN: НОМЕР_2 на платіжну систему отримувача MASTERCARD, Номер платіжного інструменту 516875*59 здійснено переказ 4 500,00 грн 01 червня 2023 року о 20:06 з призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1215-8617, 2023-06-01» /а.с.20/.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, убачається, що станом на 07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за Кредитним договором № 1215-8617 від 01 червня 2023 року у розмірі 44 685,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 4500,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 40 185,00 грн. Також з розрахунку встановлено нарахування позивачем відповідачеві процентів загалом у 300 днів, з яких: у період з 01 червня 2023 року до 14 червня 2023 року у розмірі по 112,50 грн щоденно (за Промо-ставкою % ставкою - 2,50), у період з 15 червня 2023 року до 26 березня 2024 року по 135,00 грн щоденно (за стандартною % ставкою - 3,00) /а.с.22-27/.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З положень ч. 1 ст. 634 ЦК України вбачається, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Кредитний договір підписаний з використанням електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З урахуванням установлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить висновку про укладення вищевказаного Кредитного договору між відповідачем та ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності Договору про споживчий кредит. Зазначений Договір недійсним не визнано, доказів того, що одноразовий ідентифікатор направлено на інший, ніж відповідача, номер телефону та що іншій особі направлено та введено ним ідентифікатор A3644, запропоновано інші умови Договору, ніж надані позивачем матеріали справи не містять, клопотання про витребування доказів, проведення експертизи, залучення спеціаліста для перевірки технічних особливостей підписання Договору одноразовим ідентифікатором відповідачем, інтереси якого представляла адвокат, не заявлено. За таких обставин суд відхиляє аргументи сторони відповідача про не підписання Договору.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи встановленні судом обставини, враховуючи відсутність доказів повного погашення заборгованості суд висновує, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт невиконання відповідачем прийнятих на себе, відповідно до положень умов указаного Кредитного договору, зобов`язань, внаслідок чого наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у зобов`язанні.

Щодо аргументів відповідача про непідтвердження перерахування коштів позивачем, суд ураховує таке.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем на підтвердження відомостей про виконання договору в частині перерахування коштів надано Довідку директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту та електронною квитанцією ID 2321893012, e9455122-a451-462d-9ba0-feb99914d906, наданою АТ КБ «Приватбанк» з якої вбачається перерахування коштів з рахунку позивача на визначену картку платіжної системи MASTERCARD в розмірі кредиту, визначеного Договором та на картку, визначену в Договорі, як картка Позичальника.

Відповідачем, інтереси якого представляє адвокат, докази перерахування коштів не спростовані належними доказами, в тому числі і відповіддю банку платника про відсутність у відповідача відповідного рахунку, чи випискою з рахунку банку. Відтак, доводи відповідача про невиконання позивачем обов`язку з надання кредиту суд відхиляє.

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891-15 (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Однак, указана правова позиція не може бути врахована при розгляді цієї справи, через те, що позивач, в силу особливостей його діяльності /а.с.30, 31/, не є банківською установою, а операція з видачі коштів здійснена з використанням електронних платежів через банк посередник й позивачем наданий документ, що підтверджує господарську діяльність, посвідчену директором товариства.

Водночас, при вирішенні справи суд вважає за доречне врахувати висновок з питань застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 (провадження № 61-92св24), згідно з яким щодо стягнення непропорційно великої суми відсотків Верховний Суд зазначив таке:

«Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.».

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 викладено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

У пункті 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Відносно цієї справи суд ураховує, що спірним Договором передбачено розмір відсотків у 2 % від суми залишку кредиту щоденно за Промо ставкою та 3 % від суми залишку кредиту щоденно за стандартною ставкою. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних, за стандартною ставкою становить 1 139 965,00 %. Таким чином, суд висновує, з урахуванням висновку з питань застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження № 61-92св24), ухваленого у справі за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс», що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, у зв`язку з чим розмір нарахованих позивачем відповідачеві відсотків підлягає зменшенню в частині стягнення з відповідача процентів і встановлення їх в розмірі 4 500,00 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає до стягнення на користь позивача становитиме 9 000,00 грн.

За ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов у справі задоволено на 40 % (9 000,00 грн з 22 500,00 грн). За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 968,96 грн (40 % від 2422,40).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1215-8617 від 01 червня 2023 року, яка утворилась станом на 07 жовтня 2025 року у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок, з якої прострочена заборгованість за кредитом становить 4 500,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 4 500,00 грн.

У решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене та підписане 08 червня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код в ЄДРПОУ 38548598; місцезнаходження за адресою: м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 407;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов