Постанова № 13717151, 26.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2011 року 10:10 № 2а-13006/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аляска ЛД"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.2010р. №№000122308/0,000112308/0

На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26.01.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД», не погоджуючись з висновками акту планової виїзної перевірки ДПІ у Соломянському районі м. Києва, розпочав процедуру адміністративного оскарження в порядку, передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На кожній стадії адміністративного оскарження скарги позивача залишались без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з остаточним Рішенням Державної податкової адміністрації України від 01.09.2010 №8810/6/25-0115, яке не підлягає подальшому оскарженню в адміністративному порядку, ТОВ «Аляска ЛД»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.2010р. №000112308/0, №000122308/0, винесених Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, посилався на правомірність віднесення вартості маркетингових послуг до складу валових витрат. А також вважає, що документів наданих під час перевірки достатньо для підтвердження права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у ціні отриманих маркетингових послуг.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначив, що у первинних документах, наданих під час перевірки, не міститься інформація, яка б свідчила про те, що зазначений виконавець в процесі надання маркетингових послуг проводив певну роботу і одержав результати, які ТОВ «Аляска ЛД»може використати в господарській діяльності.

Таким чином, на думку ДПІ у Соломянському районі м. Києва донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідає нормам чинного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, - встановив:

Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.06.2009, результати якої оформлено актом перевірки від 29.12.2009 №18755/23-08/30056246. На підставі акту були винесені податкові повідомлення-рішення від 19.01.2010р. №000112308/0, №000122308/0.

Перевіркою встановлено, що на порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР ТОВ «Аляска ЛД»завищено валові витрати на суму 680074,00 грн., та на порушення пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 147210,00 гривень.

Як зазначено в акті перевірки, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Аляска ЛД»отримано маркетингові послуги від ТОВ «Метро Кеш енд Кері України». Відповідно до умов договору купівлі-продажу товарів від 01.01.2009 №20323 ТОВ «Метро Кеш енд Кері України»зобовязується провести маркетингові дослідження з метою просування продукції та аналізу попиту на продукцію в мережі супермаркетів. Відповідно до умов договору, маркетингові послуги повинні складати не менше 1% від проданого товару. До перевірки не надано жодного документа, який би підтвердив результати дослідження. Акти виконаних робіт, наданих до перевірки не містять наведеної інформації.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «Аляска ЛД» на виконання договорів отримано маркетингові послуги від наступних контрагентів: ТОВ «Гарантія Трейд», ТОВ «ВК Маркет», ДП «Маркет Плазо», ДП «Мережа Трейд», ТОВ «Край», ТОВ «МІМРБ-УМІ».

Відповідно до умов договору купівлі-продажу товарів підприємства покупці зобовязуються провести маркетингові дослідження з метою просування продукції та аналізу попиту на продукцію в мережі супермаркетів. До перевірки не надано жодного документа, який би підтверджував результати дослідження. Акти виконаних робіт, наданих до перевірки не містять наведеної інформації.

Пунктом 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»вiд 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема:

- документи, що підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи;

- документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995 року первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Таким чином, інформація щодо яких саме товарів надані послуги, а також де і коли надавалися послуги є обовязковими реквізитами первинних документів.

В акті перевірки від 29.12.2009 №18755/23-08/30056246 ДПІ у Соломянському районі м. Києва зазначено, що в первинних документах, які надані до перевірки, не міститься інформація, яка б свідчила про те, що зазначений у договорі виконавець в процесі надання маркетингових послуг проводив певну роботу і одержав результати, які ТОВ «Аляска ЛД»може використати в господарській діяльності.

Відсутність такої інформації не дає можливості встановити звязок понесених витрат позивача з його господарською діяльністю.

З цих же підстав позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 220 815,00 грн. (в тому числі основний платіж 147210,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 73605,00 грн.).

У періоді, що перевірявся, ТОВ «Аляска ЛД» віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у вартості маркетингових послуг, отриманих від наступних контрагентів: ТОВ «Метро Кеш енд Кері України», ТОВ «Гарантія Трейд», ТОВ «ВК Маркет», ДП «Маркет Плазо», ДП «Мережа Трейд», ТОВ «Край», ТОВ «МІМРБ-УМІ»на загальну суму 147210,00 грн.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

ТОВ «Аляска ЛД»не спростовано доводи податкового органу про відсутність достатніх документальних доказів (первинних документів) для встановлення звязку понесених позивачем витрат на маркетингові послуги зі здійсненням господарської діяльності.

Суду також не надано документів на підтвердження того, що на період надання послуг обсяги товарообігу Позивача та його дохід від продажу товарів зростав, також відсутній аналіз оборотів та надходження грошових коштів від вказаних контрагентів за період перевірки. Тому доводи позивача не були підтверджені в судовому засіданні.

За таких обставин суд погоджується з висновком податкового органу про завищення позивачем валових витрат на суму придбаних маркетингових послуг та заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Згідно з п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Зважаючи на те, що судом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є обґрунтованим.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска ЛД»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій