Ухвала суду № 137171735, 08.06.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1029/26

№ провадження 2-п/646/55/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Демченко І.М., за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 01.04.2026, ухваленого у цивільній справі № 646/1029/26 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У заяві від 20.04.2026 про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 вказує, що жодних повідомлень та судових повісток він не отримував, оскільки є внутрішньо переміщеною особою та проживає у м. Одеса. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки пройшов строк позовної давності, а нарахована сума відсотків потребує детальної перевірки з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування» та норм законодавства щодо мораторію на період воєнного стану.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд цієї заяви без його участі.

Представник АТ «ТАСКОМБАНК» Попов Є.В. заперечував проти скасування заочного рішення, посилаючись на відсутність поважності причин відповідача неявки у судове засідання під час розгляду справи, адже саме на нього покладено обов`язок повідомляти актуальну адресу місця свого проживання к суду, так і кредитору. Посилання на пропуск строків позовної давності є безпідставним, адже такі строки є зупиненими з 02.04.2020 по 30.06.2023 у зв`язку із введенням карантину, та з 24.02.2022 у зв`язку із запровадженням воєнного стану. Посилання на складне матеріальне становище не може слугувати підставою для звільнення від виконання зобов`язання за кредитним договором. Непогодження із нарахованою сумою відсотків є безпідставним, адже ОСОБА_1 , підписуючи договір, детально ознайомився з умовами кредитування та погодився з ними. Крім того, зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору позичальнику не нараховано, окрім відсотків, жодних платежів, тому посилання на невідповдність мораторіям в умовах воєнного стану не відповідає дійсності.

У запереченнях на заяву АТ «ТАСКОМБАНК» Дьяков О.В. вказав, що об`єктивно не мав можливості отримувати судові виклики у м.Харкові, оскільки проживає як внутрішньо переміщена особа у м.Одеса; строк позовної давності вважає пропущеним, оскільки останній платіж ним здійснено 02.09.2022, а, враховуючи, що банк є професійним учасником фінансового ринку, здійснював діяльність у штатному режимі, мав безперешкодний доступ до електронного правосуддя, отже допустив процесуальну бездіяльність. Настання своєї фінансової неспроможності є прямим наслідком війни, а не його протиправною поведінкою. Нараховану суму відсотків вважає незаконною, оскільки він не підписував жодного паперового чи електронного документа з детальним тарифом або графіком власноруч.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до такого.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За положеннями частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На підставі відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 06.02.2026 встановлено, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи встановлено, що відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення процесуальних документів рекомендованими повідомленнями, які повернуті на зворотну адресу суду без вручення адресату. Причина повернення працівниками пошти вказана, як «адресат відсутній» (а.с. 190, 191).

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судову адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у данному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б ).

Оскільки, як зазначено вище, на адресу суду повернулися поштові відправлення без вручення, з урахуванням позиції Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, суд прийшов до висновку, що відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, оскільки направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним.

Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву.

За даними ЄСІТС ОСОБА_1 зареєструвався в системі «Електронний суд» 07.04.2026 о 13.45, тобто після ухвалення рішення у цій справі.

Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно всіх вище наведених умов.

Суд звертає увагу, що лише з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

По суті позовних вимог конкретних обставин та доказів на їх підтвердження заявником, які мають істотне значення для розгляду справи не надано, адже мотивувальна частина рішення містить виклад обставин та аргументів на підставі, яких суд дійшов висновку про укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» шляхом приєднання (акцепту) всіх умов Публічної пропозиції (оферти) АТ «ТАСКОМБАНК».

Згідно з п. 1. Заяви Відповідач просив надати банківські та фінансові послуги, зокрема: Відкрити поточний рахунок у національній валюті; Позичальнику було надано послугу Кредитування рахунку та встановлено Ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 100 000,00 грн. Процентна ставка за встановленим кредитним лімітом 0,22 %. Строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

З наданих ОСОБА_1 заяв по суті вбачається, що він не заперечує факту отримання кредитних коштів, адже вказує, що виконував належним чином зобов`язання до 2022 року. Контрозрахунку не надано, а саме лише посилання на незадовільний матеріальний стан та введення воєнного стану не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст.127,128,284,287,288 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 01.04.2026 - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що він має право на оскарження цього заочного рішення в загальному порядку.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.М.Демченко