Рішення № 137176572, 08.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6667/26

2/212/5263/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

за участю секретаря - Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

представника позивача - Бондуровської М. В., -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із даним позовом, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що відповідач має дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька якої внесені за ч. 1 ст. 135 СК України. Однак 05.12.2025 року до служби у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради надійшов лист КНП «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» КМР щодо обстеження умов проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Так 10.12.2025 року спеціалістами служби здійснено виїзд по АДРЕСА_1 , де було під час обстеження встановлено, що двокімнатна квартира потребує капітального ремонту та генерального прибирання, а для новонародженої дитини умови проживання не створено та в наявності лише речі, надані в пакунку малюка. ОСОБА_1 зазначила, що зобов`язується надати нотаріально засвідчену заяву щодо згоди на усиновлення своєї дитини, ОСОБА_2 , але цього не зробила, натомість, станом на 15.04.2026 року ОСОБА_1 до служби у справах дітей щодо повернення їй дитини не зверталась. За актом закладу охорони здоров`я та внутрішніх справ про покинуту дитину від 08.01.2026 року № 19 виявлено покинуту дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За рішенням виконкому Покровської районної в місті ради від 15.01.2026 року № 24 малолітній ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та рішенням виконкому Покровської районної в місті ради від 22.01.2026 року № 48 над малолітньою ОСОБА_3 установлено опіку та призначено дитині опікуна. При цьому за рапортом ВП № 3 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області від 18.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , не мешкає тривалий час, місце знаходження якої невідоме. При цьому за рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 21.03.2025 року по справі №212/11404/24 ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав стосовно сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі листа Криворізького міського центру соціальних служб від 19.01.2026 року з`ясовано, що родина ОСОБА_1 перебувала під соціальним супроводом з 23.12.2025 року по 16.03.2026 року. Під час здійснення соціального супроводу такої родини матері неодноразово надавалися рекомендації стосовно створення задовільних умов для проживання дитини. Однак під час роботи ОСОБА_1 рекомендацій фахівця центру відповідно до плану соціального супроводу не виконувала, а з 24.03.2026 року вона не є отримувачем соціальних послуг. Вкладене свідчить про свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків відносно своєї доньки ОСОБА_2 . Таким чином згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164, ч. 5 ст. 183 СК просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути із ОСОБА_1 на користь законного представника дитини аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

У судовому засіданні представник позивача, Бондуровська М. В. , надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, наполягаючи на задоволенні позовних вимог, які просила суд задовольнити повністю.

Відповідачка, ОСОБА_1 , у судове засідання повторно не з`явилась за невідомих суду причин, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи належним чином.

Виходячи з положень ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, то суд згоди представника позивача вирішив справу за відсутності відповідача.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Судом було встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження, виданим 6 грудня 2025 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровській області, актовий запис № 1055 від 5 грудня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

При цьому за інформацією з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 6 грудня 2025 року вбачається, що відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були внесені до актового запису про її народження № 1055 від 5 грудня 2025 року на підставі ст. 135 ч. 1 СК України.

Однак 05.12.2025 р. до служби у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради надійшло повідомлення від «Криворізького перинатального центру зі стаціонаром» про дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де було наголошено про необхідність провести обстеження побутових умов проживання такої дитини, яку народила ОСОБА_1 .

Так відповідно до акту від 10.12.2025 року спеціалістами служби у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , де під час обстеження житлового приміщення за участі ОСОБА_1 встановлено, що двокімнатна квартира потребує капітального ремонту та генерального прибирання, а для новонародженої дитини умови для проживання не створено та в наявності лише речі, надані дитині в пакунку малюка.

При цьому 08.01.2026 року було складено акт закладу охорони здоров`я та внутрішніх справ України за участі директора й завідуючої відділення постнатального виходжування новонароджених КЗ «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» ДОР, інспектора ювенальної превенції Покровського відділення поліції, спеціаліста служби у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради про дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покинуту 04.12.2025 року.

Рішенням виконкому Покровської районної в місті ради від 15.01.2026 року № 24 малолітній ОСОБА_2 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

На підставі рішення виконкому Покровської районної у місті ради від 21.01.2026 року № 48 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було влаштовано під опіку громадянина України.

Відповідно до листів Криворізького міського центру соціальних служб від 19.01.2026 року та від 24.03.2026 року вбачається, що фахівцем із соціальної роботи здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 , де під час візиту 19.01.2026 року було встановлено, що у новонародженої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмаль речей, мати якої була взята під соціальний супровід з 23 грудня 2025 року, однак ОСОБА_1 не виконує рекомендації фахівців центру, тому вона перебувала під таким супроводом до 16 березня 2026 року, оскільки неодноразово не виконувала вказівки щодо створення задовільних умов проживання дитини.

За рапортом відділення поліції № 3 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області від 18.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 не мешкає тривалий час, місце знаходження якої невідоме.

Також на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21.03.2025 року, яке набуло чинності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була позбавлена батьківських прав стосовно сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно із рішенням від 30 квітня 2026 року № 339 виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради було затверджено висновок органу опіки та піклування, за яким виконком Покровської районної в місті Кривому Розі ради вважав доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі за текстом рішення - СК) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

За ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, а також несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; а також якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За ч. 5 ст. 167 СК якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Згідно із п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, в судовому засіданні було встановлено, що відповідачка, ОСОБА_1 , свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем було підтверджено підстави позову, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК, оскільки відповідачка, будучи матір`ю новонародженої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично ухилилась від виконання своїх обов`язків відносно такої дитини.

Таким чином суд, приділяючи першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дітей, для реалізації їх прав та дотримання інтересів, дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її переданням органу опіки та піклування для подальшого влаштування.

Також суд вказує, що на підставі ч. 2 ст. 166 СК особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Так за ч. 3 ст. 166 СК при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно із ст. 180 СК батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За таких фактичних обставин, виходячи з наведених норм права, суд встановив, що на утриманні громадянина України фактично перебуває малолітня дитина, яку відповідачка відповідно зобов`язана утримувати до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

На підставі ч. 3 ст. 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За п. 1-4 ч. 1 ст. 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так за ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить з 1 січня 2026 року: для дітей віком до 6 років - 2817 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 СК якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Таким чином при задоволенні позову про позбавлення батьківських прав відповідачки суд приймає рішення також про стягнення з неї аліментів на утримання дитини.

Отже, оскільки ОСОБА_1 зобов`язана сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципом справедливості та розумності, суд вважає можливим стягнути з відповідачки аліменти на користь законного представника, під опікою якого буде перебувати дитина, на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та до досягнення дитиною повноліття.

При цьому суд вказує, що за законом батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, тому відсутність доходу не звільняє їх від обов`язку сплачувати аліментів на дітей.

Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 7 листопада 2018 року по справі № 355/511/17.

За ч. 1 ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

На підставі ст. 141 ЦПК з відповідачки на користь держави також підлягає стягненню судовий збір в загальній сумі 2662,40 грн. за подання даного позову до суду щодо вимог про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, від сплати якого позивача звільнено за законом.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь законного представника, під опікою якого буде перебувати дитина, на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 6 травня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 8 червня 2026 року.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради, ЄДРПОУ: 04052531, розташований по вул. Шурупова 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. О. Козлов