Ухвала суду № 137175324, 08.06.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.06.2026

Справа № 203/3327/26

Провадження № 2/497/1283/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про зупинення провадження

"08" червня 2026 р. м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кодінцевої С.В,.

за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором №2035635445_CARD, який за правовою природою є змішаним договором, від 14.02.2021 року в загальному розмірі 26 656.01 грн., судовий збір в сумі 2662.40 грн.

Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 08.05.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання на 09:30 годину 08.06.2026 року (а.с.78), про що було сповіщено сторін по справі (а.с.79).

В судове засідання 08.06.2026 року:

- представник позивача, будучи належним чином повідомленим (а.с.79-80) - не прибув. В позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи у відсутність представника (а.с.4 зворотна сторінка),

- відповідач - не з`явився, повідомлявся згідно вимог чинного законодавства за адресою: постійного місця реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 ;

проживання, наявною в позовній заяві: АДРЕСА_2 .

Обидва поштових листи повернулися до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.83-86, 87-89).

Окрім цього, суд повідомляв відповідача шляхом надіслання копії ухвали суду на електронну пошту відповідача, наявну в матеріалах справи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.80 зворотна сторінка).

19 травня 2026 року через систему «Електронний суд» відповідач надіслав клопотання про зупинення розгляду справи (а.с.81).

В обґрунтування клопотання зазначає, що він, відповідач проходить військову службу за мобілізацією оголошеною під час дії правового режиму воєнного стану у військовій частині НОМЕР_1 у період з 08.03.2024 року по теперішній час, що унеможливлює належну реалізацію процесуальних прав та повноцінну участь у розгляді справи, та є підставою згідно ч.1 ст.252 ЦПК України для зупинення провадження по справі (а.с.105). До клопотання додав довідку за підписом командира військової частини НОМЕР_1 про перебування на військовій службі у військовій частині (а.с.82).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін фіксація судового розгляду з застосуванням технічного засобу не здійснювалась.

Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши наявні у справі докази, що стосуються особи відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині першій статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції", заява N 12964/87, § 59).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія 97 проти України", заява N 19164/04).

Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі N 361/161/13-ц (провадження N 61-37352сво18).

Підстави, за наявності яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, передбачені статтею 251 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Конструкція норми пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України носить імперативний характер та покладає на суд саме обов`язок зупинити провадження у справі за цією підставою, при цьому, незалежно від наявності у сторони представника, стадії процесу (підготовче провадження, розгляд справи по суті, апеляційне, касаційне оскарження), ціни позову, виду вимог, що розглядаються у провадженні, чи будь-яких інших чинників.

Конструкція пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може бути застосована судами під час вирішення питання про зупинення провадження у справі у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з довідки військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2026 року за №1/548 солдат ОСОБА_1 , дійсно проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 у період з 08.03.2024 року по теперішній час (а.с.82).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі N 754/947/22 відступила від попередньої судової практики Верховного Суду у справах N 756/3462/20, 557/1226/23, 904/4027/22 та 852/2а-1/24, де підходи щодо зупинення провадження були іншими, та уточнила порядок розгляду судових справ за участю військовослужбовців під час дії воєнного стану.

Так, під час дії воєнного стану суди мають виходити з того, що Збройні Сили України та інші військові формування автоматично вважаються переведеними на воєнний стан. Тому для застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не потрібно додаткових підтверджень цього факту, належним доказом для зупинення провадження є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі - військовий квиток, наказ командира тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року N 1153/2008 (далі - Положення N 1153/2008).

Згідно з пунктами 145-146 Положення N 1153/2008, військовослужбовці можуть бути направлені у відрядження самостійно або у складі військового підрозділу (команди) з метою виконання обов`язків військової служби у складі військових частин, задіяних до ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в антитерористичних операціях.

Суд впевнений, що перебуваючи у зоні бойових дій, військовослужбовець має обмежені можливості для суворого дотримання вимог ЦПК України в частині оформлення та направлення до суду заяв/клопотань. Однак не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Указом Президента України N 64/2022 від 24 лютого 2022 з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого було продовжено до 03.02.2026, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 12.11.2025 в справі N 754/947/22 щодо практики застосування судами положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, а також факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі відповідача як військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, суд вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання відповідача.

Суд вважає, що існують обставини, які відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому обов`язком суду є зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

При цьому, суд зауважує, що не порушує доступ позивача до правосуддя та гарантує дотримання процесуальних прав обох сторін, їх право на справедливий судовий розгляд.

За таких обставин, з метою недопущення порушень прав відповідача, який є військовослужбовцем, провадження у справі необхідно зупинити.

Керуючись статтями 251, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі - задовольнити.

Зупинити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Про припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України відповідачу необхідно невідкладно повідомити суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ": 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул.Лісова, будинок 2, ел. пошта: 35625014eapb@gmail.com, тел. 380981818560

Представник позивача Омелянова Єлизавета Юріївна: вулиця Лісова, 2, Бровари, Київська область, 07400, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_2

Відповідач ОСОБА_1 :

- АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_3

АДРЕСА_3

Суддя С.В.Кодінцева