Ухвала суду № 137171733, 05.06.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/9910/25

№ провадження 2-п/646/39/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Демченко І.М., за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення

за участю представника позивача Санжаровської О.В., відповідача ОСОБА_1

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 27.11.2025, ухваленого у цивільній справі № 646/9910/25 за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява про перегляд заочного рішення обґрунтована тим, що заборгованість стягнута за адресою: АДРЕСА_1 , однак він не є боржником, оскільки особові рахунки на надання комунальних послуг розділені. Крім того, вказує, що не мав можливості взяти участь у розгляді справи, оскільки проходить військову службу. Вважає, що частина позовних вимог за період з 01.03.2018 по 29.09.2022 знаходиться поза межами строку позовної давності., а розрахунки є необґрунтованими. У судовому засідання ОСОБА_1 заяву підтримав та наполягав на скасуванні судового рішення, вважаючи, що заборгованість має бути стягнута лише з ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник КП «Харківвоканал» Санжаровська О.В. заперечували проти скасування заочного рішення, оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відкрито один особовий рахунок НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Нарахування проведені з урахуванням кількості зареєстрованих за цієї адресою споживачів. До 2026 року будь-яких звернень від споживачів до комунального підприємства не надходило, у тому числі щодо розділення особових рахунків. Лише у лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до підприємства з заявою про перерахунок нарахувань у зв`язку з тимчасовим непроживанням за місцем реєстрації двох осіб та розподілу особового рахунку між двома власниками.

За положеннями частини першої статті 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За положеннями частини шостої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На підставі відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 01.10.2025 встановлено, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , з 27.02.2001.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення процесуальних документів рекомендованим повідомленням, яке повернуто на зворотну адресу суду без вручення адресату. Причина повернення працівниками пошти вказана, як «адресат відсутній» (а.с. 22).

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судову адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б ).

Оскільки, як зазначено вище, на адресу суду повернулося поштове відправлення без вручення, з урахуванням позиції Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, суд прийшов до висновку, що відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, оскільки направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним.

Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву.

Заочним рішенням Основ`янського районного суду міста Харкова від 27.11.2025 у цивільній справі № 646/9910/25 позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з відповідачів в солідарному порядку заборгованість у сумі 33129, 79 грн., яка складається : за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 лютого 2019 по 31 липня 2025 у розмірі 19984 грн 93 коп; - за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 березня 2018 по 31 липня 2025 у розмірі 12018 грн 92 коп., за абонентське обслуговування за період з 01 червня 2022 по 31 липня 2025 у сумі 1125 грн 94 коп. (а.с. 32-34).

Копію заочного рішення суду 28.11.2025 направлено відповідачу за адресою його місця реєстрації (а.с.35). Відомості про отримання чи повернення цього відправлення в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, підставами для перегляду заочного рішення є одночасно наявність доказів, що мають істотне значення для справи та відсутність відповідача в судовому засіданні з поважних причин.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судовим розглядом заяви про перегляд заочного рішення встановлено, що кореспонденцію із суду відповідач дійсно не отримував, про те, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом КП «Харківводоканал» був необізнаний.

Разом із тим, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають істотне значення для справи, що не досліджувались судом при розгляді справи у зв`язку із неявкою відповідача та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Проте, відповідачем належних доказів, що б підтверджували необґрунтованість вимог позивача не надано. Заява про перегляд заочного рішення є лише непогодженням з обґрунтуванням та винесеним рішенням по суті.

Посилання відповідача на розділення особових рахунків між двома співвласниками не підтверджені належними доказами.

За інформацією КП «ХАРКІВВОДОКАНАЛ» до лютого 2026 року від споживачів за адресою: АДРЕСА_1 , жодних звернень не надходило; лише у лютому 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про перерахунок заборгованості та підприємством проведено перерахунок нарахувань у зв`язку з тимчасовим непроживанням за місцем реєстрації двох осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за періоди з 24.03.2022 по 01.07.2023 та з 06.09.2023 до 27.02.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що справу було розглянуто у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та обставин, які існували на момент ухвалення рішення. Підстави, що виникли після ухвалення рішення, тобто у лютому 2026 року, не можуть бути безумовною підставою для скасування заочного рішення.

Крім того, відповідно до п. п. 11, 11-1 п. 47 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі.

Зазначені вимоги ОСОБА_1 дотримані не були, адже з відповідною заявою він звернувся лише у лютому 2026 року, після ухвалення заочного рішення.

Щодо посилання відповідача на застосування строків позовної давності, то цим обставинам надана оцінка безпосередньо у мотивувальній частині рішення.

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

За положеннями ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, та у такому випадку згідно ч. 4 цієї статті у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

Щодо заяви ОСОБА_1 про зміну порядку стягнення заборгованості із солідарного стягнення на дольове відповідно до часток у праві власності на квартиру, суд зазначає, що статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором, актами цивільного законодавства. Відповідно до статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі сплати боргу, він має право в порядку регресу вимагати від іншого співвласника та всіх повнолітніх зареєстрованих осіб відшкодування їхньої частки витрат.

Щодо заяви ОСОБА_1 про поворот виконання заочного рішення від 27.11.2025, на підставі якого було видано виконавчі листи, відкрито виконавче провадження № 80623073 та стягнута вся сума заборгованості, суд зазначає, що за змістом ст. 444 ЦПК України поворот виконання можливий у разі закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, відмови у позові у повному обсязі, задоволенні позовних вимог в меншому розмірі. Враховуючи, що заочне рішення скасуванню не підлягає, підстави для повороту виконання рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 127, 128, 284, 287, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Основ`янського районного суду міста Харкова від 27.11.2025 - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що він має право на оскарження цього заочного рішення в загальному порядку.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.М.Демченко