Постанова № 13717156, 10.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 року № 2а-18983/10/2670

Об 11 годині 34 хвилини в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А.

при секретарі судового засідання Білову М.В.

за участю:

представника позивача: Фролькіс О.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»

про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 116 596,54 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»116596,54 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на закони України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»має заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 116596,54 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, пояснення чи заперечення по суті позовних вимог не надав.

Відповідно до ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (п. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі представника відповідача та на основі матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Агро»є юридичною особою та перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-ІV, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Абзацом 2 пункту 1 статті 14 Закону№ 1058-ІV встановлено, щострахувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частинами 3 та 4 ст. 15 Закону№ 1058-ІV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як встановлено пп. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Заборгованість відповідача, яка несплачена згідно вимоги Ю-900-у від 03.12.2007 р. на суму 17086,56 грн., вимоги Ю-669-у від 03.07.2008р. на суму 3 915,61 грн., вимоги Ю-1306-у від 01.12.2008р. на суму 8 694,60 грн., вимоги Ю-2-у від 02.01.2009р. на суму 5192,00 грн., вимоги Ю-2-у від 02.02.2009р. на суму 3894,88 грн., вимоги Ю-2-у від 01.04.2009р. на суму 7789,76 грн., вимоги Ю-2-у від 05.05.2009р. на суму 3894,88 грн., вимоги Ю-2-у від 02.06.2009р. на суму 3935,36 грн., вимоги Ю-2-у від 01.07.2009р. на суму 3935,36 грн., вимоги Ю-2-у від 03.08.2009р. на суму 3935,36 грн., вимоги Ю-2-у від 01.09.2009р. на суму 4287,36 грн., вимоги Ю-2-у від 02.10.2009р. на суму 6047,36 грн., вимоги Ю-2-у від 02.11.2009р. на суму 6047,36 грн., вимоги Ю-2-у від 01.12.2009р. на суму 6494,40 грн., вимоги Ю-156-у від 04.01.2010р. на суму 6494,40 грн., вимоги Ю-156-у від 01.02.2010р. на суму 3168,00 грн., вимоги Ю-156-у від 24.02.2010р. на суму 5632,00 грн., вимоги Ю-156-у від 08.04.2010р. на суму 5632,00 грн., вимоги Ю-156-у від 11.05.2010р. на суму 3168,00 грн., вимоги Ю-156-у від 01.06.2010р. на суму 3168,00 грн., вимоги Ю-156-у від 05.07.2010р. на суму 3168,00 грн., вимоги Ю-156-у від 03.08.2010р. на суму 3168,00 грн., вимоги Ю-156-у від 01.09.2010р. на суму 3344,00 грн., вимоги Ю-156-у від 01.10.2010 року на суму 3344,00 грн. станом на 09 лютого 2011 року становить 116 596,54 грн.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Проте, на час звернення Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до суду, відповідачем заборгованість не погашена.

Позивачу відомо про вимоги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, оскільки в матеріалах справи наявні докази направлення поштою та отримання вимог відповідачем (копії поштових повідомлень залучені до матеріалів справи). Проте, вимоги Ю-900-у від 03.12.2007 року, Ю-669-у від 03.07.2008 року, Ю-2-у від 02.01.2009 року, Ю-156-у від 03.08.2010 року, Ю-156-у від 01.09.2010 року та Ю-156-у від 01.10.2010 року повернуті позивачу в звязку з тим, що підприємство за зазначеною адресою не знаходиться.

Відповідно до ст. 19 Закону України № 755-IVвід 15.05.2003 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не подавав державному реєстратору відомості про зміну місцезнаходження юридичної особи, а тому судом приймається як належний доказ направлення вимог Ю-900-у від 03.12.2007 року, Ю-669-у від 03.07.2008 року, Ю-2-у від 02.01.2009 року, Ю-156-у від 03.08.2010 року, Ю-156-у від 01.09.2010 року та Ю-156-у від 01.10.2010 року на адресу відповідача, зазначену у поштових повідомленнях.

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаними вимогами та рішеннями, відповідачем не сплачена, вимоги про сплату боргу відповідачем не оскаржені.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів щодо сплати боргу чи своєчасного перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України суду не предявлено.

Частиною 3 статті 106 Закону № 1058-ІV встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 116596,54 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України відповідача; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна АГРО” (юридична адреса: 03039, м. Київ вул. Голосіївська, 9, ЄДРПОУ 25586892) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (03150, м. Київ, вул. Горького, 70, р/р 256093122601 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869454) 116596 (сто шістнадцять тисяч пятсот девяносто шість) грн. 54 коп. заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева

Постанова виготовлена в повному обсязі 11 лютого 2011 року.