Ухвала суду № 13717196, 07.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року справа №2а-8019/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Гаврищук Т.Г. , Гайдара А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-8019/10/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про зобов'язання прийняти податкову звітність,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-8019/10/1270 уточнені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області задоволені повністю.

Визнана протиправною бездіяльність Алчевської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо неприйняття у товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон» уточнюючого розрахунку з ПДВ № 12789 від 31.05.10р., уточнюючого розрахунку з ПДВ № 16650 від 31.05.10р., уточнюючого розрахунку з ПДВ № 17500 від 29.06.10р., податкової декларації з ПДВ № 17439 від 24.06.10р., податкової декларації з ПДВ № 17343 від 21.06.10р., та декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010р.

Зобовязано Алчевську обєднану державну податкову інспекцію Луганської області прийняти та вважати поданою податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон», а саме: уточнюючий розрахунок з ПДВ № 12789 від 31.05.10р., уточнюючий розрахунок з ПДВ № 16650 від 31.05.10р., уточнюючий розрахунок з ПДВ № 17500 від 29.06.10р., податкова декларація з ПДВ № 17439 від 24.06.10р., податкова декларація з ПДВ № 17343 від 21.06.10р., декларація з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, зазначивши що Алчевською ОДПІ у Луганській області поштою отримано податкову звітність від ТОВ «ТК Схід Регіон», яка не визнана як податкова звітність. Позивачу направлялись листи з повідомленням, що податкова звітність-декларація з ПДВ за квітень та травень 2010 року заповнена з порушенням правил, визначених п.п.4.5 п.4 наказу ДПА України №827 від 31.12.2008 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» та наказу ДПА України №39 від 27.01.2010 року «Зміни до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», тому не може бути визнана як податкова декларація. Позивачем було допущено порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності. Запропоновано надати нові податкові декларації. Просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, яки беруть участь у справі не прибула у судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що позивач ТОВ «ТК Схід Регіон» має статус юридичної особи та зареєстроване Виконавчим комітетом Алчевської міської ради 25.01.2007 року, реєстраційний запис №13841020000001733, код ЄДРПОУ 34703447, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 705511 (арк. справи 85).

25 січня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТК Схід Регіон» було взято на податковий облік в Алчевській ОДПІ за №2840, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 25.01.2007 року № 31/290-54 та зареєстровано платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №100018247 (арк. справи 86, 87).

У зв'язку з самостійно виявленими помилками, що містяться у раніше поданих ТОВ «ТК Схід Регіон» податкових декларацій, відповідно до п. 17.2 ст. 17 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовим й фондами» від 21.12.2000 року № 2181, із змінами та доповненнями (надалі - Закон № 2181) засобами поштового зв'язку (цінним листом) були надіслані уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість № 12789 від 31.05.10р., № 16650 від 31.05.10р., № 17500 від 29.06.10р., № 17439 від 24.06.10р., податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та податкові декларації з податку на додану вартість № 17343 від 21.06.10р., декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, уточнюючі розрахунки та податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року були отримані відповідачем, однак, вони не визнані податковою звітністю.

Листами від 21.06.2010 року №22696/283 та від 29.06.2010 року №23954/283 відповідач повідомив позивача, що його податкова звітність отримана поштою з податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року не прийнята органом ДПС як податкова звітність, у зв'язку із тим, що декларація суперечить вимогам п.п.4.5 п.4 наказу ДПА України №827 від 31.12.2008 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» (надалі Наказ №827) та наказу ДПА України №39 від 27.01.2010 року «Зміни до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» (Наказ №39), в звязку з тим, що, що вона заповнена з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, а саме порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності. Запропоновано позивачу подати нову декларацію оформлену належним чином (а.с.99-100).

Частиною 1 статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.1 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

З урахуванням цих приписів процесуального закону, суд має надати оцінку тим обставинам, що стосуються предмету спору. Суд першої інстанції виходив з того, що головним у спірних правовідносинах є наявність правомірності прийнятого рішення щодо відмови податковим органом у прийнятті податкової декларації позивача як податкової звітності. Окрім цього, обов'язкове обґрунтування встановленого відповідачем порушення повинно бути не лише наявним у тексті листа, а й належним і достатнім.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто зазначеними вимогами процесуального законодавства встановлена презумпція вини субєкта владних повноважень, на якого покладено обовязок доводити правомірність своїх дій.

Виходячи з повідомлення від 21.06.2010 року №22696/283 та від 29.06.2010 року №23954/283 ДПІ за підписом першого заступника начальника Алчевської ОДПІ податковий орган не визнаючи податкову звітність позивача, не приймаючи її та не обліковуючи як документ податкової звітності, не зазначає при цьому такого порушення, яке стало підставою для невизнання декларацій позивача як податкової звітності, яка саме норма була порушена позивачем, і який саме недолік має бути усунений позивачем при повторному поданні декларації.

Ст.19 ч.2 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає неправомірними дії відповідача стосовно посилання, як на підставу у відмові прийнятті та невизнанні податкової звітності з ПДВ на Наказ № 827 та зміні до нього відповідно до Наказу №39, зазначений наказ не є не є нормативно-правовим актом, в розумінні статті 117 Конституції України, оскільки не зареєстрований в Міністерстві юстиції України відповідно до вимог Постанови КМ України від 28.12.1992 року із змінами та доповненнями №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та не може бути обовязковим для позивача, і не підлягає застосуванню в межах адміністративної юстиції відповідно до статті 9 КАС України.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181).

П.4.1.2. Закону №2181 встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова декларація може бути не визнана податковим органом як податкова декларація тільки у випадках, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків абз.5 п.4.1.2 ст.4 Закону 2181.

Відповідно до пункту 4.3 наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Тобто законодавством, як Законом №2181, так і Наказом №166 чітко визначені підстави не визнання податкової декларації, містять вичерпний перелік випадків не визнання податковим органом податкової декларації як такої.

Всі вказані вимоги як Законом №2181, так і Наказом №166 були додержані «ТК Схід Регіон».

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що податковим органом не визначені підстави не визнання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року.

Колегія суддів звертає увагу на правомірність позивача при виявленні помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Крім того, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» дає визначення такого поняття як «конфлікт інтересів», яке трактується наступним чином: у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, ТОВ «ТК Схід Регіон» скористалось встановленим обовязком на подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, при цьому позивачем були додержані всі вимоги як до форми уточнюючого розрахунку так і до порядку його заповнення та подання.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-8019/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-8019/10/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Т.Г.Гаврищук

А.В.Гайдар